WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Особливості впливу регіонального ринку праці на реформування управлінням професійно-технічною освітою - Реферат

Особливості впливу регіонального ринку праці на реформування управлінням професійно-технічною освітою - Реферат

процесів ринку праці, як і моделі ПТО, лежить аналіз сучасного (або початкового, "стартового" для кожного етапу аналізу) стану соціально-економічної сфери у розрізі основних напрямів структурних перетворень.
Проте, на нашу думку, щодо ринку праці не варто проводити розмежування структурних реформ щодо їх вузького й широкого розуміння. Зокрема, щодо зрушень на ринку праці, освітянська сфера має значення не менше (а часом і більше), ніж інші напрями структурних реформ. Приміром, з точки зору збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці якісні характеристики робочої сили, що обов'язково включають рівень освіти працівників (у тому числі навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації, наявність другої освіти тощо) в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку мають, поза сумнівами, першочергове значення для підвищення життєвого рівня населення.
Аналіз сучасного стану регіональної системи ПТО дає можливість дійти висновку, що ефективний механізм її регулювання має включати досить різнопланові та диференційовані за силою впливу підсистеми, не обмежуючись лише ринком праці, загальною сферою зайнятості. Розробка ефективної стратегії і тактики управління ПТО вимагає також комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, демографічних проблем, які безпосередньо впливають та визначають її стан.
При цьому методологічно важливим принципом, на нашу думку, є те, що зайнятість у ринковому господарстві має формуватись переважно на основі самостійного працевлаштування.
Іншим важливим принципом, який певною мірою випливає з першого, є посилення мобільності робочої сили, при тому всіх її форм - територіальної, галузевої, професійної, соціальної, внаслідок цього відбуваються інтенсивні переміщення робочої сили як на зовнішньому ринку праці, так і на внутрішньому.
Регулювання системи регіональної ПТО має враховувати сегментацію ринку праці, для того щоб набути адресного, цілеспрямованого характеру. В основу має бути покладено модель управління ПТО, ключовими елементами якої є підготовка працівників до ринкової організації праці: конкуренція на ринку праці, заробітна плата як ціна послуг праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання ринку праці, а з другого - відбувається адаптація системи регіональної ПТО до потреб ринку праці.
Пріоритетними напрямами реформування регіональної ПТО є підвищення якості та конкурентоспроможності підготовленої робочої сили. На думку членів колегії управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, до найголовніших проблем професійно-технічної освіти регіону можна віднести такі [3] :
- кризові явища в економіці області, наявні в попередні роки, та низький рівень оплати праці, які спричинили відплив із ПТНЗ висококваліфікованих педагогічних кадрів;
- незадовільне ресурсне та фінансове забезпечення реформування професійної освіти;
- недостатньо використовуються можливості соціального партнерства з роботодавцями, обласною службою зайнятості;
- недосконалість управління системою профтехосвіти на регіональному рівні;
- неспрогнозованість потреб у підготовці фахівців різного професійного спрямування;
- невідповідність застарілої, морально і фізично зношеної матеріально-технічної бази ПТНЗ вимогам інформаційно-технологічного розвитку;
- відставання рівня професійної компетентності керівників і педагогічних працівників ПТНЗ від зрослих вимог до якості підготовки робітничих кадрів.
На нашу думку, сьогодні одним з основних завдань регіональної політики щодо розвитку професійно-технічної освіти, яка дозволить у сучасних умовах готувити спеціалістів підвищеного рівня кваліфікації, легко адаптуватися на ринку праці, мобільних, здатних до самореалізації своїх можливостей є:
- організація багатоступеневої підготовки кадрів з видачею документа відповідного зразка;
- координація робочих планів і програм, ліквідація невиправданого дублювання в викладанні дисциплін;
- підвищення якості підготовки спеціалістів;
- ефективне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічної і навчальної бази;
- розвиток навчально-виробничої діяльності в освітніх закладах, які входять до складу комплексу.
Вертикальна структура взаємодії "школа-коледж", "професійно-технічне училище - коледж", "коледж - внз" має бути основана на узгодженні навчальних планів, виконуючих ряд дидактичних умов, з збереженням таких принципів:
- завершеності навчання на кожному рівні професійної підготовки;
- послідовності навчальних програм початкової, середньої і професійної вищої освіти [4].
Правовою основою взаємодії освітніх закладів можуть бути багатосторонні угоди. Формування системи неперервної професійної освіти за принципом: "школа - професійно-технічне училище - колледж - внз" має забезпечити наступність різних рівнів професійної освіти, створення ефективної системи додаткової професійної освіти.
Сьогодні в освітній комплекс регіону (школа - професійне аграрне училище - аграрний коледж - аграрний університет) входять не тільки освітні заклади різних рівнів професійної освіти, а й суміжні організації і підприємства - соціальні партнери, які беруть участь у навчально-виховному процесі. Серед соціальних партнерів не тільки органи влади (обласне управління освіти і науки, сільського господарства і продовольства, праці і соціального захисту, юстиції, внутрішніх справ, екології) а й агрофірма "Зоря", маслозавод "Рудь","Житомироблагроліс", "Житомирхміль" та інші.
На жаль, на всіх рівнях управління в державі втрачено зв'язки на замовлення та підготовку робітничих кадрів. Кожна галузь, відомство живе само по собі. А найгірше те, що сьогодні немає економічної політики професійно-технічної підготовки молоді, незайнятого населення із залученням Міністерства економіки, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства агропромислового комплексу та інших центральних органів з Міністерством освіти і науки.
Немає глибокого аналізу стану навчання та підготовки кадрів за галузями. Тому назріла необхідність створення в державі окремого центрального спеціально уповноваженого органу з питань відновлення трудових ресурсів в Україні, реформування системи ПТО на регіональному рівні.
Розв'язання цієї проблеми зумовлене вимогами щодо забезпечення інноваційного розвитку економіки країни, регіону, зростанням промислового виробництва та негативними тенденціями у підготовці кадрів: масовою декваліфікацією, зростанням дефіциту представників більшості робітничих професій (токарі, слюсарі, муляри, монтажники, металурги, гірники, зварювальники тощо), а також різким старінням трудових ресурсів, збільшенням потреби на ринку праці у кваліфікованих робітниках різних спеціальностей. Підприємства, які відроджують своє виробництво або застосовують сучасні технології та методи виробництва, стикнулися з кадровими проблемами.
Висновки. Підсумовуючи слід зауважити, що необхідно розробити й затвердити на державному, регіональних рівнях концептуальні засади формування та розвитку єдиної цілісної системи неперервної професійно-технічної освіти, яка має бути зорієнтована на задоволення поточних та перспективних завдань в підготовці робітничих кадрів сучасного виробництва та сфери послуг, оперативне гнучке реагування на зміни в умовах реформування економіки, системи ПТО, забезпечення стабільної продуктивної робочої сили.
Отже, під час розробки заходів соціальної політики, спрямованих на регулювання ринку праці та процесів реформування ПТО, необхідно враховувати дослідження трансформаційних перетворень у сфері зайнятості, ринку праці, які мають сформувати модель ПТО, що відповідає нинішньому соціально-економічному розвитку країни і може надати той могутній імпульс розвитку економіки, першоджерелом якого може бути лише людський фактор.
Список використаних джерел
1. Міжнародне законодавство про охорону праці: конвенції та рекомендації МОП: В 3 т. - К.: Основи, 1997. - Т. 2. - 427 с.
2. Ничкало Н. Роздуми про долю профтехосвіти: до і після дня уряду в парламенті. Що далі? // Професійно-технічна освіта. - 2003. - № 2. - С. 28 - 31.
3. Вісник профтехосвіти: Навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області // Упр. освіти і науки. - Житомир, 2004. - № 3. - 37 с.
4. Савушкин Н.Н. Модель интеграции разных уровней профессионального образования // Профессиональное образование. - 2004. - № 1. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве