WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Мовна свідомість державних службовців - Реферат

Мовна свідомість державних службовців - Реферат

регіонах країни (при цьому особливу увагу слід приділити східним і південним областям України) і навіть за її межами.
Слухачі вважають, що зробили суттєвий крок вперед завдяки посібникам, навчально-методичним розробкам, методиці, яку використовують викладачі кафедри української мови, заняттям із дисципліни "Ділова українська мова в державному управлінні", що спрямовані на максимальний результат. Деякі слухачі вважають, що напрям діяльності кафедри українськоїмови правильний, але необхідно більше заохочувати спілкуванню українською мовою, зокрема в позаслужбових мовних ситуаціях.
Дехто зі слухачів висловив протилежну думку: переважає зрусифікована мова і немає особливого прагнення, не говорячи вже про активні вимоги, змінити цю ситуацію. Прикро, що перехід до усного ділового українського мовлення в державному управлінні дуже повільний. На жаль, надто часто можна почути російську мову, а українська мова в Академії не є домінуючою, що неприпустимо в такому навчальному закладі.
Окремі слухачі згадували, що в нормативно-правових актах України зафіксовано положення про статус державності української мови, однак у реальному житті не всі дотримуються цих норм. Одними з правових основ для здійснення державної мовної політики в Україні є Конституція, Закон України "Про мови", рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 р. щодо застосування державної мови органами державної влади, місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади міг би забезпечити реалізацію державної мовної політики. Уряд затвердив Державну програму розвитку і функціонування української мови на 2004-2010, розробляється Концепція державної мовної політики України.
У березні 2003 р. відбулися парламентські слухання "Про функціонування української мови в Україні", а Кабінет Міністрів України видав відповідне доручення компетентним центральним органам виконавчої влади. Можна згадати ще про одне розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо створення української лінгвістичної системи в мережі Інтернет", було підготовлено проект спільної постанови Президії НАН України та Київського національного університету ім. Т.Шевченка про створення спільної кафедри "Прикладна лінгвістика".
Державний комітет телебачення і радіомовлення України підготував пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет щодо фінансування заходів, пов'язаних із розвитком, функціонуванням і дослідженням української мови, зокрема на створення департаменту мовної політики, на фінансування Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі тощо.
Трапляються вислови на зразок: "Для мене як для українця українська мова значить дуже багато, бо це рідна мова". Однак спостерігається у висловах й інше ставлення до цього, наприклад: "Для мене українська мова як рідна не означає майже нічого. Власне кажучи, це дарунок природи; я міг би, наприклад, народитися в Німеччині, і тоді моєю рідною мовою стала б німецька. У сучасній Європі це практично все одно. Уся Європа прагне до об'єднання. Для мене немає значення, якої я національності, важливо лише, щоб я належав до людей, до усього світу. Перебільшений патріотизм найчастіше переростає в націоналізм, у той час як гіпертрофована людяність завжди звернена до людей. Я цілком згодний з утворенням єдиної європейської держави, з використанням єдиної мови. Усе це могло б поліпшити не тільки відносини між народами, але і відносини між самими людьми (як не згадати притчу про те, що розходження народів є Божим покаранням за будівництво вавілонської вежі, у результаті чого відбулося змішання мов)". Ця думка підтверджується в наступному вислові: "Я думаю, що, якби не було такої кількості мов, світові проблеми могли б вирішуватися простіше і без особливих суперечок. Адже українська мова також поділяється на діалекти".
В окремих анкетах порушується питання про зв'язок між українською і російською мовами, відносини між обома народами, про характерне для українців і росіян розбіжності у ставленні до мови. Чимало відповідей свідчить про хворобливу реакцію на типову для нашого часу відкритість українського мовного простору для проникнення іншомовних слів, насамперед російської та польської, англійської та німецької.
Становлять інтерес коментарі рекламної діяльності, використання текстів іноземними мовами на рекламних щитах й у вітринах, вивісках на магазинах, цінники, що фіксують вартість товару в доларах, євро. Деякі слухачі передають своє ставлення так: "Я думаю, що це - неправильно, українці мають були б більше виявляти свою національну гордість. Україна - не колонія, не можна дозволяти, щоб нам хтось щось диктував. Можливо, це лише ознака нашого входження в Європу, але все-таки людина має зберігати хоча б краплю гордості за свою країну", а також так: "Тому я і запитую: чи не настав вже знову час для національного відродження?". Такою є реакція слухачів на сучасні контакти української мови з іншими мовами.
У своїй оцінці українській мови слухачі не залишають поза увагою інші мови. Виходячи з того, що українська мова належить до слов'янських мов, вони намагаються її охарактеризувати саме в цьому контексті. Здебільшого респонденти зазначають, що українська мова посідає особливе місце серед інших слов'янських мов. Вони правильно вважають, що українська мова є мелодійною та милозвучною, адже М.В.Ломоносов давав українській мові за мелодійністю й милозвучністю друге місце після італійської мови. Навіть у деяких анкетах вибірково згадується історія розвитку української мови, зокрема її заборона.
Таким чином, проведене соціолінгвістичне дослідження дозволяє переконатися в тому, наскільки розчленованою і диференційованою є мовна свідомість державних службовців. У ситуації української мови компонент мовної свідомості виявляється дещо загостреним. Ми дослідили один із випадків ставлення непрофесіоналів, тобто не філологів-україністів, а державних службовців, до української мови як державної (це офіційний статус) і до української мови як засобу спілкування в повсякденному житті й побуті.
Список використаних джерел
1. Данеш Фр., Чмейркова С. Экология языка малого народа // Язык - культура - этнос / С.А.Арутюнов, А.Р.Багдасаров, В.Н.Белоусов и др. - М.: Наука, 1994. - С. 27-39.
2. ?mejrkovd S. Jazykov? v?domf a jazykov? kultura // Slovo a slovesnost. - 1992. - Ro?. 53.
3. Ko?ensk? J. Komunikace a ?e?tina. - Pr., 1992.
Loading...

 
 

Цікаве