WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання розвитку венчурного бізнесу в інвестиційній сфері - Реферат

Державне регулювання розвитку венчурного бізнесу в інвестиційній сфері - Реферат


Реферат на тему:
Державне регулювання розвитку венчурного бізнесу в інвестиційній сфері
Характерною рисою сучасного економічного простору України є утворення багатоступінчастої моделі інвестиційної діяльності. Її структуризація та інституціоналізація з розмежуванням функцій, завдань між різними суб'єктами господарювання дає змогу відобразити ставлення різних типів людей до ризику і діяльності, пов'язаної з ним. Побудова цієї моделі та її застосування в системі державного управління є актуальним та важливим завданням сьогодення.
Проблеми врахування інвестиційних ризиків різного типу знайшли висвітлення у наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, можна зазначити роботи І.Борщука, О.Бугрова, В.Варені, В.Головатюка, А.Дагаева, І.Дворака, О.Зальотова, О.Іваницької, М.Клапківа, В.Мартиненка, А.Пересади, О.Чечелюка. Однак у нашому дослідженні ми спиралися передусім на формуванні наукового уявлення щодо суб'єктного представлення системи мінімізації небажаних ризиків та їх регулювання.
Отже, метою даної статті є висвітлення діяльності фінансових інституцій, зокрема інституціональних інвесторів, які переймають ризики з метою управління ними.
Для реалізації цієї мети слід вирішити такі завдання:
" визначити поняття венчурного бізнесу та передумови його виникнення за кордоном і в Україні;
" проаналізувати законодавче регулювання венчурного фінансування в Україні;
" виокремити групи інвесторів та механізми інвестування на ринку цінних паперів;
" побудувати модель діяльності інституціональних інвесторів та фінансових посередників.
Наукова новизна даної роботи полягає у систематизації інформації щодо діяльності інституціональних інвесторів, яка пов'язана із поняттям ризику та виявленні особливостей венчурного інвестування в США, Західній Європі та Україні. Автором побудовано модель діяльності інституціональних інвесторів та фінансових посередників, уведено поняття інвестиційного простору і системи risk-mix.
Економічний простір країн Західної Європи та США характеризується розмежуванням діяльності суб'єктів інвестиційного ринку. Частина з них займається венчурним бізнесом, частина - операціями на фондовому ринку. Характерною особливістю перших є те, що вони починають з наукової ідеї, започатковують фірму, сприяють масовому випуску продукції, емісії акцій і виходу на ринок цінних паперів, а потім продають свою частину активів і розпочинають пошук нових привабливих проектів.
Розглянемо особливості трактування поняття "венчурний бізнес" у західній школі. Терміни "венчурний капітал" і "венчурний бізнес" беруть початок від англійського слова "venture", яке перекладається в словнику В.К.Мюллєра як "ризикове підприємство", "спекуляція", "сума, яка підлягає ризику".
Хоча окремі схеми венчурного фінансування застосовувались в 30-х роках
XX ст. і навіть раніше, це явище набуло сучасних рис у США лише після Другої світової війни. Прообразом сучасних фірм з управління венчурним капіталом стало фінансове партнерство "Дж. Х. Уітні енд Компані", засноване колишнім послом США у Великобританії Дж.Х.Уітні, акціонерної компанії "Амерікен Рісерч енд Дівелопменч", створеної у цьому ж році під керівництвом генерала Ж.Д.Доріо, і фонду "Венрок", заснованого в кінці 40-х - початку 50-х років сімейством Рокфеллерів [2].
На даний час існують два основних ринки венчурного капіталу - США і Канади та Європи. Звичайно, під європейським ринком розуміють ринок Західної Європи. Перспективними також вважаються ринки Південно-Східної Азії, Ізраїлю, Індії і Австралії. На рахунок потенціалу Китаю думки експертів розходяться, однак, на нашу думку, він є великим.
На цих ринках склалась певна спеціалізація венчурного капіталу. У країнах Західної Європи венчурні інвестиції спрямовуються переважно на розвиток компаній. При цьому посилюється інтерес до венчурного капіталу з боку управлінського персоналу з метою придбання своїх підприємств. Підвищеним попитом венчурне фінансування користується у Франції, Великобританії та інших країнах.
Для США характерно залучення венчурного капіталу в нові наукоємні технології. Насамперед, вважається привабливим фінансування у нові інноваційні об'єкти, незважаючи на високий рівень ризикованості подібних вкладень. З метою зниження ризиків використовуються механізми венчурного інвестування окремих проектів.
Загальний світовий ринок венчурного капіталу в середині 90-х перевищив
100 млрд дол. За один тільки 1996 р. нові інвестиції венчурного капіталу в США становили майже 10 млрд дол., а на європейському континенті - майже 8 млрд дол. [2].
Загальний річний обсяг у 1997 р. оцінювався в 20-25 млрд дол., при чому на ринок венчурного капіталу США припадало 12,7 млрд дол., Європи - 10 млрд екю (без врахування інвестицій в країни ЦСЄ) [3].
У результаті державного втручання в даній галузі країни Західної Європи вже в 1991 р. за загальним обсягом залучених з різних джерел венчурного капіталу не тільки догнали, а і перегнали американців.
За фінансової підтримки зі сторони венчурного капіталу отримали путівку в життя такі досягнення людства, як мікропроцесори, персональні комп'ютери, технологія рекомбінантних молекул ДНК (генна інженерія). Низка раніше невідомих фірм, таких як "Майкрософт", "Діджітл екуіпмент", "Джінентек" піднялися на "дріжджах" венчурного капіталу до рівня лідерів нових галузей сучасного наукоємкого виробництва.
В Україні практика роботи цих структур інша.
Модель розвитку інвестиційної діяльності, яка побудована на венчурному бізнесі як окремому виді підприємництва, є необхідною для успішного розвитку економіки України і поступу всього суспільства. Однак вона вимагає ряд передумов, зокрема законодавчого врегулювання венчурного бізнесу, наявності певної кількості інвесторів із достатнім обсягом капіталу, які зможуть стати суб'єктами венчурної діяльності.
Сам термін "венчурний бізнес" уже протягом кількох років зустрічається в низці законодавчих актів України, зокрема в Рішенні Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 січня 2002 р. № 8 та 9, постанові Верховної Ради "Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні" від 16 червня 2004 р., проте досі не дано визначення суті, функцій, принципів
Loading...

 
 

Цікаве