WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інноваційно-технологічний підхід у державному регулюванні складних соціально-економічних систем - Реферат

Інноваційно-технологічний підхід у державному регулюванні складних соціально-економічних систем - Реферат

які втілюють у собі якісно новий рівень використання ресурсів (соціальних, природничих, управлінських, духовних, виробничих тощо). Технології розкривають рівень застосування наукових досягнень у практичній діяльності, і чим коротший ланцюжок між наукою і практикою тим досконаліші є технології.
Інновація, на думку Т.Тідда, Д.Бессанта і К.Павітта, - це процес перетворення можливостей у нові ідеї, які широко впроваджуються в практику [6, с. 10]. Інновація і технологія тісно пов'язані між собою, саме через технологію інновація знаходить своє поширення і дифузію.
Аналізуючи соціальні інноваційні технології, ми виходимо з самої природи управлінської діяльності, яка розкривається через низку суб'єктно-об'єктних впливівсистемного характеру та проявляє себе через різноманіття механізмів, форм і взаємообумовлених зв'язків. Виходячи з цього, інноваційно-технологічний підхід в управлінні характеризується:
- відповідними засобами розв'язання суперечностей між наукою і практикою (проектування, математичне і соціальне програмування);
- орієнтацією на досягнення соціально вагомих результатів, що тісно корелюють з потребами суспільства;
- спрямованістю на розвиток наукової творчості;
- орієнтацією на високотехнологічні інформаційні технології;
- раціональним використанням природних, соціальних, культурних, виробничих, управлінських та інших видів ресурсів;
- функціональним розподілом управлінської діяльності на внутрішні взаємообумовлені етапи, фази, операції з метою формування відповідних вимог до суб'єкта управління;
- розробкою внутрішньої логіки процесу чи явища, на підставі якого формується поетапність дій з досягнення встановлених цілей;
- відповідним рівнем культури управлінської діяльності.
Використання інноваційно-технологічного підходу в регулюванні складних регіональних соціально-економічних систем зумовлено, на наш погляд, наступними обставинами:
- складністю і "відносною випадковістю" поведінки суб'єкта управління;
- необхідністю раціонального використання обмежених ресурсів (природничих, економічних, соціальних тощо);
- прискоренням глобалізаційних змін, які вимагають сучасних (інноваційні) підходів до регуляторної діяльності (зазнає якісних змін тип соціального управління, директивне управління поступається місцем процесам самоуправління і саморегулювання);
- необхідністю забезпечення співвідносності між керуючою і керованою системами;
- вимогами використання інноваційних методів дослідження соціальної реальності;
- складністю розв'язання протиріччя між науковою творчістю і нормативно-процесуальною практикою;
- необхідністю у розробці критеріїв до оцінки соціальних фактів, формуванні соціальних цінностей і стандартів;
- необхідністю у використанні нових форм і методів збирання, обробки і аналізу інформації.
Інноваційна (соціальна) технологія вбирає в себе іманентні характеристики соціального простору і часу. Технологія, на думку В.Князєва, опосередковує зв'язок теорії і практики, є необхідною складовою будь-якої культури, трансформує наші бажання й можливості в реальні здібності і ефективні дії [4, с. 8]. Елементами соціального простру виступають суспільство, держава, регіон, сім'я, інші соціальні інститути і організації. Соціальний простір дозволяє виявити зв'язки між людиною і суспільством, розкрити механізми її соціалізації і розвитку. Ю.Сурмін, досліджуючи особливості соціального простору регіональної системи, зазначає: "Для реального соціального простору регіону властиві такі його характеристики, як відносна незалежність від інших регіональних соціальних просторів, дискретність, що складається у виділенні окремих просторових утворень, протяжність, багатовимірність, гуманістичність, що припускає підпорядкованість простору потребам розвитку і самореалізації особистості" [7, с. 292].
Соціальний простір можна розглядати як коло взаємодії людини і суспільства, і якщо межами цієї взаємодії обрати регіональний рівень, то як предметна сфера застосування інноваційно-технологічного підходу стають наступні процеси:
- функціонування і розвитку регіону;
- нормативно-правового забезпечення і регламентації взаємовідносин між соціальними інститутами і організаціями;
- виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ;
- централізації і децентралізації управління;
- формування каналів зворотного зв'язку;
- формування соціальних стандартів і вимог до суб'єкта управління;
- формування самодостатності і конкурентоздатності регіональної системи, тощо.
Інноваційно-технологічний підхід щодо регулювання складних соціально-економічних систем має розглядатися і як сучасний метод поєднання теорії і практики державного управління, і як реальний інструмент державного менеджменту завдяки якому раціональні (інноваційні) знання знаходять найкоротший шлях до практики управління, таким чином роблячи її більш логічною і ефективною.
Подальшою перспективою дослідження слід вважати розробку механізмів впровадження інноваційних технологій у практику державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону.
Список використаних джерел
1. Марков М. Технология и эффективность социального управления. - М.: Прогресс, 1982. - 265 с.
2. Каширин В.П. Философские вопросы технологии: Социологические, методологические и техноведческие аспекты. - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1988. - С. 247.
3. Дудченко В.С. Социоинженерная деятельность, социальное проектирование, социальные технологии: Автореф. дис... д-ра соц. наук: Д 021.01.01 / Белгородский технолог. ин-т стройматериалов. - Белгород, 1994. - С. 3-4.
4. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами. - К.: Нац. ін-т стратег. дослідж., 1995. - С. 8-12.
5. Иванов В.Н., Патрушев В.И. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЗАО Изд-во "Экономика", 2001. - 327 с.
6. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003. - 394 с.
7. Сурмін Ю. Проблеми формування і впровадження регіональних соціальних технологій // Вісн. УАДУ. - 2000. - № 3. - С. 292.
Loading...

 
 

Цікаве