WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави” (на прикладі ТзОВ “СП “Інтерплит”) - Дипломна робота

Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави” (на прикладі ТзОВ “СП “Інтерплит”) - Дипломна робота

дочірнім, якщо воно повністю належить материнській компанії, чи вона володіє контрольним пакетом акцій підприємства (більше 50%).
МСП самостійно визначає умови реалізації продукції, робіт і послуг на ринку України, включаючи ціну на них. Умови поставок продукції з цього ринку визначаються чинним законодавством України.
Згідно статті 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність" вартість продукції робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами (в тому числі за підсумками торгів), я у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.
Підприємства з іноземними інвестиціями можуть добровільно об'єднуватись у спілки, асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання.
Припинення діяльності МСП здійснюється у разі:
1. Рішення власників прийнятого відповідно до статутних документів підприємства;
2. Закінчення терміну дії договору про заснування підприємства;
3. Відповідно до рішення суду, арбітражного суду.
Необхідно зазначити, що суб'єктом, який отримує державні гарантії захисту іноземної інвестиції є іноземний Інвестор, а не підприємство з Іноземними інвестиціями. Ця особливість важлива при вирішенні питання про гарантії від зміни в законодавстві.
Процес розвитку нових форм світогосподарських зв'язків вказує, що дедалі більшого значення набувають міжнародні форми кооперування і економічного співробітництва підприємств. Вони допомагають поглибленню інтеграції, входженню України у світове господарство, що досить актуально на сьогодні.
Зважаючи на це доцільно звернутися до досвіду інших країн у створенні СП, щоб використати їх досвід в практичній діяльності українських спільних підприємств.
1.3. Особливості та проблеми іноземного
інвестування в Україні
Аналізуючи дані державної статистичної звітності, можна зробити висновок, що Іноземні інвестори охоче вкладають кошти у некапіталомісткі галузі, які можуть забезпечити за певних обставин швидку окупність капіталу. Рівень інвестування у капіталомісткі галузі (машинобудування й металообробка, металургія, транспорт і зв'язок, наука та наукове та наукове обслуговування) щорічно падає. Таким чином, роль вкладень іноземного походження у структурному оновленні українського виробництва ще недостатня.
Іноземні інвестори вкладають кошти тільки у рентабельні галузі. Це й не дивно - приватний іноземний інвестор працює на українському ринку з метою отримання прибутку. У збиткові й малорентабельні галузі нерезиденти гроші не вкладають.
Слід зазначити, що на практиці існує чимало варіантів рейтингової оцінки інвестиційної привабливості об'єктів інвестування, які відрізняються одне від одного головним чином переліком факторів, які беруться до уваги при дослідженні.
Зокрема, метод оцінки інвестиційного клімату - рейтинг Institutional Investor - дозволяє здійснити оцінку кредитоспроможності країн за участю експертів ста провідних міжнародних банків. Цікаво, що найвищі темпи зростання цього рейтингу зафіксовані в окремих країнах Центральної та Східної Європи (Хорватія, Словенія, Польща).
При формуванні рейтингу в інформаційній системі BERI оцінюється політична стабільність, ставлення до зарубіжних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, бюрократія, темпи економічного, зростання, можливість реалізації угод, витрати на заробітну плату, продуктивність праці, інфраструктура, умови кредитування [ ].
Соціологічні дослідження щодо інвестиційного клімату країн світу періодично проводить й всесвітньо відомий англійський журнал "Економіст".
Зокрема, у 2000 році пошукова група журналу "Економіст" підготувала доповідь про інвестиційний клімат країн світу. З точки зору великих міжнародних корпорацій і банків, які відбирають країни для інвестування і підприємницької діяльності за рейтингом країн по ступеню їх ризикованості, яке пов'язано з розміщенням іноземних інвестицій в 100 Країнах світу більш-менш привабливих для світових інвесторів.
При визначені інвестиційної привабливості спеціалістами брались до уваги чотири основних фактори: структура політичної влади, розмір зовнішнього боргу, економічна політика та ситуація банківської системи країни. Мінімальний ризик для зарубіжних інвестицій оцінювався в 0 балів, а максимальний - у 100 балів. Серед цих країн 20 найбільш ризикових для іноземних інвестицій подані у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Найбільш ризиковані країни для іноземних інвестицій
№п/п Країна Рівень ризику, бали
1 Ірак 98
2 Кенія 81
3 Індонезія 61
4 Росія 60
5 Україна 60
6 Румунія 59
7 Туреччина 56
8 Аргентина 50
9 Індія 41
10 Таїланд 41
11 Китай 40
12 Польща 39
13 Угорщина 39
14 Чехія 37
15 Малайзія 35
16 Тайвань 28
17 ОАЕ 28
Проте, незважаючи на всі ці сприятливі умови та можливості, іноземні інвестори намагаються триматися осторонь України.
Окремо слід зупинитися на регіональній структурі іноземного інвестування в Україні. Річ у тім, що, як свідчить практика, іноземні ділові кола враховують регіональний фактор під час прийняття рішення про інвестування., тому державна політика щодо заохочення капіталовкладень із-за кордону повинна брати цю обставину до уваги. Значні прямі іноземні інвестиції у конкретну галузь у регіоні найчастіше пов'язані із впровадженням великого проекту: Київська область - "Кока-кола Аматіл" (харчова промисловість), Запорізька область - ДЕУ (машинобудування), на Тернопільщині канадським інвестором реалізується великий проект щодо виробництва будівельних матеріалів, а на Чернігівщині - проект англійського інвестора у харчовій промисловості (Крафт Якобс).
На надходження прямих іноземних Інвестицій у конкретний регіон виливає також його розташування. Так, у західних областях України велику питому вагу мають прикордонні або близько розташовані держави - Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина. Бізнесмени із названих країн вклали капітали у харчову промисловість, торгівлю, деревообробну промисловість.
Інвестори із таких країн, як СІЛА, Великобританія, Німеччина, віддають перевагу Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, і Черкаській областям.
На Дніпропетровщині цих іноземних Інвесторів найбільше приваблюють машинобудування і металообробка, внутрішня торгівля, харчова і хімічна промисловість, будівництво, транспорт, на Донеччині - машинобудування і металообробка, борошномельно-круп'яна галузь харчової промисловості, внутрішня і зовнішня торгівля, на Одещині - внутрішня торгівля, фінанси і кредит, будівництво, машинобудування іметалообробка, на Черкащині - хімічна промисловість, а також харчова промисловість і сільське господарство.
Інвестори з інших країн ще вимогливіші до вибору регіону інвестування. Так, скажімо, російські інвестори основну частину своїх капіталів спрямували у Крим (і зокрема Севастополь), у галузі: охорона здоров'я
Loading...

 
 

Цікаве