WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави” (на прикладі ТзОВ “СП “Інтерплит”) - Дипломна робота

Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави” (на прикладі ТзОВ “СП “Інтерплит”) - Дипломна робота

бізнесу "Інгушетія").
Зрозуміло, що надання пільг у кожній країні й на кожній території має свої особливості. Але за будь-яких умов така практика повинна бути прозорою, чітко визначеною і науково обґрунтованою,
Слід пам'ятати, що у розвинутих країнах зазвичай до системи податкових пільг для інвесторів додаються й інші пільги - прискорена амортизація, надання прямих субсидій при будівництві виробничих установ, пільгове довгострокове інвестиційне кредитування тощо.
Певний досвід надання податкових пільг іноземним інвесторам був напрацьований ще за часів СРСР. Так, Указ віл 13 січня 1987 року визначив, що Рада Міністрів СРСР може встановлювати для окремих груп спільних підприємств пільга з оподаткування. Міністерство фінансів СРСР мало право знизити ставку податку або зовсім звільнити від сплати податків окремі спільні підприємства.
Податкові пільги застосовувалися для залучення іноземних Інвестицій у ті галузі, де вони були необхідні. Згідно з постановою Ради Міністрів віл 2 грудня 1988 року передбачалося, що податкові пільги будуть надаватися, як правило, тим спільним підприємствам, які виробляють товари народною споживання, медичну техніку та медикаменти, наукомістку продукцію. Надавалися також податкові пільги тим підприємствам з іноземними інвестиціями, які створювалися в окремих визначених районах. Спільні підприємства, зареєстровані на Далекому Сході, звільнялися віл сплати податку на прибуток протягом перших трьох років (а не двох, як інші) з моменту отримання оголошеного прибутку. Крім того, після закінчення податкових канікул у цьому районі податок на прибуток зменшувався на 10%.
Країни СНД також використовують податкові важелі у практиці залучення іноземних інвестицій. У Росії існували податкові канікули в частині сплат податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до 1 січня 1992 року.
Якщо підприємство, у якого частка іноземних інвестицій у статутному фонді становить не менш як 30% та еквівалентна сумі 10 мли. дол. США і більше, воно сплачує податки у порядку, встановленому для малих підприємств: для цих суб'єктів встановлені податкові канікули строком на 2 роки, на третій рік вони сплачують 25% ставки, на четвертий - 50% ставки. У Білорусі встановлені податкові канікули строком на три роки лише для тих підприємств, у яких частка іноземного капіталу ) статутному фонді становить не менш як 30% і які отримують прибуток від реалізації продукції власного виробництва.
У Казахстані підприємства іноземними інвестиціями сплачують податок на прибуток за ставкою 45%, а разі, якщо частка іноземних партнерів 30 і більше відсотків - за ставкою 30%. У Киргизстані підприємствам, де частка іноземного інвестора не менш ніж 20%, а інвестиція внесена у вільно конвертованій валюті (але не менш як 300 тисяч доларів), надається знижка 25% на сплат) податку на прибуток строком на 10 років, а при частці не менш як 30% (внесок нерезидента не менш як 800 тисяч доларів) надається знижка 30% на перші п'ять років і 50% на наступні п'ять років. У Таджикистані податкові пільги надаються лише тим підприємствам, які працюватимуть у вільних економічних зонах.
Можна зробити висновок, що країни СНД не використовують усіх видів податкового стимулювання іноземного інвестування, які напрацьовані світовою практикою.
Для забезпечення комплексного підходу в науково-практичному вирішенні питання використання зарубіжного досвіду інвестування доцільно також враховувати такі соціально-економічні умови та фактори стимулювання іноземного інвестування: загальноекономічні, соціально-економічні, соціально-політичні і суто-інвестиційні.
На рисунку 1.2. наведено структурну модель факторів, що визначають умови стимулювання іноземного інвестування.
Серед дестимулюючих факторів надходження зовнішніх інвестиційних коштів необхідно відмітити політичну нестабільність у країні, закритість її економіки, відсутність національних заощаджень, дефіцит платіжного балансу, нестійкість фінансово-кредитної системи, загрозу націоналізації, відсталість інфраструктури, нерозвиненість сировинної бази, зовнішня заборгованість, обмеження іноземної власності, контролювання цін, відсутність захисту, патентів і товарних знаків, обов'язкове ліцензування, корумпованість.
Реалізовуючи курс на інтенсифікацію залучення в економіку України іноземних інвестицій, важливо чітко усвідомити, що тільки комплексне
послідовне покращення інвестиційного клімату в країні може привести до бажаного результату.
Таким чином, загальнодержавна політика формування сприятливого Інвестиційного клімату повинна забезпечити узгодження Інтересів держави та Інвесторів з врахуванням існуючого співвідношення пропозиції і попиту на ринку капіталів, реальних можливостей нашої країни, створити такі умови господарської діяльності, які були б привабливіші від тих, що пропонують інші потенційні імпортери капіталів.
Розділ ІІ
Оцінка інвестиційного процесу в Україні
2.1. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства з іноземним капіталом (СП "Інтерплит")
Надвірнянський державний лісокомбінат починає свою історію з далекого 1877 року. Більше, як за столітню історію він перетворився в багатогалузеве підприємство, яке включало в себе лісове господарство, лісоексплуатацію, деревообробку та плитне виробництво, будівельну галузь та підсобне сільське господарство, являлось флагманом комплексного раціонального використання деревних багатств Карпат.
В червні 1996 року на базі заводу ДСП "Надвірнянського лісокомбінату" було створено дочірнє підприємство "Плитекс", до складу якого увійшли: завод ДСП; цех ламінування; біржа сировини; склад готової продукції'.
За роки свого вснування підприємство зарекомендувало себе як виробник високоякісної продукції з технологічної сировини, яка користувалась підвищеним попитом у межах СНД, а також в країнах Східної та Західної Європи, в Канаді, на Мальті, на Кіпрі та ряді інших країн. Підприємство здобуло міжнародний сертифікат якості, двічі нагороджено знаком якості та грошового премією в Парила та в Женеві. Постійно працювало над покращенням якості, впровадженням та вдосконаленням технологи та устаткування.
Однак, економічна криза останніх років відбилася і на роботі ДП "Плитекс", внаслідок чого значно скоротилися обсяги виробництва і воно стало нерентабельним.
Проблема подальшого розвитку підприємства полягала у стратегії реструктуризації виробничих потужностей, пов'язаних із вкладенням капіталу та використання інвестицій, направлених для повного завантаження наявного виробничого потенціалу.
Таким чином в квітні 1998 року на базі дочірнього підприємства "Плитекс" у складі ВАТ "НЛК" створюється СП "Інтерплит", засновниками якого являються британська фірма "Smart investments holdings LTD" та ВАТ "Надвірнянський лісокомбінат" з відповідними внесками до статутного фонду.
- Ват "Надвірнянський лісокомбінат" - 1 862 000 гривень, що становить 49% статутного фонду
Loading...

 
 

Цікаве