WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Правовий режим іноземного інвестування - Реферат

Правовий режим іноземного інвестування - Реферат

(тендерів) для укладання контрактів на користування надрами.
Усі види користування надрами згідно зі ст. 16 Кодексу про надра підлягають ліцензуванню3. Право отримати таку ліцензію передається переможцю міжнародного конкурсу (тендеру) на підставі підписаного між ним і замовником тендеру контракту на користування надрами (ч. 2 п. 44 Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) для укладання контракту для користування надрами). До типових умов такого контракту належать:
o сторони і предмет контракту;
o район проведення робіт;
o терміни та поняття, які використовуються в контракті;
o права сторін (учасників);
o оператор власник спеціального дозволу (ліцензії) або інша юридична особа, призначена його власником для проведення ліцензійної діяльності на об'єкті тендеру);
o заміна оператора;
o відповідальність сторін (учасників);
o умови повернення площ, які надаватимуться переможцю конкурсу (тендеру), й продовження терміну діяльності на об'єкті;
o умови реалізації продукції;
o застосування українського законодавства (оподаткування, нагляд і контроль, охорона навколишнього природного середовища, охорона надр і раціональне використання мінеральної сировини, припинення діяльності, право власності на геологічну інформацію тощо);
o форс-мажорні обставини; в використання українського потенціалу, підготовка національних кадрів;
o розв'язання спорів та арбітраж;
o порядок проведення та фінансування ліквідаційних робіт на об'єкті користування надрами;
o зобов'язання щодо конфіденційності;
o інформування сторін контракту;
o повноваження на підпис контракту.
Прикладом другої категорії концесійних договорів (концесійні договори, за якими іноземному інвестору передається право на використання об'єктів, що перебувають у державній або комунальній власності, але не передані підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління) може бути концесія на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг, що регулюється Указом Президента України "Про концесію на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг" від 4 липня 1998 р. № 735/981. Цей нормативний акт визначає концесійний договір як письмову угоду між концесодавцем (спеціально уповноважений орган виконавчої влади) і концесіонером (юридична чи фізична особа без обмеження щодо державної належності), що визначає права та обов'язки сторін під час будівництва та експлуатації побудованої або реконструйованої концесіонером автомобільної дороги.
Концесійний договір укладається з переможцем концесійного конкурсу. У договорі повинні зазначатися:
o сторони договору;
o об'єкт концесії, строк дії договору;
o порядок та умови повернення об'єкта концесії концесодавцю;
o умови, строки і порядок внесення плати за надання концесії;
o зобов'язання концесодавця щодо передачі об'єкта концесії і його право на контроль за використанням цього об'єкта;
o зобов'язання концесіонера щодо утримання об'єкта в робочому стані;
o умови страхування об'єкта концесії;
o перелік юридичних фактів, за яких є можливою зміна умов концесійного договору чи його розірвання на вимогу однієї зі сторін;
o відповідальність сторін і порядок розв'язання спорів;
o фінансові гарантії сторін;
o розмір і порядок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами;
o інші умови, що передбачаються в договорі за згодою сторін.
Нещодавно (16 липня 1999 р.) прийнятий Закон "Про концесії" визначає правові засади відносин концесії державного та комунального майна (в тому числі порядок укладання, істотні умови та форму концесійного договору). Рівночасно спеціальними законами про конценсійну діяльність можуть бути передбачені особливості здійснення такої діяльності в окремих сферах господарювання.
Крім концесійних договорів, іноземним інвесторам надається також право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язані зі створенням юридичної особи. Господарська діяльність на підставі таких договорів регулюється законодавством України (зокрема статтями 430-434 Цивільного кодексу, що регулюють Договірні відносини щодо сумісної діяльності), а на сторони цих договорів покладаються додаткові обов'язки: вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням цих договорів (контрактів); відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами); зареєструвати ці договори (контракти) у терміни та порядку, що встановлюються постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність" від 30 січня 1997р. № 112.
Для інвесторів, що здійснюють інвестиції за договорами (контрактами) про спільне інвестування, законодавством передбачаються деякі переваги. Зокрема, майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше 3-х років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом. Однак прибуток, отриманий від спільної діяльності за такими договорами (контрактами) оподатковується відповідно до законодавства України (тобто в загальному для національних суб'єктів підприємницької діяльності порядку).
Різновидом договорів про спільне інвестування є договір про виробничу кооперацію. За цим договором два та більше учасників господарських відносин, в т. ч. іноземний інвестор, беруть на себе зобов'язання з метою досягнення спільного господарського результату в різних сферах співробітництва (виробничій, науково-технічній, збутовій, управлінській тощо). Характерною особливістю такого договору є:
o мета - досягнення спільного господарського результату (випуск готової продукції, передання однією стороною результатів своєї діяльності іншій для забезпечення кожному із учасників кооперації можливості досягнення передбаченого в договорі кінцевого результату);
o фіксація в договорі організаційно-правового механізму координації спільної діяльності учасників.
Лаконічність національного законодавства щодо особливостей встановлення договірних відносин У сфері виробничої кооперації між іноземними та вітчизняними суб'єктами господарювання зумовлює доцільність використання розроблених Європейською комісією ООН рекомендацій щодо складання договорів:
o на спорудження великих промислових об'єктів;
o про міжнародне передання виробничого досвіду і знань у машинобудуванні;
o про промислове співробітництво;
o про сумісну діяльність між сторонами, які об'єдналися для здійснення конкретного проекту;
o знеконсультативного інжиніринга;
o з надання міжнародних послуг, пов'язаних з матеріально-технічним обслуговуванням, ремонтом та експлуатацією промислових та інших споруд.
Іншою комісією ООН - з
Loading...

 
 

Цікаве