WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Поняття та види корпоративної форми інвестування. Акціонерна форма інвестування. Державне регулювання інвестування в статутні фонди акціонерних товари - Реферат

Поняття та види корпоративної форми інвестування. Акціонерна форма інвестування. Державне регулювання інвестування в статутні фонди акціонерних товари - Реферат

відповідної юридичної особи до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу, у разі виявлення ознак правопорушення у вигляді випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів або діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії);
o здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних перів, та її відповідністю встановленим стандартам;
o проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій;
o надсилати емітентам та іншим учасникам ринку цінних паперів, обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні паперита вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;
o надсилати матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення ;
o надсилати матеріали до органів Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
o накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їхніх співробітників; при цьому можливість застосування санкцій закон пов'язує з випадками порушення законодавства, а також захистом прав інвесторів, серед яких значна питома вага належить акціонерам.
Виконання ДКЦПФР важливих функцій щодо регулювання ринку цінних паперів в Україні пов'язане з покладенням на акціонерні товариства обов'язків щодо:
виконання рішень і розпоряджень ДКЦПФР, приймаються в межах її компетенції і стосуються акціонерних товариств (пункти 10, 13 Закон "Про державне регулювання ринку цінних папері в Україні");
o не перешкоджати представникам ДКЦПФР у здійсненні ними (самостійно або разом з представниками інших відповідних органів) перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності АТ (п. 9 того ж Закону, ст. 17 Закону "Про господарські товариства");
o обов'язкової попередньої реєстрації в ДКЦПФР випуску акцій і облігацій (ч. 1 ст. 22 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу");
o подання до ДКЦПФР інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу (призначені для розміщення серед заздалегідь невизначеного кола осіб (ч. 2 ст. 22 того ж Закону);
o інформувати (протягом двох днів) ДКЦПФР та фондову біржу (з відповідною публікацією в офіційній газеті фондової біржі) про зміни, що відбулися в його (АТ) господарській діяльності та впливають на вартість цінних паперів або розміру доходу від них (ст. 25 того ж Закону);
o у разі здійснення АТ як виключної діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів отримати на це дозвіл в ДКЦПФР (ст. 27 того ж Закону);
o отримати дозвіл на реєстрацію власників іменних акцій, що випускаються АТ, якщо останнє бажає здійснювати таку реєстрацію, а кількість його акціонерів не перевищує встановленої ДКЦПФР межі - 500 осіб1;
o доручити ведення реєстру власників іменних акцій і облігацій АТ реєстратору, якщо кількість акціонерів перевищує зазначену цифру (межу) і укласти з реєстратором відповідний договір, умови якого затверджуються загальними зборами акціонерів;
o випускати цінні папери відповідно до вимог, Умовлених ДКЦПФР (ст. 27 Закону України " Про господарські товариства" в редакції Закону від 23 грудня 1997 р.);
o дотримуватися не лише вимог Закону "Про господарські товариства", але й порядку, встановленому ДКЦПФР (ч. 2 ст. 38 того ж Закону) у разі збільшення статутного фонду товариства;
o опублікувати в органах преси Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України і офіційному виданні фондової біржі зареєстровану у ДКЦПФР інформацію про випуск таких акцій (облігацій) не менш як за 10 днів до початку передплати на акції і облігації, що пропонуються для відкритого продажу;
o розміщувати акції та облігації, що пропонуються для відкритого продажу (здійснювати на них передплату), не раніше як через 30 днів після опублікування оголошення про їхній випуск;
o у разі виникнення будь-яких змін в інформації про випуск акцій та облігацій, що пропонуються для відкритого продажу, опублікувати інформацію про зміни, що сталися, до закінчення 30-денного строку з дня опублікування інформації4;
o не менше одного разу на рік інформувати громадськість про своє фінансово-господарське становище та результати діяльності у формі річного звіту шляхом опублікування останнього не пізніше у місяців року, наступного за звітним з обов'язковим його надсиланням держателям іменних акцій та реєструвальному органу (ДКЦПФР);
o протягом двох днів надіслати фондовій біржі і реєструвальному органу (ДКЦПФР), а також опублікувати в офіційній газеті фондової біржі інформацію про зміни, що відбулися в його (АТ) господарській діяльності і впливають на вартість акцій;
o забезпечити перевірку річного балансу та довідки про фінансовий стан аудиторською фірмою. (аудитором);
o допускати представників ДКЦПФР для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, якщо до початку реєстрації про це письмово був повідомлений виконавчий орган товариства (ч. 4 ст. 41 Закону "Про господарські товариства")
Як уже зазначалося, однією з негативних рис акціонерних товариств є їхнє тяжіння до монополізму, що також зумовлює необхідність регулювання державою цілої низки питань, пов'язаних зі створенням, функціонуванням і припиненням діяльності цих товариств. Державна політика в сфері обмеження монополізму в підприємницькій діяльності здійснюється уповноваженими на це органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю, серед яких особливе становище займають антимонопольні органи в особі Антимонопольного комітету України, його регіональних відділень.
Накладені законом обмеження в сфери антимонопольного регулювання стосуються як самих АТ, так і їх засновників і акціонерів. Товариства зобов'язані:
o на вимогу антимонопольних органів в особі державних уповноважених, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України подавати документи, письмові та усні пояснення, іншу інформацію з обмеженим доступом, необхідну для здійснення ними передбачених законодавством завдань;
o отримати згоду
Loading...

 
 

Цікаве