WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Особливості інвестування в товариство з обмеженою відповідальністю і в товариство з додатковою відповідальністю - Реферат

Особливості інвестування в товариство з обмеженою відповідальністю і в товариство з додатковою відповідальністю - Реферат

товариства, а отже, і простішою процедурою заснування та функціонування цих товариств, а саме:
o якщо правове становище ТОВ визначається передусім Законом України "Про господарські товариства", а також Законами України "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", то діяльність ЗАТ у зв'язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні";
o належність ТОВ до об'єднань капіталів певною мірою умовна, оскільки в ньому поєднуються риси акціонерного та повного товариств, а, отже, присутні елементи останнього (обов'язкова участь учасників у зборах, на яких вирішуються питання, що потребують одностайності);
o у ЗАТ номінальна вартість акцій як найдрібніших часток статутного фонду має бути однаковою; у ТОВ же розмір часток учасників визначається установчими документами і може бути будь-яким;
o ЗАТ і ТОВ відрізняються також мінімальним розміром статутного фонду: в першому він має бути еквівалентним 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент заснування товариства, а в другому 100 мінімальним заробітним платам;
o Статутний капітал ЗАТ на момент скликання установчих зборів має бути сплачений не менше ніж на 50 (ст.31), а. у ТОВ на момент його реєстрації - не менш як 30 відсотків (ч. 2 ст. 52 Закону);
oчастка акціонера у ЗАТ визначається кількість акцій, що йому належать, а частка учасника ТОВ - установчими документами (найчастіше у відсотках до розміру статутного фонду);
o якщо майнова участь акціонера в АТ обмежується повною сплатою акцій, то в ТОВ може бути передбачена (установчими документами чи рішенням зборів учасників) сплата додаткових внесків;
o на відміну від АТ грошова оцінка не грошових внесків учасників ТОВ має затверджуватися всіма учасниками (це має фіксуватися в установчому договорі та статуті товариства) і тому тут небезпека завищення такої оцінки значно менша;
o деякі відмінності у змісті установчих документів: статут ЗАТ, крім загальних для усіх господарських товариств відомостей, має містити також інформацію про акції: їхню номінальну вартість, види, кількість; наслідки невиконання зобов'язань щодо викупу акцій (ст. 37 Закону), а установчі документи ТОВ - відомості про розмір часток кожного учасника, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів (ч. 1 ст. 51 Закону);
Чимало особливостей ЗАТ пов'язано з наявністю у них акцій, а саме:
o необхідністю реєстрації випуску акцій;
o веденням реєстру акціонерів;
o забороною емісії акцій для покриття боргів АТ (збільшення ж статутного фонду ТОВ з цією метою не забороняється);
o складнішою процедурою зміни статутного фонду ніж у ТОВ, особливо у бік зменшення, що обов'язково має супроводжуватися гарантуванням акціонерам покриття пов'язаних з цим збитків;
o різноманітністю форм збільшення (випуск нових акцій, обмін облігацій на акції чи збільшення номінальної вартості акцій) і зменшення статутного фонду (зменшення номінальної вартості акцій чи зменшення кількості акцій через викуп акцій у їхніх власників з метою анулювання акцій) - статті 38, 39 Закону;
o можливістю для ЗАТ випуску привілейованих акцій, які гарантують фіксований розмір дивідендів, що дає змогу залучити додаткові кошти у ТОВ гарантування комусь з учасників отримання твердого розміру прибутку незалежно від результатів (фінансово-господарської діяльності товариства не допускається;
o способом виходу з товариства: ЗАТ - через відчуження акцій, що належать акціонеру, а з ТОВ - відступлення частки іншому учаснику або третій особі (якщо це не заборонено установчими документами товариства) або сплатою самим товариством частки учасника, який подав заяву про вихід із товариства;
o наявністю в учасника ТОВ права виходу з товариства у будь-який момент і обов'язком останнього сплатити належну йому частку; акціонер ЗАТ може зробити це лише позбувшись акцій, які йому належали; при цьому він не вправі вимагати від ЗАТ викупити його акції, якщо такий порядок не передбачений установчими документами товариства.
Для ЗАТ характерна більша складність управління справами, що зумовлено такими чинниками:
o зазвичай більш значною, ніж у ТОВ, кількістю учасників/акціонерів;
o можливістю створення спостережної ради (ради товариства) як органу, що контролює діяльність правління ЗАТ, захищає інтереси акціонерів у перерві між загальними зборами, а також виконує деякі повноваження, делеговані йому загальними зборами;
o колегіальним характером виконавчого органу ЗАТ (у ТОВ може бути обраний чи колегіальний орган (дирекція), чи одноособовий директор);
o більш детальною регламентацією на законодавчому рівні діяльності органів ЗАТ і вимог до їхнього складу, ніж у ТОВ, хоча якість і ґрунтовність такого регулювання за українським законодавством значно поступається законодавству про торгові (господарські) товариства, в тому числі акціонерні, країн ринкової економіки (Німеччини, США, Франції тощо і деяких постсоціалістичних країн ( Угорщини, , Естонії, Російської Федерації та ін.);
o встановленням обмеження для АТ щодо періодичності сплати дивідендів (один раз на рік за підсумками календарного року), тоді як у ТОВ така періодичність встановлюється зборами учасників товариства.
Загалом слід зазначити, що ЗАТ е більш складною організаційно-правовою формою здійснення підприємницької діяльності, ніж ТОВ, і тому більш прийнятною для ведення значної за розмахом справи та з більшою кількістю учасників, ніж у ТОВ. ЗАТ доцільно створювати у тому разі, якщо потрібно залучити інвестиції шляхом випуску привілейованих акцій та водночас обмежити коло акціонерів з перспективою, однак, перетворення ЗАТ на відкрите акціонерне товариство у майбутньому. Акціонерне товариство також доцільно створювати у тих випадках, коли започатковується страхова організація, засновники (а згодом - учасники) якої бажають обмежити свій ризик за можливі збитки межами сплачених часток, адже відповідно до ч. 1

 
 

Цікаве

Загрузка...