WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Діяльність служб соціального захисту населення із забезпечення зайнятості молоді - Курсова робота

Діяльність служб соціального захисту населення із забезпечення зайнятості молоді - Курсова робота

встановлювати пільгову плату за реєстрацію підприємств, створених молодими громадянами та молодіжними громадськими організаціями, реалізують програми підготовки та перепідготовки молоді, яка займається підприємництвом, у тому числі за кордоном, з використанням для цих цілей коштів молодіжних фондів.
Держава забезпечує молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на освіту, охорону здоров'я, заняття фізичною культурою і спортом та ін.
Будь-які прямі або непрямі обмеження прав і свобод молоді залежно від віку, крім передбачених законодавством, є протиправними і тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України. Використання молодими громадянами прав і свобод не повинно завдавати шкоди інтересам суспільства, правам інших громадян.
Під особливим захистом держави перебувають неповнолітні. Відповідальність неповнолітніх за вчинені ними правопорушення настає лише з визначеного законодавством віку. Примусові заходи до неповнолітніх за вчинення ними злочину або в інших передбачених законодавством випадках застосовуються тільки за вироком або рішенням суду.
Державні органи і посадові особи, педагогічні та соціальні працівники не можуть застосовувати щодо неповнолітніх заходи впливу, які ґрунтуються на публічному поширенні відомостей про вчинені неповнолітніми діяння, що містять ознаки злочину або правопорушення, за винятком випадків, коли названі заходи є видом кримінального покарання або адміністративного впливу (стягнення), що застосовані за рішенням суду.
2.3. Сучасний стан проведення державної молодіжної політики в Україні
Важливим об'єктом соціальної політики є молодь. У контексті загальних проблем саме ця сфера завжди виокремлювалася своєю специфічністю й гостротою. Контингент населення віком від 15 до 28 років унаслідок різних причин зменшувався. Тут відігравали певну роль негативні тенденції смертності дітей та підлітків, зниження загальної чисельності новонароджених у 70-х рр., виїзд молоді за межі країни. Така ситуація тривала до початку 90-х рр., Тенденції останнього десятиліття XX ст., навпаки, виявилися досить сприятливими. Через скорочення смертності наймолодшого населення та відносно невеликі обсяги зовнішньої міграції чисельність молоді зросла.
Якщо на початок 1991 р. молодь в Україні становила 9,9 млн. чоловік, або 19,2% загальної кількості, то в 1999 - вже 10,2 млн. чоловік, що становить 20,4% загальної чисельності населення.
Обнадійливим є й показник зростання чисельності сільської молоді, що можна розглядати як ознаку демографічного відродження села. Але водночас молодь у цілому переживає своєрідний процес старіння: в міських поселеннях - і, відповідно, в країні загалом - зростає в її складі питома вага юнаків і дівчат найстаршої вікової групи - 25-28-річних.
Збільшення кількості молоді серед усього населення, як очікується, триватиме до середини першого десятиліття наступного століття, після чого відновляться тенденції до її зменшення.
За основними показниками захворюваності здоров'я підлітків і молоді в Україні погіршується. Поширеність хвороб на 10 тис. підліткового населення в 1998 р. збільшилася проти 1991 на 56,7%, притому ріст відбувся за всіма основними класами.
Протягом останніх років серед населення України спостерігалося поширення ВІЛ-інфекції. На початок 1999 р. зареєстровано 24 483 ВІЛ-інфіковані громадяни України, що в 4,6 раза більше, ніж у 1996 р. Збільшилася кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД і серед підлітків.
Складною залишається проблема асоціальної поведінки молоді. Необхідно зазначити, що з початку 60-х рр. реєструвалося невпинне зростання злочинності. Така ситуація тривала й на початку 90-х рр. - у період становлення української державності. Так, рівень злочинності неповнолітніх упродовж 1986-1996 рр. зростав у середньому на 8,5% щорічно. Кількість неповнолітніх, засуджених за окремі види злочинів, з 1992 по 1996 рр. збільшилася з 11,6 до 19,0 тис. осіб, або на 63,8%.
Організаційні й практичні заходи з боку державних органів, громадських об'єднань дещо уповільнили цей процес, а за останні три роки рівень злочинності навіть знизився.
Основним засобом проведення державної молодіжної політики, започаткованої в Україні на початку 90-х років, є підрозділи у справах молоді виконавчої гілки державної влади. Структури галузі державної діяльності, що займаються справами молоді створені в усіх регіонах України. У країні діють органи, що забезпечують здійснення державної молодіжної політики: Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, відповідний орган в АР Крим, управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, 683 відповідні відділи районних держадміністрацій і міськвиконкомів.
За час існування нової моделі молодіжної роботи в суспільстві - державної молодіжної політики, напрацьовано певний досвід її функціонування. Щодо висвітлення діяльності центральних органів державної влади, то вона певною мірою знайшла відображення в науковій літературі . А стосовно розкриття основних напрямів, суті та змісту діяльності, форм та методів роботи структур молодіжної галузі на регіональному рівні, то тут існує відставання.
Прикладом цілеспрямованої та послідовної роботи зі створення організаційно-управлінської структури молодіжної галузі, молодіжної інфраструктури може слугувати діяльність такого підрозділу в Донецькій облдержадміністрації .
За активної підтримки керівництва обласної державної адміністрації, управлінням сформовано систему державних органів у справах молоді на рівні міст і районів: у 1997 р. в області функціонувало 26 міських та 41 районний підрозділ у справах молоді, 33 міських та районних центрів соціальних служб для молоді. Мають місце спроби створення молодіжних підрозділів в органах влади на рівні селищ (сіл). Зокрема, у Констянтинівському районі у 8 найбільших селищних Радах уведені штатні одиниці з роботи з молоддю.
Питання удосконалення організаційної структури молодіжної галузі вимагає копіткої роботи не лише на верхніх та середніх щаблях управлінської ієрархії, але й низової ланки. У Полтавській області, наприклад ,активно розвивається вертикальна, аж до сільських рад, організаційна структура, підвідомча Управлінню у справах сім'ї і молоді. У декількох районах до штатного розкладу сільрад уведені посади працівників, що за своїми обов'язками є відповідальними за стан роботи з молоддю і зобов'язані її організовувати й проводити.
Аналогічний досвід є в Рівненській області, зокрема в Сарненському районі . Тут посади спеціалістів по роботі з молоддю в структурі виконавчих органів сільських і селищних рад було введено в 1993 р. Такі посади займають педагоги або люди, які мають досвід роботи з молоддю (до цього вони працювали в колгоспах на посадах інструкторів з фізичної культури і спорту, на виборних посадах громадських організацій). Саме цей досвід дає їм можливість координувати роботу працівників закладів культури, освіти у проведенні молодіжної політики на місцях.
Зрозуміло, що всі структурні побудови і найкращі наміри не дадуть жаданого ефекту якщо до справи не будуть залучені енергійні та підготовлені кадри. За досвідом роботи з їх підготовки є можливість звернутися до Донецької облдержадміністрації , яка виявляє
Loading...

 
 

Цікаве