WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методологічний підхід до оцінки інвестиційного потенціалу - Реферат

Методологічний підхід до оцінки інвестиційного потенціалу - Реферат


Реферат на тему:
Методологічний підхід до оцінки інвестиційного потенціалу
В економіці індустріального суспільства економічне зростання забезпечувалось використанням матеріальних, фінансових, трудових і природних ресурсів. Політико-економічною основою інвестиційного процесу була власність на засоби виробництва. За цих параметрів природні ресурси, що застосовувались у процесі інвестування економіки, постійно зменшувалися і не відновлювалися, що зумовило появу економічної теорії, основними складовими елементами якої є безмежні людські потреби та обмежені ресурси для їх задоволення. Розв'язання протиріччя між необмеженими людськими потребами та обмеженими ресурсами потребує цілого арсеналу ринкових засобів та інструментів державного регулювання, який постійно удосконалюється. Якісно новим явищем, що визначає характер інформаційно-інтелектуальної економіки, створює його основу, є структурний ресурс. Реалізується структурний ресурс у відносинах між виробниками і споживачами (споживчий ресурс), де довіра виступає основою стосунків між людьми [1, с.35].
Складовими структурного ресурсу є алгоритми, програмне забезпечення, засоби комунікації, торговельні марки, патенти тощо. Від структурного ресурсу залежить ефективність використання всіх ресурсів компанії, організації, всього суспільства, тобто він практично відіграє роль основної ланки. Алгоритм структурного ресурсу вимагає розробки таких етапів: постановки завдання; розроблення цілей, прогнозування майбутніх результатів; передбачення можливих проблем; конкретизації повноважень суб'єктів та характеристики об'єктів; встановлення принципів; розроблення стратегії і тактики; механізму вимірювання та оцінки ефективності, механізму гарантій досягнення поставлених цілей.
Аналіз трансформації інвестиційних ресурсів в епоху зародження інтелектуально-інформаційної економіки засвідчив, що в суспільному виробництві відбувається поступовий перехід до застосування відтворюваних ресурсів в інвестиційному процесі, які усувають протиріччя минулої епохи між безмежними потребами людини та обмеженими ресурсами для їх задоволення.
У науковій соціально-економічній літературі термін "ресурси" застосовують частіше як синонім "потенціалу", що призводить до надання природним факторам властивостей, які можливі тільки при функціонуванні людського суспільства [2, с.130-134].
В економічній енциклопедії подається таке визначення потенціалу; "наявні в економічного суб'єкта ресурси, їх оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети" [3, с. 12]. Зазначимо, що в енциклопедії дана характеристика виробничого, експортного, інтелектуального, інформаційного і природного потенціалів, але немає визначення інвестиційного потенціалу.
Метою статті є дослідження і оцінка поняття "інвестиційного потенціалу".
Однією з головних складових сукупного потенціалу є економічний потенціал. Проблема дослідження економічного потенціалу є складною, комплексною і знаходиться в стані формування, постійного вдосконалення та подальшого розвитку. Незважаючи на проведення активних наукових пошуків, вона залишається неповністю вирішеною, що потребує подальших досліджень. Аналіз накопиченого теоретичного матеріалу по зазначеній проблемі показів, що більшість сучасних публікацій містять різні підходи до визначення поняття "потенціал", його сутності і складу, відзначають важливість його вивчення [4-6].
Вітчизняними та зарубіжними вченими здійснюються спроби оцінити загальний потенціал підприємства [7], кадровий потенціал [8, 9], виробничий [10], невиробничий [11], маркетинговий [12], інноваційний [13], фінансовий [14].
Однак ніхто з дослідників не розробив методологічний підхід до визначення інвестиційного потенціалу як на рівні країни, так і підприємства. Для вирішення цієї проблеми введемо поняття "інвестиційний потенціал країни", "інвестиційний потенціал суб'єкта господарської діяльності", "інвестиційний фінансовий потенціал суб'єкта господарської діяльності".
Інвестиційний потенціал - це базова фундаментальна основа стійкого розвитку національної економіки. Національний інвестиційний потенціал визначається наявністю інвестиційних ресурсів для здійснення реальних і фінансових інвестицій, які матеріалізуються у новостворюваних факторах суспільного виробництва та суспільній інфраструктурі.
На нашу думку, інвестиційний потенціал країни - це сукупна спроможність суспільства здійснювати довгострокові вкладення накопиченого капіталу в розвиток економіки країни. У межах держави - це валові заощадження у ВВП, створеному за рік, з відрахуванням поточного і особистого споживання. Формально це виражається таким чином:
ВЗ = ВВП - ПС, (1)
де ВЗ - валові заощадження;
ВВП - валовий внутрішній продукт;
ПС - поточне кінцеве споживання (державне і особисте).
Оцінка інвестиційного потенціалу країни дає можливість визначити масштаб інвестиційної програми і потреби у внутрішніх запозиченнях для її здійснення. Для формування інвестиційної політики і вживання заходів для її активізації доцільно використати наступне рівняння інвестиційного балансу:
МІП = ІП + ОЗР, (2)
де МІП - масштаб інвестиційної програми;
ІП - величина інвестиційного потенціалу;
ОЗР - обсяг необхідних запозичених ресурсів.
Це рівняння прийнятне на корпоративному та загальнонаціональному рівнях при плануванні оптимальних програм інвестицій і запозичень (внутрішніх і зовнішніх), а також рівня податків, які суттєво на них впливають.
Інвестиційний потенціал суб'єкта господарської діяльності - це сукупність накопичених у результаті господарської діяльності власних ресурсів, які можуть бути використані для інвестицій без порушення поточної роботи.
Інвестиційний потенціал суб'єкта господарської діяльності включає інвестиційний фінансовий і інвестиційний нефінансовий потенціали:
ІП = ІФП + ІНФП, (3)
де ІФП - заощадження фінансового ресурсу у вигляді грошей та ліквідних цінних паперів, які можуть використовуватися для інвестицій без порушення поточної діяльності;
ІНФП - майно підприємств, яке може бути використане для інвестиційної діяльності, а також надровий потенціал.
З метою структуризації інвестиційного потенціалу суб'єкта господарської діяльності необхідно виділити його два компоненти: поточний інвестиційний потенціал і накопичений інвестиційний потенціал.
Поточний інвестиційний потенціал - створені або здобуті ресурси за останній рік господарської діяльності та оцінювані на підставі звітності господарюючого суб'єкта.
Накопичений інвестиційний потенціал - сукупність ресурсів, створених і здобутих за попередній період господарської діяльності, але не використаних до моменту оцінки інвестиційного потенціалу.
Під час підготовки до реалізації великомасштабних інвестиційних проектів підприємство може протягом декількох років акумулювати грошові ресурси для їх фінансування (особливо, якщо можливостізалучення зовнішніх ресурсів обтяжливі). Тоді інвестиційний фінансовий потенціал (рис. 1) буде визначатися за наступною формулою:
ІФП = ПІФП + ФР, (4)
де ПІФП - поточний інвестиційний фінансовий потенціал, тобто сукупність фінансових ресурсів, мобілізованих у результаті господарської діяльності (як правило, за фінансовий рік, у межах якого планується діяльність компанії);
ФР - фінансові резерви, накопичені за попередні періоди (по відношенню до останнього повного періоду) господарської діяльності, які є різними резервними фондами у формі грошових коштів на банківських рахунках, а також ліквідних цінних паперів.
Рис.1. Структура інвестиційного фінансового потенціалу
господарської діяльності
Фінансові резерви підприємств з точки зору їх ролі
Loading...

 
 

Цікаве