WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Роль банківської системи в інвестиційній діяльності» - Реферат

Роль банківської системи в інвестиційній діяльності» - Реферат

операцій з метою отри-мання прибутків, складає його інвестиційний портфель. До цієї сукупності входять зо-бов'язання, що обертаються на ринку у вигляді акцій, облігацій та векселів.
Участь банку в капіталі акціонерного товариства дозволяє отримувати дивіденди на вкладений капітал, а також бути співвласником даного товариства.
Номінальна вартість акції не має нічого спільного з курсовою ціною (продажна ціна в пе-вний період часу), по якій продають і купують акції на біржі. Курсову ціну акції там визна-чають попит та пропозиція. За акціями не існує терміну погашення, тому їх можна розгляда-ти як довічну ренту. Ціну акції можна визначити, дисконтуючи суму дивідендів за нескінче-ний період:
де P - ціна акції;
D - постійний річний дивіденд на акцію;
К - річна ставка дисконту (очікувана ставка доходу).
Дисконтна ставка - це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і непевність, пов'язану з фактором часу. Очікувана ставка дисконту за-лежить від основної реальної норми процента, який існує для інвестицій з мінімальним ризи-ком, від премії за кредитний ризик, від очікуваного рівня інфляції й від строку погашення цінного паперу. Якщо в майбутньому інфляція буде більшою, чим очікувалось, то кредитори програють, а позичальники виграють, якщо інфляція буде меншою, чим очікувалось, то ви-грають кредитори, а позичальники програють.
Попереднє рівняння можна переписати у вигляді простої формули:
Власники привілейованих акцій регулярно одержують фіксовані дивіденди від компа-ній, які випускають акції. Тому ціну привілейованої акції легко визначити за вказаною фор-мулою.
Складнішим є визначення ціни звичайної акції. За звичайними акціями величина дивідендів заздалегідь не фіксується й відсутні гарантії на їхнє одержання. Розмір дивідендів зумовлений величиною прибутку компанії.
Якщо розмір дивідендів не змінюється, то ціна акції розраховується за вказаною вище формулою.
У тому випадку, коли розмір дивідендів постійно зростає, формула ціни акції транс-формується:
де Р - ціна звичайної акції;
D0 - останній сплачений дивіденд на акцію;
D1 - дивіденд на акцію через рік;
К - річна очікувана ставка доходу (ставка дисконту);
g - постійний очікуваний темп приросту дивіденду.
У тому випадку, коли дивіденди на звичайну акцію зростають нерівномірно, то слід обрахувати майбутні дивіденди окремо за кожен період, потім дисконтувати ці суми до тепе-рішньої вартості й додати отримані результати.
Вкладення в облігації є менш ризикованими порівняно з вкладеннями в акції. Най-більш надійними й безпечними на фондовому ринку є державні боргові зобов'язання. В Україні поки що важко гарантувати ліквідність урядових запозичень через економічну не-стабільність та дефіцит державного бюджету.
Комерційні банки можуть купувати боргові цінні папери на дату їх випуску або після цієї дати протягом строку їх дії. Боргові цінні папери можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом). Премія - це перевищення ринкової вартос-ті (вартості придбання) облігації над її номінальною вартістю без врахування нарахованих на час придбання відсотків (купона). Дисконт - це різниця між номінальною вартістю облігації та її ринковою вартістю (вартістю придбання), якщо ринкова вартість нижча номінальної без врахування нарахованих на час придбання відсотків.
Формула розрахунку ціни купівлі-продажу однієї облігації така:
V = Н + P
де V - ціна купівлі-продажу;
Н - номінальна вартість однієї облігації;
P - премія або дисконт.
Виходячи з бажаної дохідності, можна розрахувати курсову різницю по одній обліга-ції за формулою:
де P - премія або дисконт;
D - дохід по облігації;
C - бажана дохідність облігації;
k - C:100%;
n - кількість днів до погашення;
Н - номінальна вартість однієї облігації.
Т - максимальна кількість днів у році за умовами угоди.
Формула розрахунку дохідності облігації при придбанні така:
де С - дохідність облігації, %;
D - дохід по облігації;
P - премія або дисконт;
V - ціна придбання облігації;
n - кількість днів до погашення;
Т - максимальна кількість днів у році за умовами угоди.
Розглянуті вище формули застосовуються для облігацій з термінами погашення до 1 року.
Для визначення ціни облігації з терміном погашення понад 1 рік застосовується така формула:
де P - вартість облігації;
Н - номінальна вартість облігації;
D - річний купонний дохід на облігацію;
К - річна очікувана ставка доходу на облігацію (або дохід на облігацію при її погашенні);
n - термін розміщення облігації.
Таким чином, ціна облігації складається із суми теперішньої вартості грошового по-току майбутніх відсоткових платежів плюс теперішня вартість суми облігації, яка погаша-ється при настання строку. Ціна облігації може бути вищою за номінал і нижчою від нього. Вона прямо пропорційна купонній відсотковій ставці та обернено пропорційна ставці очіку-ваного доходу.
Як правило, розрахунок ціни облігації складніший, ніж у наведеній формулі. При її визначення можуть додатково враховуватись такі фактори:
o скільки разів протягом року нараховуються відсотки купонного доходу;
o за якою ставкою оподатковується купонний дохід за облігацією та очікуваний дохід за облігацією при її погашенні;
o за який час до отримання наступного купонного доходу купується облігація.
Якщо купонний дохід нараховується m разів протягом року, то тоді замість річної ставки дисконту використовується ставка K1, розрахована на меншийінтервал часу, що дає змогу врахувати реінвестування відсотків протягом року: K1 = K/m
Здебільшого у біржових зведеннях наводять не ринкову ціну облігації, а її курс, що дорі-внює відсотковому співвідношенню ринкової ціни та номіналу. Це роблять для того, щоб відбити попит на певну облігацію й очікуваний дисконт. Наприклад, облігація номіналом 1000 грн. продається за курсом 85. Це означає, що її ринкова ціна складає 850 грн.
Найважливішою характеристикою облігації є її дохідність. Розрізняють такі види дохід-ності: купонну, поточну та повну.
Купонна дохідність визначається відносно номіналу й показує, який відсоток нарахову-ється щорічно власникові облігації. Ця ставка встановлюється згідно з умовами випуску.
Поточна дохідність визначає відсоток, який щорічно одержує власник облігації на інвес-тований капітал. Вона розраховується як відсоткове співвідношення між річним купонним доходом від облігації й тією ціною, за якою інвестор її придбав. Слід розрізняти дохідність, що наводиться у біржових зведеннях, і дохідність для певного інвестора: у першому випадку використовується поточний курс цінного паперу, у другому випадку в знаменнику записують курс, за яким облігацію купив інвестор.
Повна дохідність характеризує не тільки поточний дохід за облігацією, а й виграш (зби-ток), що його одержує інвестор, погашаючи облігацію за ціною, вищою або нижчою за ціну купівлі.
Активні операції комерційних банків включають також облік і дисконт векселів.
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедав-ця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя.
Якщо векселедержатель зацікавлений у достроковому поверненні коштів, відвернених у розрахунках, він може продати боргове зобов'язання комерційному банку. Вексель переда-ється банку при наявності повного передаточного напису - індосаменту, який означає пере-хід права одержання платежу по векселю до банка.
За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми
Loading...

 
 

Цікаве