WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Культура поведінки та службовий етикет державного службовця - Реферат

Культура поведінки та службовий етикет державного службовця - Реферат


Реферат на тему:
Культура поведінки та службовий етикет державного службовця
З а останні десятиріччя в усьому світі спостерігається підвищений інтерес до етикету. Нові перспективи його вивчення відкрилися завдяки застосуванню лінгвістичних і семіотичних процедур опису та аналізу комунікації та поведінки у людському суспільстві. Зацікавленість питаннями етикету значною мірою пояснюється й новим осмисленням феноменів спілкування та поведінки.
Жести, міміка, пози - те, що розповідає про людину, її настрої і думки без слів; мова, звернення до старших, ровесників, молодших під час зустрічі або прощанні; манера рухатись, їсти, носити одяг, прикрашати себе, відзначати сумні та радісні події; поведінка з рідними та гостями - усім цим видам самовиявлення людина намагається надавати не лише морального, а й естетичного характеру. Вживана в суспільстві естетична форма вияву моральності і психофізіологічної сутності людини одержала назву "етикету".
В ієрархічній системі цінностей культури та моралі формальні, легкодоступні безпосередньому сприйманню зовнішні атрибути поведінки і відносин займають не перші місця, але їх головне значення полягає в тому, щоб сприяти найбільш адекватному відображенню глибинних моральних почуттів людини, забезпечувати психологічний комфорт спілкування, викликати у відповідь доброзичливість і ввічливість. Ці форми дисциплінують людей, роблять їх шляхетнішими. Формальні вони лише в абстрактно-філософському розумінні - у реальному житті їх дефіцит вульгаризує та ускладнює наше існування.
За виразного дефіциту елементарної ввічливості та вихованості в нашому спілкуванні, звернення до аналізу етикету потрібне для того, щоб визначити, наскільки він важливий для ушляхетнення людських стосунків, створення справді культурного середовища Існування.
Етимологія слова "етикет" має декілька тлумачень. Загальновживаною є думка вітчизняної літератури про те, що слово "етикет" запозичено з французької мови від etiquette: "ярлик", "етикетка", "надпис".
Найоптимальнішим варіантом визначення, на наш погляд, є трактування етикету як сукупності правил поведінки, що торкаються зовнішнього вияву ставлення до людей (поведінки з оточуючими, форми спілкувань і привітань, поведінка у громадських місцях, манери та одяг), які історично склалися, властиві певному суспільству та мають національні особливості.
7.1. Основні принципи службового етикету
Службовий етикет - це загальноприйняті (або декларативно встановлені) правила соціальної поведінки у професійному спілкуванні в конкретній організації. Це система норм та атрибутів ділового етикету, притаманна конкретній організації: вимоги до естетизації внутрішнього середовища організації, стиль спілкування; стандарти спілкування, ведення справ з суб'єктами зовнішнього оточення організації; частка заходів щодо формування іміджу організації.
Службовий етикет має, з одного боку, забезпечувати нормативну регуляцію процесу спілкування нерівних за соціальним статусом партнерів шляхом вирівнювання їх позицій, але не в соціальному, а тільки в комунікативному плані. З іншого - зберігати і підтримувати певну "нерівність" партнерів, що мають різний службовий статус, для забезпечення належної субординації і дисципліни.
Керівники провідних організацій звертають особливу увагу на питання ділового спілкування. Відомий американський підприємець Дж. Рокфеллер, добре розуміючи значення спілкування для ділової діяльності, казав: "Вміння спілкуватися з людьми - такий же товар, як цукор або кава. Але воно є таким важливим, що я готовий платити за це вміння більше, ніж за будь-яких інший товар у цьому світі".
Однією з функцій службового етикету є зближення людей з різними соціальними статусами, поліпшення їх взаєморозуміння та взаємоповаги. Етикет сьогодні - це, насамперед, засіб спілкування, засіб регуляції взаємовідносин людей, які спілкуються. Можна навести таку аналогію; без знання норм та правил службового етикету організації людина схожа на водія, який опинився за кермом і виїхав на вулицю, не знаючи правил дорожнього руху. Організаційна поведінка в сучасних умовах народжує нові ситуації спілкування, вносить нові етикетні вимоги. Запам'ятати їх всіх неможливо. Життя набагато складніше, аніж правила, і в ньому трапляються такі ситуації, які досить важко передбачити навіть у найповнішому зведенні правил етикету. Можливо, на сьогодні важливішим є не вивчити правила, а зрозуміти "дух", сутність та зміст етикету, тобто засвоїти основні принципи. Можна виокремити декілька таких принципів службового етикету, які є надзвичайно важливими для посадових осіб та працівників сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів.
Перший - це принцип гуманізму, людяності, який втілюється безпосередньо в моральних вимогах до культури взаємовідносин:
ў ввічливість;
ў тактовність;
ў скромність;
ў точність.
Ввічливість - форма взаємовідносин між людьми, сутність яких - доброзичливість, бажання добра іншій людині. Ввічливість має такі вияви, як уважне ставлення, готовність надати послуги іншій людині. Добре ставлення до людей - це головна основа моральності службового етикету сучасної організації.
Тактовність. У латинській мові слово "такт"" означало дотик, почуття. Це те чуття міри, яке підказує людині в певній конкретній ситуації передбачливо не зауважувати помилок і вад Іншої людини, не робити їй зауважень у присутності інших осіб, не ставити запитань, які ставлять співрозмовника в невигідне становище.
Скромність - уміння співвіднести самооцінку з думками людей, які нас оточують, не переоцінювати себе, не підкреслювати своєї значущості та не афішувати своїх переваг, вміти при цьому стримувати себе, Справжня скромність не має нічого спільного зі скутістю, закомплексованістю. Усе це - вияви комплексу сором'язливості, що виникають у разі недостатнього володіння навичками вільного культурного спілкування. Особа не знає, як розпочати розмову з іншими, про що говорити, боїться щось порушити або зробити не так, як треба.
Точність - вміння цінувати своє слово, виконувати те, що було обіцяно, своєчасно приходити, не запізнюватися.
Існують різні сторони або відтінки ввічливості;
ў коректність;
ў шанобливість, ґречність;
ў люб'язність;
ў делікатність.
Коректність - підкреслено офіційна, переважно службова й дещо сухувата, холодна ввічливість, особливе вміння стримувати себе в будь-яких обставинах, конфліктах.
Шанобливість, ґречність - ввічливість, яка підкреслює повагу до людини, виявляється у ставленні до літніх людей, зокрема до жінок похилого віку.
Люб'язність - прагнення бути приємним І корисним (виявляється в дріб'язкових послугах, уважності).
Делікатність - ввічливість у поєднанні з особливою м'якістю й глибоким розумінням внутрішнього стану та настрою інших людей.
Другий принцип службового етикету - доцільність дій. Сучасний службовий етикет передбачає, що все у спілкуванні має бути поміркованим та простим.Якщо ми не знаємо, як поводити себе в якійсь нестандартній для нас ситуації, то варто керуватись принципом доцільності і зручності. Хоча треба пам'ятати, що зручно повинно бути не тільки нам, а й людям, що нас оточують.
Реальне життя складне й багатогранне, і тому виникають ситуації, що не регулюються встановленими правилами І нормами. Сучасний етикет не догматичний, він передбачає можливість вибору. Відповідно до нових соціальних умов життя норми етикету можуть і повинні змінюватись.
Третій принцип службового етикету - це краса, або естетична привабливість поведінки.
Правила етикету визначаються вимогами естетики. їх логіка досить проста: "непристойно, тому що некрасиво".
Сучасний загальний етикет та службовий етикет державної установи зорієнтовані на єдність форми та змісту вчинків їх
Loading...

 
 

Цікаве