WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування (пошукова робота) - Реферат

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування (пошукова робота) - Реферат

відповідно визначено нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до бюджетів міст обласного підпорядкування та районів області. Також передбачено, що до бюджетів міст і районів у 1999 році зараховуються: місцеві податки і збори; 90 відсотків оплати за землю; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо. Доведено до всіх районних органів місцевого самоврядування, що в розрахункових показниках бюджетів районів на 1999 рік передбачено видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг загального користування, а також на докорінне покращення земель. Також встановлено, що 10 відсотків оплати за землю надходить до обласного бюджету. Такого типу трактування нормативних актів існує в більшості областей нашої держави.
Зауважмо, що на практиці під час формування і прийняття районних бюджетів 90 відсотків надходжень оплати за землю між сільськими і селищними радами розподіляється в різних пропорціях, оскільки в районах можуть бути дотаційні місцеві ради. Тому інтереси сільської, селищної ради в районі можуть бути реалізовані через обґрунтовані пропозиції до районного бюджету, тісну співпрацю з районною державною адміністрацією, яка забезпечує підготовку проекту бюджету, через депутатів районної ради, які проживають на території ради і зобов'язані захищати інтереси відповідної територіальної громади (ці обставини слід враховувати під час їх обрання).
Додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії У видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, передбачених законам. Рішення про використання таких коштів приймається сільською, селищною радами (ст. 65 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
На завершення розгляду питання формування бюджету села, селища, зауважимо таке. Питання децентралізації відносин державного та місцевих бюджетів, які передбачали передачу на місцевий рівень значних коштів та створення механізму, який обмежував би втручання в їх розподіл центральних органів, поки що не вирішені. Не встановлено механізму стягнення коштів з Державного бюджету України в разі виникнення заборгованості перед місцевими бюджетами. Верховною Радою України час від часу приймаються закони про надання пільг численним категоріям громадян, фінансування яких покладається не на Державний бюджет України, який перебуває в підпорядкуванні самої Верховної Ради України, а на місцеві бюджети, якими ці видатки не передбачались та і є для них непосильними.
Текст Конституції України в частині питань, пов'язаних з місцевим самоврядуванням, зокрема чинним Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", має ряд неоднозначних відповідей. Так, Конституція не подає відповіді на питання, чи можуть мати власне фінансування самоврядні органи (ст. 95). Частина четверта ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" декларує, що самостійність місцевих бюджетів визначається "закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами", що суперечать частинам першій, третій ст. 142 Конституції України щодо самостійності місцевих бюджетів, незалежних джерел формування їх доходів. Цим самим вимогам Конституції не відповідають також положення частини першої ст. 62 (а саме третє речення), частини першої та шостої ст. 63. Згідно з Конституцією України обласний бюджет має формуватись із коштів державного бюджету з цільовим призначенням "для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів із коштів місцевих бюджетів населених пунктів для реалізації спільних соціально-економічних І культурних програм" (ст. 343 Конституції). Виходячи із цих особливостей (частина 2 ст. 143 Конституції) бюджети територіальних громад (міст, селищ, сіл) можуть формуватись від певних податків загалом або частин окремих загальнодержавних податків. Усі інші загальнодержавні податки мають формуватись на державному рівні і вже із нього повертатись на обласний рівень для подальшого розподілу між районами та містами обласного підпорядкування. Ні Верховна Рада, ні обласні (районні) ради не мали права встановлювати нормативи відрахувань від загальнодержавних податків на обласний, районний чи міський рівень. Ці кошти повинні мати певну величину, яка достатня для виконання органами самоврядування делегованих їм державою повноважень (наприклад, для забезпечення безкоштовного лікування населення, задекларованого Конституцією України). Розв'язання цих та інших питань передбачено в новій редакції Закону України "Про бюджетну систему України", проекті Закону України "Про місцеві, обласні та районні бюджети", інших законодавчих актах.
3.4. Повноваження територіальної громади села, селища щодо власності
Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
3.4.1. Управління комунальним майном
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують Інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (ст. 143 Конституції України). Право комунальної власності в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 60) визначається як право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд у своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (дивись рис. 3.1 Додатку). Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), Ст. 35 Закону України "Про власність" встановлює, що об'єктами права комунальної власності є майно, яке забезпечує діяльність відповідних рад і утворених ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майнозакладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного І соціального розвитку відповідної території.
Комунальна установа (підприємство, організація) відповідає за свої зобов'язання майном і коштами, що є в її розпорядженні. За їх недостатності відповідальність за її
Loading...

 
 

Цікаве