WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Роль і завдання сільських, селищних голів у місцевому самоврядуванні (пошукова робота) - Реферат

Роль і завдання сільських, селищних голів у місцевому самоврядуванні (пошукова робота) - Реферат

Конституція України не надає права відповідній раді достроково припинити повноваження сільського чи селищного голови, не володіє такими правами і Верховна Рада України (ст. 85 Конституції України). Головний Закон держави (ст. 141), навпаки, врівноважує статус відповідних рад та голови, а не ставить їх у залежність одне від одного.
Вимоги до професійно-кваліфікаційних характеристик сільських та селищних голів
ў Сільський, селищний голова повинен знати:
ў загальнотеоретичні основи управлінської діяльності та правничих дисциплін в обсязі, необхідному для здійснення професійного керування у сфері місцевого самоврядування, зміцнення законності та правопорядку, бездоганного виконання своїх службових обов'язків;
ў закони та нормативні акти України, які стосуються розвитку місцевого господарства та роботи місцевих органів влади;
ў загальні, конкретні та практичні проблеми в галузі соціальної та гуманітарної політики, які мають місце в його територіальній громаді;
ў зміст основних економічних процесів на рівні територіальних громад (регіону) в умовах реформування економіки та становлення ринкових відносин;
ў загальні теоретичні та правові засади здійснення управління селом, селищем;
ў розподіл сфер діяльності в процесі управління селом, селищем;
ў етику та культуру ділового та політичного спілкування;
ў функції регіону в галузі управління фінансами та бюджетом;
ў організацію, форми і методи роботи органів територіального самоврядування;
ў проблеми соціального захисту членів територіальної громади;
ў основи раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища;
ў основи кадрової політики;
ў механізми прийняття управлінських рішень;
ў основи організаційно-правової роботи;
ў основи службового діловодства;
ў основи експлуатації комп'ютерної техніки та сучасних засобів телекомунікації.
ў Сільський, селищний голова повинен вміти:
ў грамотно та доцільно виконувати основні професійні завдання та функціональні обов'язки, застосовувати закони та нормативні акти, юридично грамотно кваліфікувати факти й обставини, приймати правові рішення та вчиняти інші юридичні дії у повній відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
ў не допускати порушення прав та законних інтересів членів територіальної громади та юридичних осіб на території села, селища;
ў забезпечувати суворе дотримання встановленого порядку розгляду звернень, повідомлень і скарг громадян та юридичних осіб;
ў визначати пріоритети напрямків діяльності ради та її виконкому;
ў організовувати ефективну роботу ради та апарату виконкому відповідної ради;
ў досягати дієвості та результативності виконання управлінських рішень;
ў оперативно та дієво опрацьовувати вхідну документацію (ознайомлення, визначення виконавців, резолюція, система конкретного використання тощо);
ў на належному рівні готувати проекти ухвал сесій ради та рішень її виконавчого комітету, забезпечувати дієвий контроль за їх виконанням;
ў систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, вивчати нове законодавство, практику його застосування, працювати з фаховою та науковою літературою;
ў розв'язувати конфліктні ситуації та управляти комунікаційними технологіями;
ў бути лідером.
Для посад сільських та селищних голів характерний розширений обсяг вмінь та знань аналітично-прогностичної та координаційної діяльності, що зумовлено розробленням стратегії та тактики діяльності керованих ними органів місцевого самоврядування на рівні села, селища. Відповідні вміння та знання із організаційно-забезпечувальних функцій передбачають спроможність створювати та впроваджувати механізми нормативно-правового, матеріально-технічного, економічного, фінансового та інших видів забезпечення функціонування керованих ними структур. Координаційні та контрольні функції вимагають сукупності вмінь та знань, що приходять із досвідом професійної діяльності, вміння належного використання існуючої законодавчо-нормативної бази.
Сукупність перелічених функцій вимагає певних рівнів компетенції сільського, селищного голови. Для сучасного керівника територіальної громади вже недостатньо першого рівня компетенції, який регламентує виконання стандартних операція та визначених, процедур. Виникає потреба в керівниках-професіоналах. які зацікавлені в розвитку власного стилю розв'язання проблем, а відповідно і в розширенні своїх знань,та керівниках - творчих особистостях, які демонструють мистецтво управління. Керівник другого рівня компетенції основну увагу приділяє формуванню особистого ставлення до того, що відбувається. У процесі розв'язання проблем у керівника цього рівня можуть виникати й творчі ідеї, він може застосовувати принципово нові підходи як до вирішення старих, так і нових проблем. У керівника на третьому рівні компетенції повною мірою починають діяти такі фактори, як персональні стандарти, цінності та моральні норми. Досить часто персональні цінності перебувають у протиріччі з тими, що існують в організації.
Для реалізації багатьох завдань керівники сільських, селищних, громад повинні докласти максимум зусиль для того, щоб об'єднати членів громади, дати можливість усвідомити їм, наскільки важливе питання єдності, що тільки в єдності їх сила. Об'єднуючи інтелігенцію, свідомих членів громади сільський, селищний голова повинен щоденно дбати про просвітницьку і культурно-виховну роботу серед населення. За високої духовності членів громади легко долати будь-які труднощі, що виникають у процесі їх життєдіяльності. В Україні є чимало прикладів, коли керівники громад зуміли об'єднати навіть священиків різних конфесій, які спільно проводять різні громадські заходи. В умовах єдності і злагоди територіальна громада зможе вирішувати складні господарські питання. У нашій країні є багато територіальних громад, які вміють підтримувати розвиток селянських спілок, фермерських господарств, підприємців, інноваційних технологій.
Добру справу роблять ті районні, обласні ради, які поширюють досвід територіальних громад з подолання економічної кризи, забезпеченню збалансованого економічного та соціального розвитку своїх територій, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України, прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.- Київ1. Вид-во, "Просвіта", 1996. - 42 с.
2. 18 липня 1963 року. Закон Української РСР "Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР".
3. 2 липня 1968 року. Закон Української РСР "Про сільську Раду народних депутатів Української РСР".
4. 2 липня 1968 року. Закон Української РСР "Про селищну Раду народних депутатів Української РСР".
5. 15 липня 1971 року. Закон Української РСР "Про районну Раду народних депутатів Української РСР".
6. 15 липня 1971 року. Закон Української РСР "Про міську, районну в місті Раду народних депутатів Української РСР".
7. 31 жовтня 1980 року. Закон Української РСР "Про обласну Раду народних депутатів Української РСР".
8. 5 грудня 1990 року. Закон Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР".
9. 7 грудня 1990 року. Закон Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування".
10. 7 лютого 1991 року. Закон України "Про власність".
11. 25 червня 1991 року. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".
12. 25 червня 1991 року. Закон України "Про систему оподаткування" (стара редакція).
13. 26 березня 1992 року. Закон України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування".
14. З липня 1992 року. Закон України "Про плату за землю".
15. 26 жовтня 1992 року. Закон України "Про охорону атмосферного повітря".
Loading...

 
 

Цікаве