WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Пенсійний фонд України – основний орган державної виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі пенсійного забезпечення та пенсійного стр - Реферат

Пенсійний фонд України – основний орган державної виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі пенсійного забезпечення та пенсійного стр - Реферат

оподаткуванню та обов'язковому відрахуванню страхових соціальних внесків.
Забезпечення стійкого функціонування пенсійної системи України - одне з найактуальніших завдань соціальної політики держави. Складнощі переходу до ринкової економіки спричинили повне розбалансування цієї колись дуже надійної і стабільної системи, що зумовило певне соціальне напруження, а значну кількість непрацездатного населення залишає без коштів для існування.
Попри те, що законодавчими й нормативними актами встановлено значні нормативи відрахувань до державного Пенсійного фонду із заробітної плати не вистачає коштів на виплату пенсій непрацездатним громадянам. Якщо сьогодні в Україні населення, старше працездатного віку, складає близько 23 %, то вже через 20 років воно становитиме 30 %. Піку демографічного навантаження буде досягнуто в середині сторіччя, коли (за умови збереження сучасного пенсійного віку) на 1000 осіб працездатного віку припадатиме 900 пенсіонерів.
Різкий спад виробництва, інфляційні процеси, розбалансування структури економіки призвели до того, що часто пенсії сплачуються несвоєчасно, а колишні особисті заощадження, зокрема і на забезпечення в старості, повністю знецінені. Якщо до 1992 р. середня пенсія за віком приблизно в 1,7 рази перевищувала мінімальну заробітну плату, що відповідала прожитковому мінімуму населення, то сьогодні вона становить не більш як 20-30% від цього показника.
Слід зазначити й те, що відбулася значна деформація головного принципу пенсійного забезпечення - зв'язку з минулим трудовим внеском. Пенсійне законодавство внаслідок прийняття низки популістських рішень стало недосконалим, що ускладнює ситуацію. До того ж останні пропозиції Кабінету Міністрів України щодо підвищення пенсійного віку на п'ять років не дають позитивного імпульсу дляналагодження стабільної діяльності пенсійної системи.
Відповідними темпами зростає і демографічне навантаження на населення працездатного віку. Демографічна ситуація в України погіршується через вплив кількох факторів:
1) покоління, яке скоро досягне працездатного віку, має низький рівень народжуваності;
2) рівень народжуваності зменшується взагалі по країні;
3) численна група громадян, чий рік народження припадає на зліт на-роджуваності 30-х років, уже нині вийшли (жінки) на пенсію;
4) група громадян, чий рік народження припадає на повоєнний зліт народжуваності, досягне пенсійного віку через 5-Ю років;
5) приблизно через 30 років на пенсію почнуть виходити групи населення, чий рік народження припадає на зліт народжуваності початку 70-х та 80-х років.
На сьогодні є три схвалених урядом законопроекти, що містять комплекс заходів для проведення пенсійної реформи: "Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні", "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавні пенсійні фонди".
Основними цілями пенсійної реформи в Україні є:
o реалізація конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення в старості, у випадку інвалідності, при втраті годувальника та в інших встановлених законодавством випадках;
o забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи та створення умов для стійкого розвитку пенсійного забезпечення на основі державного пенсійного страхування та бюджетного фінансування;
o адаптація системи пенсійного забезпечення до ринкових відносин, які розвиваються в Україні;
o раціоналізація та оптимізація умов представлення та розмірів пенсій;
o підвищення ефективності пенсійної системи шляхом удосконалення її системи управління.
Завдання, що постають у цій сфері, можна визначити як загальну адаптацію пенсійної системи до ринкових відносин, яка передусім полягає у посиленні особистої відповідальності щодо розміру соціальних гарантій.
Нині є всі підстави для визначення напряму реформування пенсійної системи і удосконалення механізму функціонування пенсійного забезпечення в Україні - послідовне запровадження страхового принципу формування коштів соціального страхування. Він полягає передусім у встановленні прямої залежності між розмірами пенсій та тривалістю страхового стажу і сумою сплачених внесків за весь його період на базі персоніфікованого обліку суми сплачених внесків.
Протягом десятиріч в Україні діє пенсійна система, організована за розподільчим принципом або по принципу "солідарності поколінь", де пенсії для покоління пенсіонерів виплачуються за рахунок внесків покоління працюючих. Розподільча пенсійна система передбачає достатньо високий рівень податкового навантаження на платників пенсійних внесків. В Україні сьогодні обов'язкові внески в пенсійний фонд складають 32% від фонду заробітної плати. Це обумовлено демографічною ситуацією, приблизним співвідношенням між кількістю працюючих та пенсіонерів. В той же час у США, Західній Європі, де розподільча та накопичувальна пенсійна система існує одночасно, обов'язкові внески у пенсійний фонд для роботодавців складають відповідно 6% в умовах приблизно схожої демографічної ситуації.
Ґрунтуючись передусім на економічних мотивах, виникає питання запровадження пенсійних систем за накопичувальним (страховим) принципом. Крім винятково важливої ролі забезпечення макроекономічної норми накопичення, він має суттєві переваги і для застрахованого, оскільки рівень відрахувань в накопичувальних системах для забезпечення аналогічного розміру пенсії приблизно вдвічі нижчий за бюджетні.
Перехід від розподільчого принципу пенсійного забезпечення до накопичувального означає, що основна частина пенсій з часом повинна фінансуватися не за рахунок "податку" на фонд заробітної плати, а за рахунок обов'язкових пенсійних заощаджень робітників. Внески повинні накопичуватися на окремих іменних рахунках, і тим самим втрачається їх податковий характер. При цьому ставки пенсійних внесків можуть бути нижче теперішніх, так як значна частина видатків на виплату майбутніх пенсій покриється не за рахунок внесків, а за рахунок доходів від заощаджень.
Список використаної літератури
1.Конституція України-1996 р.
2.Васильченко В.С. Державні фонди України. Підручник - 2005 р.ст.37-64.
3. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні. Підручник 1998р - ст 30.
4. Про пенсійний фонд України: Положення КМУ від 31 серпня 2005р.
5.Вісник Пенсійного фонду України №12(42) 2005р.
Loading...

 
 

Цікаве