WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → 1. Види цінних паперів, їх характеристика та призначення. 2. Методи залучення іноземних інвестицій - Контрольна робота

1. Види цінних паперів, їх характеристика та призначення. 2. Методи залучення іноземних інвестицій - Контрольна робота


Контрольна робота
1. Види цінних паперів, їх характеристика та призначення.
2. Методи залучення іноземних інвестицій
1. Види цінних паперів, їх характеристика та призначення.
Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають відносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінні папери об'єктивно необхідні, тому що вони, а) оперативно задовольняють потреби здійснення платежів; б) прискорюють і полегшують розрахунки між суб'єктами виробничо-комерційної діяльності; в) дають змогу вирішувати проблеми надійності гарантій у вигляді застав на укладені угоди тощо.
Як кредитні знаряддя обігу цінні папери виконують дві функції: а) засобу обігу; б) засобу платежу. Вони не мають самостійної, внутрішньої вартості.
На внутрішньому ринку цінні папери виконують такі функції:
а) слугують насамперед інструментом інвестування й кредитування різних сфер і галузей економіки, допомагають й (залучати до господарського обороту тимчасово вільний фінансовий капітал і кошти населення;
б) забезпечують перелив інвестиційних і кредитних ресурсів у найприбутковіші сфери виробництва
в) слугують інструментом фінансування перешкоджають надлишковій емісії грошей і стримують розвиток інфляції;
г) надають підприємцям багатоваріантний вибір джерел фінансування й кредитування;
д) відіграють роль гнучкого механізму зміни суб'єктів власності, створення змішаного капіталу;
е) регулюють сумарний купівельний попит, стримують спекулятивну активність тієї частини населення, що має вільні фінансові ресурси, забезпечують власникам цінних паперів додаткове джерело доходів.
В Україні випускаються в обіг і обертаються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати й векселі. Юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх ви пуску (дивіденд, відсоток), називається емітентом. Емітент усі зобов'язання повинен виконувати в строки і в порядку, за законодавством України.
Курс цінних паперів, це ціна, за якою вони продаються Ціна прямо пропорційна принесеному цінними паперами прибутку й обернено пропорційна нормі позичкового відсотка.
Провідні позиції серед різних видів цінних паперів у ринковій економіці займають акції.
Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову (майнову) участь у статутному фонді акціонерного товариства, членство в ньому та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідента, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акція має такі обов'язкові реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальна вартість, ім'я власника для іменної акції, розмір статутного фонду акціонерного товариства, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів, підпис голови правління й печатка. Акції можуть бути іменними, на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни мають право бути власниками, як правило, іменних акцій, їх обіг фіксується у книзі реєстрації в акціонерному товаристві, до якої вносяться відомості про придбання акцій, їх кількість у руках кожного акціонера. Щодо акцій на пред'явника, то тут реєструється лише загальна кількість. Пред'явницькі акції, в свою чергу, поділяються на два види: а) звичайні; 6) привілейовані.
Звичайні акції дають право на дивіденди, що коливаються залежно від результатів господарсько-фінансової діяльності акціонерного товариства і величини отриманого прибутку. Власник звичайної акції ризикує не отримати дивідендів взагалі, бо отримує їх останнім і лише з тій частини прибутку, що залишається після розподілу за привілейованими акціями. Водночас він має право заслуховувати на зборах акціонерів адміністрацію, затверджувати її звіти, брати участь у виборах керівних органів акціонерного товариства. Кожна звичайна акція - це один голос на зборах акціонерів. Тому її власник стає не лише власником паю, а співвласником підприємства, який може брати участь в правлінні ним.
Привілейовані акції можуть випускатися розміром до 10 % статутного капіталу. Вони дають переважне право їх власникам на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства;
Власники привілейованих акцій участі в управлінні не беруть, щорічно виплачуваний їм дивіденд є фіксованим відсотком до номінальної вартості акції.
На перший погляд привілейовані акції дають їх власник значний виграш порівняно з власником звичайних акцій. Він не лише отримує фіксований доход навіть тоді, коли коштів н вистачає для оплати дивідендів усім іншим акціонерам, а й н випадок банкрутства його збитки мінімальні. Привілейовані акції вигідні також тому, що їх можна в будь-який час обміняти на встановлену кількість звичайних акцій того ж емітента можливим виграшем від приросту їх курсової вартості. Намагання акціонерних товариств підтримувати дивіденди на високому рівні пояснюється тим, що від цього залежить курс акцій і визначається рейтинг корпорації.
Б) Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачення строк, з виплатою фіксованого щорічного відсотка.
Законом України "Про цінні папери" визначено такі вимоги до емітентів облігацій: по-перше, акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більшу від 25% розміру статутного фонду і тільки після повної оплати всіх раніше випущених акцій; по-друге, емітент, випускаючи в обіг облігації, мусить бути не збитковим протягом останніх трьох завершених фінансово-господарських років або з часу утворення, якщо даний строк менший трьох років; по-третє, емітент не повинен мати прострочену заборгованість кредиторам і за внесками до бюджету; по-четверте, емітент зобов'язаний цілком сплатити статутний фонд на той час, коли він приймає рішення про емісію облігацій.
Вказана інформація, звичайно, надасться відповідним фінансовим органам, які перевіряють і реєструють її, дають дозвіл навипуск облігацій. Водночас інвестори перед купівлею облігацій все-таки самостійно мають з'ясувати реальний фінансово-економічний стан даного емітента.
В Україні як боргове зобов'язання облігації випускаються двох видів:
а) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;
б) облігації підприємств.
Крім того, облігації можуть бути іменними і на пред'явника, відсотковими й безвідсотковими(цільовими), можуть вільно обертатися або з обмеженим колом обігу. Вільне обертання облігацій зумовлює їхню номінальну й ринкову вартість, або ціну. Номінальною називається вартість облігації, зазначена в ній. Ціна, за якою облігації купуються і продаються на ринку, називається курсом, облігацій. Цей курс залежить від номінальної вартості, річного доходу,
Loading...

 
 

Цікаве