WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Поняття інввестицій. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності - Курсова робота

Поняття інввестицій. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності - Курсова робота

законодавчих актів (Закон України "Про іноземні інвестиції" від 12.03.93, Декрет КМУ "Про режим іноземного інвестування" від 20.11.93, Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96).
Крім того, в Україні, починаючи з 1997 р. було створено ряд вільних економічних зон з режимами найбільш сприятливими для вкладення інвестицій. У цих зонах установлюється спеціальний пільговий режим оподатковування і пільговий порядок ввезення товарів та інших предметів на її територію.
Економічні фактори. Одним з основних економічних факторів інвестиційного клімату є стабільність валютного курсу. Ще одним фактором є рівень покупного-споживчого попиту, тобто місткість ринку. В Україні у зв'язку з низькою заробітною платою спостерігається дуже низький попит на високоякісну продукцію. Таким чином, з погляду збуту всередині держави Україна для інвестора менш приваблива, ніж країни Західної і Центральної Європи. Однак, з іншого боку, низький рівень заробітної плати є стимулом для вкладення коштів в економіку України, оскільки зменшуються видатки на робочу силу.
Іншими факторами, що стримують ухвалення рішення про вкладення коштів в економіку України, є відсутність розвинутої системи страхування інвестицій у державі, слабка розвиненість банківського сектора і фондового ринку, транспортної інфраструктури, недосконалість податкової політики, регулювання експорту-імпорту тощо.
В Україні податкова система має ряд істотних недоліків:
- численні зміни і виправлення до діючих законів дуже часто суперечать чинному законодавству;
- наявність законів, що не відносяться до податкової сфери, але регулюють податкові питання;
- відсутність достатніх правових гарантій для учасників по даткових відносин;
- фіскальний характер діяльності податкової служби України, що приводить до зниження рентабельності і конкурентоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності;
Важливим економічним фактором для надходження інвестицій у державну економіку є ставлення до власності. На Україні воно не привабливе для інвесторів. Для більшості інвестиційних проектів при здійсненні інвестицій вагомим для інвестора є право володіння землею під об'єктом інвестування. Слід зазначити, що Земельний кодекс України і Закон України "Про власність" дозволяє тільки довгострокову оренду землі іноземним інвесторам (максимум до 50 років). Передача земельної ділянки у власність іноземних громадян і юридичних осіб відповідно до Закону України "Про власність" забороняється. При цьому слід зазначити, що в Україні земля не є предметом застави при одержанні кредитних ресурсів, що також знижує інвестиційну привабливість.
Що ж до прав інвестора на розроблення надр, участі в комунальній сфері у 1999 р. прийнято ряд позитивних законів: зокрема "Про угоду про поділ продукції", "Про концесію", "Про концесію на будівництві автомобільних доріг". Разом з цим для цих законодавчих актів не існує механізму введення на рівні виконавчої влади.
Соціальні фактори. За даними Німецької консультативної групи, досвідчені іноземні інвестори дають високу оцінку українському персоналові. При цьому інвестори вважають, що український персонал готовий до підвищення ефективності праці, добре підготовлений і кваліфікований.
Екологічні фактори. Важливим моментом з погляду одержання іноземних інвестицій і їхнього регулювання є екологічне законодавство України. Основна мета екологічних процедур:
- планування екологічних наслідків від впровадження того чи іншого проекту;
- визначення способу для реалізації інвестиційного проекту, що може поліпшити навколишнє середовище.
За даними Німецької консультативної групи більшість іноземних інвесторів вважають, що законодавство про охорону навколишнього середовища в Україні недосконале. Таким чином, для забруднюючих виробництв склалася сприятлива ситуація. Норми законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про відходи" та інші нормативно-правові акти не відповідають світовій практиці. Головним завданням державної політики повинно бути вдосконалення екологічного законодавства з метою збереження екологічної безпеки держави і недопущення на його території екологічно шкідливих виробництв.
Географічні фактори. З географічної точки зору Україна займає вигідне положення, оскільки знаходиться в самому центрі Європи і є транзитною державою. Разом з тим природні ресурси України не можна назвати багатими. Слід зазначити, що Україна має багатий потенціал у виробництві будівельних матеріалів, а також у розвитку аграрного сектора і рекреаційного бізнесу.
Що з стосується промислового потенціалу, то тут можна спостерігати негативні тенденції, а саме: понад 57% промислового виробництва припадається на такі енергоємні галузі, як металургійна, хімічна і нафтохімічна, паливна та електроенергетика.
Мікроекономічні фактори, що характеризують безпосередньо об'єкт інвестування.
При ухваленні рішення про інвестування того чи іншого підприємства потенційний інвестор аналізує його фінансовий стан, його виробничі можливості, місце розташування, маркетингові можливості та інші фактори, що впливають на його діяльність. Оскільки більшість підприємств України перебувають в дуже важкому фінансовому стані, то головним завданням держави при формуванні інвестиційноїполітики є розроблення ряду способів щодо одержання інвестицій, крім створення вільних економічних зон, надання інвестиційних податкових кредитів для підприємств, що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, надання державних гарантій за інвестиціями, а також створення і сприяння діяльності бізнес-центрів, що допомагали б підприємствам зробити фінансовий аналіз їхнього стану і конку-рентноздатні бізнес-плани.
Висновки
Світтова практика економічно розвинутих країн свідчить, що для того, щоб успішно розвивалося народне господарство країни, необхідно 30-35% від загального обсягу фінансових ресурсів направляти на розвиток промислових підприємств і соціальну інфраструктуру різних галузей економіки країни.
Інвестиції - це довгострокові вкладення грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного прибутку.
Юридичні та фізичні особи, що здіцснюють капітальні вкладення у ту чи іншу комерційну справу, називають інвесторами, а сам процес вкладення капіталу - інвестуванням (довгостроковим фінансуванням).
У нинішніх ринкових умовах економіка не може розвиватись без відповідних інвестиційних вкладень. Отже, інвестування - важлива умова економічного розвитку будь-якої країни.
Список використаної літератури
1. Грідасов В.М., Кривченко С.В., Ісаєва О.Є. Інвестування: Навчальний посібник. - К.:Центр навчальної літератури, 2004. - 164с.
2. Зимин И.А. Реальные инвестиции. Уч. Пособие. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ"."ЭКМОС" 2000. - 304с.
3. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст.138.
4. Шарп У.Ф. Инвестиции. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 1024с.
5. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 384с.
Loading...

 
 

Цікаве