WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Поняття інввестицій. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності - Курсова робота

Поняття інввестицій. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності - Курсова робота

виділяють вітчизняних таі іноземних інвесторів. Такий поділ інвесторів використовується підприємством у процесі здійснення спільної інвестиційної діяльності.
4. Інвестиційний клімат. Фактори, що впливають на інвес-тиційний клімат.
Сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціокультурних, організаційно-правових і географічних чинників, наявних у тій або іншій країні, що залучають або відштовхують інвесторів, прийнято називати її інвестиційним кліматом. Ранжирування країн світового співтовариства за індексом інвестиційного клімату або протилежним його показником - індексом ризику характеризує відносну інвестиційну приваб-ливість країни і є барометром для іноземних інвесторів. Визначальні напрями формування сприятливих умов для розміщення і функціонування іноземного капіталу такі:
- стабілізація загальної економічної і політичної ситуації в країні;
- удосконалення законодавчої бази;
- розвиток інфраструктури, що сприяє забезпеченню інвестиційного процесу.
Інвестиційний ризик країни характеризується рівнем невизначеності прогнозу щодо одержання прибутку (доходу) від інвестицій. Структурно він, як правило, включає політичну, економічну і соціальну складові. Ризик іноземних інвестицій містить у собі всі типи ризику, пов'язані з інвестиціями внутрішніми, і крім того, додатковий ризик, що є результатом невизначеності, пов'язаної з можливістю конвертації доходів у валюту країни проживання інвестора. Він складається з політичного ризику і ризику обміну (чи валютного ризику). Політичний ризик пов'язаний з тим, що іноземний уряд може обмежити конвертацію грошей, ввести додатковий податок або заборонити обмін валюти. Крім того, завжди існує можливість повної експропріації. Валютний ризик пов'язаний з невизначеністю валютного курсу.
Традиційне здійснення експертно-аналітичної оцінювання інвестиційного клімату пов'язане з виведенням інтегрального показника ризику і відповідним ранжируванням країн шляхом визначення їхнього інвестиційного рейтингу в результаті аналізу факторів їх політичного, економічного, соціально-культурного, інституціонального середовища, ресурсів і інфраструктури.
Одна з комплексних методик оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України передбачає ранжирування регіонів (областей) за п'ятьма синтетичними (узагальненими) показниками з урахуванням їх значимості. Важливою складовою аналізу інвестиційного клімату на мікрорівні є аналіз і оцінювання проблем, з якими стикаються діючі в Україні підприємства з іноземними інвестиціями. Найбільші західні компанії, що працюють в Україні, головними проблемами, пов'язаними з реалізацією інвестиційних проектів, вважають такі: неефективне і нестабільне законодавство; ігнорування вимог законодавства взагалі (українськими учасниками проектів); високий рівень корупції; несправедливу, на їхню думку, політику ліцензування в Україні; проблеми бухгалтерського обліку.
Окремо варто зупинитись на питанні неготовності багатьох підприємств України до залучення іноземних інвестицій. Причина її - незадовільна організація праці на підприємствах, надзвичайно низький рівень маркетингу.
Через побоювання втратити контроль над підприємством українська сторона іноді не приймає умов залучення інвестицій, які в усьому світі вважаються прийнятними.
Робота уряду з макроекономічної стабілізації поєднується з вирішенням проблем мікрорівня, стимулюванням конкретних виробництв. Завдяки змінам, внесеним до Закону України "Про підприємництво", майже в 3 рази скорочено кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Спрощено порядок реєстрації й одержання ліцензій. З 15 січня 1998 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законів України про відкриття банківських рахунків", яким надане право підприємцям відкривати декілька банківських рахунків за їхнім вибором. Передбачаються також спрощення процесу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, скасування експортних мит і індикативних цін, спрощення торгових і митних процедур. Підвищенню інвестиційної активності суб'єктів підприємницької діяльності сприяє прийнятий у грудні 1997 р. Закон України "Про лізинг".
Політичні фактори. На жаль, необхідно констатувати, що в Україні і зараз має місце нерозуміння того, який ефект може забезпечити іноземний інвестор в економіці країни, а також ролі державних органів у спільному виробництві з іноземними інвесторами. Позитивне ставлення до іноземних інвесторів декларувалося в різних програмах Верховної Ради України (Програма "Ук-раїна - 2010"), де одним із пріоритетних напрямів політики держави є сприяння широкому надходженню іноземних інвестицій, але на практиці можна навести багато прикладів негативного ставлення державних органів влади до іноземних інвесторів. Українські органи влади бачать себе тільки в ролі контролера, але ніяк не в ролі партнера підприємства.
Досить часто українська сторона не дотримується міжнародних договорів. Так, Німецька консультативна група наводить випадок, коли, незважаючи на Договір про захист інвестицій між країнами, українська сторона настояла на одержанні ввізного податку при ввезенні устаткування на її територію в рамках інвестицій. Ефективність функціонування органів державної влади у сфері регулювання інвестицій і створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні в цілому можна охарактеризувати як дуже низьку, хоч донедавна існувала значна кількість державних органів, що могли б регулювати інвестиційну діяльність, алевідповідно до Указу Президента України № 1573/99 від 15 грудня 1999 р. усі ці органи ліквідувалися і їхні повноваження передано єдиному органу - Міністерству економіки України, який в такий спосіб буде займатися питанням іноземних інвестицій.
Ще одним важливим фактором державного регулювання економіки (і іноземних інвестицій зокрема) є рівень корумпованості державної влади. Однак в умовах проведення адміністративної реформи в Україні корупцію можна було б дещо здолати установленням високої заробітної плати для державних службовців, впровадженням системи ефективного контролю за діяльністю органів влади. Що стосується політичної стабільності в Україні, то ситуацію можна охарактеризувати як позитивну, оскільки за роки незалежності влада в країні передавалася тільки конституційним шляхом.
Правові фактори. Фактори правової системи в Україні можна назвати головною перешкодою для іноземних інвесторів. Системі права в Україні притаманні таки риси:
- як правило, відсутні чіткі механізми виконання діючих законів;
- разом із законами існує велика кількість нормативно-законодавчих актів - Постанови КМУ, накази, листи міністерств і відомств тощо;
- існує протиріччя в прийнятих законах, що дає можливість, з одного боку, для зловживання суб'єктами підприємництва деякими нормами, з іншого боку - для зловживання працівниками органів державної влади службовим становищем і порушень діючого законодавства;
- відсутність чіткої взаємодії між органами державної влади.
У цілому в Україні немає стабільної законодавчої бази, що була б орієнтована на нестатки ринкової економіки. Тільки щодо іноземних інвестицій, починаючи з 1992 р. приймалася велика кількість

 
 

Цікаве

Загрузка...