WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україні - Дипломна робота

Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україні - Дипломна робота

визначає особливість фінансового управління у ринковій економіці та необхідність аналітичного підходу до роботи. Проводиться аналіз фінансового положення не лише своєї фірми, але й підприємств, з якими вона пов'язана у виробничо-фінансовій діяльності. Інакше можливі неплатежі і банкрутство фірми навіть у тому випадку, якщо виробництво даної фірми знаходиться на належному рівні.
Отже, економічна самостійність підприємства вимагає від його керівників вміння правильно обирати своїх партнерів. Без фінансового аналізу і обліку ризику неможливий також вірний вибір політики фірми: ані тактичної, ані стратегічної. Однією з особливостей управління компанією у ринковій економіці є проведення стратегічних досліджень, адже за умов нестабільності потрібно вміти оцінювати і прогнозувати можливі ризики. Стратегія управління має сприяти стабілізації виробничо-господарської діяльності підприємства. Недостатньо займатись лише тактичними питаннями, оскільки їх результати не забезпечують гарантованого ефективного функціонування фірми на перспективу. Важливість стратегічних рішень підтверджують дані американських вчених, за якими коливання прибутковості фірми на 80% визначаються вірністю стратегічних рішень.
Під стратегією управління фірмою розуміють визначення довгострокових цілей розвитку в інвестиційному проекті і факторів підвищення доходності з урахуванням можливих змін на ринку. Вона має знаходити своє відображення у зниженні ризиків. Її завдання полягає у підготовці фірми до можливих змін ринкової ситуації, протистоянні несприятливому впливові ризиків та випадкових факторів.
Слід зазначити, що прийняття рішення - це психологічний процес, в якому людська поведінка є не завжди логічною. Іноді людиною керує логіка, а іноді й почуття, тому управлінські рішення можуть мати або інтуїтивний, або раціональний характер. Раціональність - це використання інтелекту та досвіду для прийняття рішення, на яке впливають також особисті риси відповідальних управлінців, середовище, інформаційні обмеження, обгрунтованість наслідків ризику та норми поведінки. Схематично цей процес показаний на рис. 2.4. Першим кроком у формуванні стратегії є визначення мети. Формування цілей фірми, в основному, визначається такими факторами:
1) типом фірми;
2) економічним становищем фірми (поточним і перспективним);
3) суб'єктивним (міркування різних власників).
Цілі учасників визначення стратегії можуть суперечити одна одній. Наприклад, можуть виникати розбіжності у думках між менеджерами і власниками. Статус фірми у суспільстві, а отже і статус менеджера визначаються обсягом продажу. Проте ця мета може суперечити баченню пріоритетів власниками (акціонерами) компанії, наприклад щодо максимізації прибутку. Графічно такі непорозуміння можна виразити, як на рис. 2.5 [5].
Максимум прибутку підприємство одержуватиме якщо обсяг продажу буде дорівнювати значенню у точці Qn, коли граничний доход підприємства зрівняється з граничними витратами. Але валовий доход ще певний час продовжує зростати, доки обсяг продажу не досягне точки Qd. Кожна одиниця продукції між точками Qn і Qd збільшує сукупний доход від продажу, але зменшує сукупний прибуток, оскільки граничні витрати вже перевищують граничний доход. При початковому падінні ціни і подальшому зростанні виробництва валовий доход також починає зменшуватися. Акціонери зацікавлені в обсязі виробництва, який дорівнює Qn, а менеджери - Qd. Досвідчений менеджер вибере обсяг виробництва між цими точками і, прагнучи до обсягу Qd, не виключено, що він зупиниться на обсязі Qm. Менеджер і власник часто порізному відносяться і до ризику, і до шляхів його зменшення. Менеджер може з цією метою вживати заходів щодо запобігання ризикових проектів (але тоді він не забезпечить отримання максимального прибутку фірмою), або ж продавати цінні папери даної фірми і купувати цінні папери інших компаній. Акціонери можуть бути проти розмивання своїх акцій. Інші суперечності між менеджерами і власниками (акціонерами) виникають також.
Рис. 2.5. Схема суперечності цілей зростання обсягу продукції і максимізації прибутку
Іншою проблемою є збалансування короткострокових і довгострокових цілей. Якщо у підприємства не буде стійкого прибутку найближчим часом, воно просто перестане існувати. Проте якщо не перейматися проблемами перспективи розвитку, підприємство теж не виживе.
При значному вкладанні коштів у рекламу і незначних витратах на дослідження і розробки поточні обсяги продажу зростають, а майбутні скорочуються. Припустимо, що фірма не модернізує основного капіталу. Вона може збільшити прибуток найближчим часом, але обладнання зноситься, а прибуток у перспективі зменшиться. Якщо фірма не витрачає часу і коштів на перепідготовку персоналу, не розробляє нових видів продукції, то її доходи в майбутньому також зменшаться, а позиції на ринку погіршаться.
Другим етапом розробки раціональної стратегії є діагностичний. Він передбачає аналіз зовнішнього середовища за такими параметрами:
визначаються зміни, що впливають на різні аспекти стратегії, наприклад динаміка цін;
оцінюються фактори, що представляють загрозу для стратегії фірми: перш за все, діяльність конкурентів і держави;
встановлюються фактори, що представляють великі можливості для досягнення загальнофірмових цілей.
Якщо говорити про фірму в цілому, то перед нею завжди є кілька альтернатив: зростання (за рахуноквласних чи залучених коштів, злиття з іншими підприємствами) чи скорочення (ліквідація, банкрутство, реструктуризація тощо).
У процесі реалізації стратегії може змінитися зовнішнє середовище, на що менеджер обов'язково повинен відповідним чином відреагувати. Окрім того, визначена при побудові фірми як системи початкова сукупність обмежень може не враховувати всіх ускладнень, які проявляються з плином часу. Отже, цілі та - обмеження слід постійно переглядати.
Оскільки система складається з кількох частин, то аналіз стійкості повинен проводитись для всіх компонентів. Якщо цілі змінюються, а в їх частинах, структурі та функціях цих частин не відбувається відповідних змін, то система руйнується. Практика свідчить, що у швидкозмінюваному середовищі найбільш поширеними є фірми, які децентралізують свій внутрішній устрій. І навпаки, при відносно стабільному середовищі організації будуються здебільшого жорстко централізовано.
Це теоретичне положення має велике практичне значення для нашої економіки сьогодні. Цілком зрозуміло, що в ринковій економіці порівняно з плановою змінюються цінності і цілі функціонування первинної ланки. Якщо паралельно не відбувається зміни структури наших підприємств, функцій їх основних підрозділів, то жодні заходи - ані акціонування і приватизація, ані взаємозаліки заборгованості і кредитування банку не допоможуть. Адже при зміні зовнішнього середовища має трансформуватись і внутрішнє.
Дійсно, щоб вижити за умов різкої зміни поля функціонування фірми, необхідно коригувати цілі, структуру і функції основних підрозділів. Це завдання фінансового менеджера, найважливішими функціональними обов'язками якого є:
1.
Loading...

 
 

Цікаве