WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україні - Дипломна робота

Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україні - Дипломна робота

області (Рр=0) лінія Лоренца являтиме собою пряму. Якщо Рр>0, тобто рівень ризику підвищується, частота виникнення втрат розподілиться нерівномірно.
Чим вищий показник Рр, тим більш випуклою є лінія Лоренца, а отже тим більшим буде відрізок, обмежений цією лінією і лінією рівності. Якщо від одиниці відняти відношення довжини відрізку аb=1,7 до довжини всієї діагоналі АС=7,2, то одержимо значення Рр.
У цьому випадку рівень ризику визначається
Рр(1999) = (1 - 1,67/7,2)х100% = 77 % (2.2)
Кривизна лінії Лоренца може мати протилежне зображення, яке залежить від значень кумулятивних підсумків. Якщо це так, тобто коли частота виникнення ризику незначна, то одиниця у формулі відсутня.
Побудова кількох ліній Лоренца за різними періодами дозволяє порівнювати Рр за ступенем кривизни цих ліній.
Проведені дослідження методу визначення величини Рр за допомогою графіка Лоренца поряд із позитивними аспектами виявили і деякі його недоліки. Так згаданий показник не дорівнюватиме одиниці при його максимальному значенні, а буде лише прямувати до неї. Цей недолік можна усунути визначенням індексу ризику за формулою
(2.3)
де Рр - рівень ризику за певний період часу;
п - число одиниць сукупностей;
V( 1,2,...,п) - питома вага частоти виникнення втрат Рр.
Запропонований показник (індекс ризику) визначається з використанням даних табл. 2.2 [5].
Таблиця 2.2.
Розрахунок рівня ризику за певний період
Розподіл частоти втрат F0 за черговістю визначення
1997 1998 1999
1 2 гр.4 х 1 2 гр.7 х 1 2 гр.10х
гр.2 гр.2 гр.2
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.
1 0 0,32 42 - 0,35 45 - 0,05 5 -
2 1 0,33 44 44 0,20 25 25 0,17 20 20
3 2 0,05 7 14 0,20 25 50 0,25 30 60
4 3 0.05 7 21 0,05 5 15 0,38 45 135
Разом: 0,75 100% 79 0,80 100% 91 0,85 100% 215
Примітка 1 - частота виникнення втрат F0
- % до безризикової зони
Від'ємне значення означає, що порівняно з 1997 р. ризик зріс на 43 %, тому Рр(1999) = 39,3 %+43 % = 82,3 %.
Порівняння цих методів демонструє, що різниця при визначенні Рр складає 5,3 %, а похибка - 6,43 % (5,3/82,3)х100, що цілком припустимо.
Далі розглядатимуться питання визначення максимального розміру ризику та встановлення його оптимального рівня, виходячи з логіки попередніх досліджень.
Останнім часом у зарубіжних фірмах найбільш популярним став метод статистичних випробувань, або метод "Монте-Карло". Його перевагою є можливість аналізувати та оцінювати різноманітні варіанти організації процесу реалізації інвестиційного проекту і враховувати різні фактори ризиків у межах одного підходу. Різні типи проектів мають свої недоліки з точки зору ризиків, що виявляються при моделюванні. Недоліком методу статистичних досліджень, на нашу думку, є те, що у ньому для оцінок та висновків використовуються ймовірнісні характеристики, що не дуже зручно для безпосереднього практичного застосування і не задовольняє менеджерів проекту.
Аналіз ризику зручніше проводити у послідовності, як на рис. 2.3 [5].
Кожне нове підприємство чи новий інвестиційний проект безперечно стикаються на своєму шляху з певними труднощами, що загрожують їх існуванню. Підприємцям необхідно вміти їх передбачати і завчасно вживати ліквідаційних заходів. Але спочатку потрібно оцінити ступінь ризику і виявити ті проблеми, які можуть стояти на перешкоді підприємницькій діяльності.
Підприємець має враховувати ступінь ризику з метою страхування своєї активності. Саме тому доцільно спочатку розробити стратегію поведінки і запропонувати шляхи виходу із можливих ризикових ситуацій.
Усі учасники проекту зацікавлені у виключенні можливості повного провалу чи щонайменше запобіганні збитків. В умовах нестабільної швидко змінюваної ситуації їм слід передбачати всі можливі наслідки дій своїх конкурентів, а також зміни ринкової ситуації.
Призначення аналізу ризику полягає в наданні потенційним партнерам необхідної інформації для прийняття рішень про доцільність участі у реалізації проекту і вживанні заходів по захисту можливих фінансових втрат.
Говорячи про необхідність аналізу і врахування ризику при управлінні інвестиційними проектами, як правило, йдеться про основних учасників проекту: замовника, інвестора, виконавця (підрядчика), продавця, покупця, а також страхову компанію.
При аналізі ризику будь-кого з них чи самого інвестиційного проекту та його здійсненні нами пропонується використати такі критерії:
втрати від ризику незалежні одна від одної;
втрати по одному з напрямків "портфеля ризиків" не обов'язково збільшують ймовірність втрати по іншому;
максимально можливий збиток не повинен перевищувати фінансових можливостей учасника.
У процесі прийняття рішення щодо допустимого підприємницького чи інвестиційного ризику важливо знати не лише ймовірність певного рівня втрат, але і ймовірність того, що втрати не перевищать певного рівня. Необхідність подібного розрахунку виникає, наприклад, у такій ситуації. Припустимо, менеджер вважає, що втрата 20 млн дол. не змінює кардинально характеру підприємницької діяльності фірми; разом з тим збитки розміром 80 млн дол. призведуть до великих фінансових ускладнень, на які керівники фірми не підуть. За такої ситуації важливіше знати не про ймовірність втрат у 20 млн дол., а що вони не перевищать цієї суми.
Оцінка ризику залежить від інтуїції підприємця. Вибір його прийнятного ступеня залежить від готовності керівника ризикувати. Менеджери консервативного типу,які не схильні до інновацій, здебільшого намагаються уникнути щонайменшого ризику. Більш досвідчені керівники віддають перевагу саме ризиковим рішенням, якщо останні є добровільними (самостійними), але й не уникають дій, які включають недобровільний ризик. За складної ситуації такий керівник схильний до ризикових рішень, коли впевнений у професійності виконавців. Взагалі можна вважати, що прийнятний рівень ризику обернено пропорційний кількості виконавців. При цьому важливо лише при мінімізації їх кількості не перейти дозволену межу. Готовність керівника ризикувати значною мірою формується під впливом результатів попередніх аналогічних рішень, прийнятих в умовах невизначеності. Як правило, тенденція така, що понесені у минулому втрати диктують вибір обережнішої політики, а успіх схиляє до ризику.
У ринковій економіці принципово змінюються взаємовідносини фірми з державою та іншими підприємствами. Держава має право лише економічними методами регулювати діяльність фірм. Необхідною умовою зміни взаємовідносин підприємства і держави у нашій економіці є процес роздержавлення, який, безумовно, впливає на характер фінансового управління.
Наслідком повної незалежності фірми від держави є зміна характеру джерел фінансування. Держава перестає бути власником значної частини підприємств і тим самим знімає з себе відповідальність за їх фінансування і господарську діяльність. Разом з тим, самостійні власники починають фінансувати один одного.
Фірми несуть повну матеріальну і соціальну відповідальність перед своїми працівниками за всі свої дії. Це положення
Loading...

 
 

Цікаве