WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україні - Дипломна робота

Методики оцінки доцільності капіталовкладень відносно до сучасних умов перехідної економіки Україні - Дипломна робота

- менше 1%* .
Розвиток науково-технічного потенціалу - тільки одна з складових науково-технічного прогресу. Не менше важливу роль у ньому відіграє вдосконалювання технічного рівня функціонуючих у країні продуктивних сил.
Можливість технічного переозброєння виробництва і прискорення темпів технічного прогресу в Україні пов'язано з використанням технічних, організаційних і виробничих досягнень економічно розвинених країн. Вплив науково-технічної революції в даної випадку досить суперечливий. З одного боку, є можливість одержати в готовому вигляді зі світового ринку таку техніку, технологію, знання, що значно переважають усі реальні можливості місцевого виробництва і можуть стати важливим чинником прискорення розвитку. З іншого боку, виникає технологічна залежність.
Без залучення до сучасного науково-технічного прогресу Україна залишиться в стані економічної відсталості, який буде неминуче збільшуватися. Але, одночасно з цим, прогресування сучасної техніки і технологій неможливо внаслідок нинішньої фінансової скрутності, відсталої структури економіки.
В Україні неможливо домогтися більш-менш рівномірного підйому економіки, спираючись тільки на останні досягнення науково-технічного прогресу, на це просто не вистачить фінансових ресурсів. Забезпечити динамізм усього господарства, при обмежених ресурсах, можна, тільки використовуючи всі технічні засоби, прогресивні відносно рівня розвитку продуктивних сил.
Важливим кроком у здійсненні реструктуризації української економіки є надання спрямованої фінансової допомоги науковим установам і проектно-конструкторським організаціям, що працюють над новітніми науково-технічними розробками, а також кредитної допомоги державним і іншим підприємствам, робота яких стосується пріоритетних напрямків виробництва і свідчить про високу конкурентну спроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.
У справі підтримки структурних перетворень необхідно виходити з принципу фінансової підтримки насамперед життєздатних виробничих структур, підприємств і організацій, що вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, спроможні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшувати обсяги виробництва.
Особливе значення набуває питання перепрофілювання, консервації, а в окремих випадках і закриття неефективних виробничих структур. Повинна бути спрощена процедура банкрутства, ціль якої - дати можливість кредиторам конфіскувати окремі активи підприємств-банкрутів.
У забезпеченні широкого комплексу структурних перетворень у національній економіці, інтеграції фінансового і промислового капіталу й активізації на цій основі інвестиційного процесу особливе значення набувають фінансово-промислові групи, що відіграють провідну роль у розв'язанні найбільш складних завдань перебудови української економіки.
Розглядаючи основні перспективи інвестиційної діяльності у найближчий час, варто мати на увазі, що Україна сама може виступати солідним інвестором за кордоном. Її інвестиційний сектор уже сьогодні, а тим більше в майбутньому, може зайняти важливі позиції на ринках капіталів інших країн. Насамперед у таких традиційних для нас галузях як металургія, електроенергетика, гідротехнічне і гідромеліоративне будівництво, будівництво магістральних трубопроводів, автомобільних і залізничних доріг, морських портів і терміналів і т.п.
Основною метою структурної перебудови народногосподарського комплексу України повинна виступати адаптація його виробничих структур до умов економічної самостійності і ринкових механізмів, а також поступова інтеграція у світовий ринок.
Головним критеріям формування нової галузевої структури економіки повинно стати забезпечення оптимального використання наявних ресурсів при максимально можливих темпах економічного росту. З огляду на накопичений Україною виробничий, кадровий і науково-технічний потенціали, необхідно, щоб структурна перебудова її економіки була орієнтована на створення достатньо повних багатогалузевих господарських комплексів. Але при цьому цільові настанови по створенню таких комплексів, в кінцевому підсумку, повинні бути спрямовані не на досягнення самозабезпеченості по більшості видів споживаної продукції, а на освоєння нових перспективних і конкурентноспроможних виробництв для використання переваг міжнародного поділу праці і поглиблення інтеграції у світову економічну структуру. Це означає, що поява нових виробництв, відновлення і діверсифікація існуючих, повинні, зрештою, привести до розширення обсягу, асортименту і якісного поліпшення експортно-імпортних операцій.
Задачі, які необхідно вирішити для досягнення цієї мети, зводяться до наступного:
зменшення залежності від імпорту стратегічних ресурсів і товарів, поліпшення платіжного балансу за рахунок пріоритетного розвитку галузей і виробництв по випуску конкурентноспроможної продукції, стимулюванню зниження ресурсоємкості виробництва;
стримування структурного безробіття і падіння реальної заробітної плати шляхом створення нових робочих місць, конкурентноспроможних виробництв і галузей;
блокування структурних чинників інфляції за допомогою збільшення товарного покриття платоспроможного попиту, сприяння конкуренції і демонополізації виробництва;
створення організаційно-економічних умов для екологізації виробництва, раціонального використання природних ресурсів;
збільшення частки виробничого накопичення в національному доході, реструктуризація економіки з урахуванням вимог науково-технічного прогресу;
подолання кризи неплатежів і забезпечення фінансової стабілізації.
В даний час, сформовані в Україні структурно-інвестиційні програми держави повинні бути зорієнтовані на таких основних напрямках:
розвиток сфери послуг, у тому числі, крім удосконалювання традиційних галузей, також і нових: інформаційної, науково-технічної, комунікаційної, фінансової;
запобігання розвалу соціальної інфраструктури і будівельної бази;
агропромисловий комплекс (розвиток інфраструктури для аграрного виробництва, виробництв по переробці сировини, сільськогосподарського машинобудування, хімічних препаратів для сільського господарства, упровадження нових технологій і підготовки кадрів для сільського господарства, розвиток соціальної інфраструктури на селі;
розвиток власної енергетичної і сировинної бази, зниження енерго-ресурсоємкості виробництва;
розширення обсягів випуску й асортименту товарів масового попиту, медикаментів і медичної апаратури;
зміцнення експортного потенціалу, освоєння конкурентноспроможних виробництв, що заміняють імпорт, створення і розвиток виробництв, заснованих на передових досягненнях вітчизняної науки;
підтримка потужностей і відновлення асортименту випуску продукції галузей, що формують базу технічного відновлення народного господарства, на рівні, достатньому для проведення реконструкції і переозброєння народного господарства;
згортання діяльності виробництв економічно безперспективних і екологічно шкідливих.
На наступних етапах майбутньої перспективи, інвестиційними пріоритетами держави
Loading...

 
 

Цікаве