WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання соціальної політики - Курсова робота

Державне регулювання соціальної політики - Курсова робота

необхідне реформування солідарної системи пенсійного забезпечення, спочатку запровадити добровільну систему пенсійного страхування, а створивши інформаційно-технічну базу, запровадити обов'язкову накопичувальну систему пенсійного страхування. Мінімальний розмір пенсій має відповідати прожитковому мінімуму та необхідно скасувати обмеження їхніх максимальних розмірів.
Потребує суттєвого удосконалення діюча система пільг та допомоги, яка є надто розгалуженою, фінансово необґрунтованою, значною мірою декларативною, непрозорою та соціально несправедливою: порядок надання пільг регулюється понад 40 нормативно-правовими актами. Згідно з діючим законодавством налічується близько 30 пільгових категорій і понад 20 різних видів пільг. Пільги набули настільки широкого поширення, що на кожного мешканця країниприпадає більше одного випадку використання пільг. Розрахунки Міністерства фінансів України вказують на те, що діюча система пільг орієнтована здебільшого на забезпечене населення - якщо на одного бідного в середньому припадає 8,2 грн. на місяць у вигляді пільг, то на одного небідного - відповідно 19,1 грн. Як наслідок - пільги, допомоги та субсидії поглиблюють диференціацію в доходах.
Неефективною на сьогодні є система адресної соціальної допомоги, для чого необхідно забезпечити:
- диференціацію максимального рівня допомоги для різних категорій населення, зниження максимального рівня допомоги для працездатних верств населення та підвищення максимального рівня допомоги для соціально вразливих верств населення, передусім бідних сімей з дітьми за умови одночасного стимулювання зайнятості батьків;
- посилення адресності соціальних виплат, що потребує вдосконалення методики визначення права сім'ї на адресну допомогу, законодавчого врегулювання критеріїв оцінки рівня життя претендентів на адресну допомогу, створення єдиної бази даних отримувачів усіх видів соціальної допомоги, поліпшення поінформованості населення стосовно права на отримання адресної допомоги, перевірки реального рівня життя претендентів на соціальну допомогу;
- активізацію виявлення нужденних, передусім серед неблагополучних сімей з дітьми, уніфікацію видів соціальної допомоги, зведення їх до однієї адресної виплати з пріоритетним призначенням адресної допомоги окремим категорій; відповідно до цього необхідно реформувати систему субсидій на житлово-комунальні послуги і паливо, переорієнтувати її на єдину адресну виплату;
- запровадження моніторингу оцінки ефективності дії інституту адресної допомоги, забезпечення оптимального співвідношення між державними витратами на соціальні цілі та змінами ситуації з бідністю, систематичне коригування системи пріоритетів надання адресної допомоги відповідно до змін ситуації з бідністю.
Висновки
До соціальної інфраструктури відносяться галузі народного господарства, діяльність яких спрямована на задоволення соціально-культурних, духовних та інтелектуальних потреб людини.
До соціального комплексу відносяться:
- охорона здоров'я;
- освіта;
- культура і мистецтво;
- фізична культура і спорт;
- роздрібна торгівля;
- громадське харчування;
- житлово-комунальне і побутове обслуговування
Соціальний захист населення та реалізація конституційних гарантій громадян здійснюється завдяки виділенню фінансових ресурсів на утримання бюджетних галузей (охорона здоров'я, освіта, культура, фізична культура), де комерційна діяльність свідомо обмежена.
Держава встановлює нормативи витрат (фінансування), тобто показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.
На розвиток соціальної інфраструктури впливають національні традиції, структура господарства, кліматичні особливості, щільність населення, співвідношення сільського і міського населення.
В свою чергу розвиток соціальної інфраструктури впливає на розвиток економіки, стан державних фінансів, рівень життя населення, розмір матеріального та духовного багатства нації.
Політика доходів, державний механізм регулювання доходів різних соціальних груп населення повинні вирішувати складні та болючі проблеми соціальної безпеки.
З точки зору соціальної безпеки політика доходів не зводиться тільки до розробки та реалізації державних заходів, спрямованих безпосередньо на регулювання доходів населення. Політика доходів - це всебічне врахування наслідків і впливу на формування доходів населення та відповідних соціальних пропорцій здійснення соціально-економічної політики держави взагалі та окремих її напрямків.
Необхідний організаційно-нормативний механізм для забезпечення урахування питань соціальної безпеки (а отже і політики доходів) в усій системі державного регулювання економіки.
Поряд із здійсненням вимог соціальної безпеки у звичайному режимі функціонування потрібен механізм "швидкого реагування" для забезпечення аналітично-прогнозної проробки та обґрунтування відповідних державних заходів у періоди загострення соціально-політичної ситуації.
Для оцінки рівня соціальної безпеки доцільно ввести в практику діяльності державних структур категорію соціального (соціально-політичного) ризику. Визначення та врахування безпосереднього та перспективного (ймовірного у майбутньому) соціального ризику повинно стати необхідним елементом функціонування всієї системи державної влади.
Формування державного механізму соціальної безпеки повинно передбачати врахування регіональних факторів та алгоритм реалізації державних заходів не тільки для країни в цілому, але й для окремих її регіонів.
У соціальній сфері головним завданням має стати цілеспрямоване забезпечення надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах, утвердження середнього класу - основи політичної стабільності та демократизації суспільства, значне обмеження загрозливої диференціації доходів населення та подолання бідності.
Протягом 2005-2015 рр. в Україні має бути досягнуто послідовне та стійке зростання показників, що характеризують рівень споживання населення, забезпечення можливості надання соціально важливих послуг, здійснено реформування найважливіших секторів соціальної сфери і на основі цього створені сприятливі умови для поліпшення демографічної ситуації та гендерних відносин, підвищення якості людського потенціалу.
Список використаної літератури :
1. Дідківська Л.І., Головко Л.С. - Державне регулювання економіки - К.:
Знання, 2004. - 213 с.
2. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) "Шляхом Європейської інтеграції" - Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України,
Loading...

 
 

Цікаве