WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Антимонопольна політика в Україні - Курсова робота

Антимонопольна політика в Україні - Курсова робота

розподіл;
3) транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;
4) передача і розподіл електроенергії;
5) користування залізницями та об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;
6) управління повітряним рухом;
7) зв'язокзагального користування;
8) централізоване водопостачання і водовідведення;
9) централізоване постачання теплової енергії;
10) спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів.
Автор підсумовує статтю тим, що завдання побудови ринкових відносин в економіці України наштовхується на серйозну проблему монополізованості базових галузей промисловості та істотної частини всієї економіки. Приватизація підприємств цих галузей не змінює у загальному плані рівень монополізації за широким спектром товарних ринків, з чого випливає висновок про те, що заміна державної власності на приватну не може бути визнана у таких галузях доцільною. Суть проблеми полягає в тому, що в Україні монополізм державної власності може бути замінений тільки монополізмом окремого виробника, що аж ніяк не сприяє завданню формування суб'єктів ринкового господарювання. Більше того, монополізм окремих виробників вимагає досить жорсткого контролю з боку держави і ніяк не забезпечує автоматичного діяння ринкових регуляторів, а також ставить під великий сумнів питання формування ефективного власника.
3.3. Анотація на статтю
Г.Филюк. Економіко-правові засади державного регулювання природних монополій в Україні // Економіка України. - 2001. - 8. - с. 48-52.
Автор цієї статті твердить, що монопольна організація ринків, які за суттю своєї діяльності є природними монополістами, зумовлена, передусім, чинниками організаційно-технологічного та економічного характеру. Свобода споживачів їх продукції обмежена конфігурацією та пропускною спроможністю мереж поставок, а також значною економією від масштабів виробництва. Продукція цих сфер підприємництва є унікальною в тому значенні, що вона не має замінників і задовольняє першочергові потреби житлового сектора та інших галузей і сфер суспільного виробництва.
Ситуація, зазначає автор, ускладнюється тим, що природні монополісти в Україні функціонують у період трансформування господарського механізму та економічних відносин. Здобуття значних управлінських і комерційних свобод у процесі реформ за мінімальної відповідності умовам "досконалого ринку" призводить до порушення цими організаціями об'єктивних економічних законів. Так, близько 42% усіх видів прорушень антимонопольного законадавства припадає саме на природних монополістів (у 1998 р. - 42%, у 1993 р. - 41,2%).
У статті автор аналізує прийнятий ВРУ Закон України "Про природні монополії". Автор впевнений, що цей Закон має стати першим актом цілісного законодавства загальнодержавного значення у сферах регулювання ринків, що перебувають у стані природної монополії. Закон покликаний встановити чіткі, "прозорі" та досконалі правові засади, які мають бути досить гнучкими при вжитті заходів державного впливу щодо запобігання проявам монополізму на таких ринках з боку суб'єктів господарювання.
Автор порівнює два закони: Закон "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" і Закон України "Про природні монополії". Перший закон спрямований на розвиток конкурентних відносин на товарних ринках. На відміну від нього Закон України "Про природні монополії" не стимулює розвиток конкуренції, а навпаки, сприяє її обмеженню, оскільки конкуренція на ринках природних монополій є малоефективною. У зв'язку з цим на законодавчому рівні правомірно визнається домінуюче становище виробника. І держава через механізм ліцензування обмежує вихід на такі ринки інших суб'єктів господарювання. Таким чином, робить висновок автор, Закон "Про природні монополії" не можна відносити до традиційного антимонопольного законодавства.
Закон "Про природні монополії" легалізує саме? поняття природної монополії у вітчизняній економіці, регламентує підходи до визначення параметрів функціонування і розвитку ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі оптимального збалансування економічних інтересів усіх заінтересованих суб'єктів - виробників, споживачів і держави.
Автор зауважує, що оскільки прородна монополія виникає внаслідок технологічних особливостей виробництва, його матеріально-технічної бази, то дуже зростає роль часу, бо ринки у реальному світі є динамічними тому з розвитком науково-технічного прогресу, зміною ринкових умов умови для існування париродної монополії можуть зникнути.
3.4. Анотація на статтю
В. Базилевич, Г Филюк. Роздержавлення природних монопольних структур в Ураїні// Економіка України. - 2002. - №3. - с. 35-42.
Автори статті обстоюють думку про надзвичайну необхідність приватизації природних монопольних структур в Ураїні, аналізують специфіку цього процесу у нашій державі, роль підприємців та уряду у регулюванні природних монополій.
Врахувавши особливості функціонування підприємств на ринку природної монополії, автори дійшли висновку, що державний вплив на природних монополістів повинен обмежуватися певними рамками. З одного боку, робота щодо регулювання функціонування природних монополій, у першу чергу, має бути спрямована на захист інтересів споживачів товарів та послуг, на недопущення зловживань з боку суб'єктів природних монополій економічною владою на відповідних ринках, а з іншого - регулювання діяльності цих компаній покликане створити основу для їх ефективного функціонування та розвитку шляхом забезпечення умов для повного покриття економічно виправданих витрат підприємців і адекватного інвестування у розвиток виробництва.
У статті стверджується, що необхідними елементами процесу реформування природних монопольних структур є створення сприятливого режиму для функціонування та розвитку компаній, а також стимулювання модернізації виробництва з метою підвищення якості обслуговування споживачів і зниження собівартості продукції. У цьму контексті вагома роль належить реалізації комплексу заходів щодо запровадження принципів комерційної експлуатації об'єктів природних монополій на основі їх роздержавлення та часткової приватизації, що сприятиме створенню прийнятних умов для активізації інвестиційних процесів.
Автори наводять причини, що зумовлюють необхідність трансформування відносин власності у сфері діяльності пиродних монополій в Україні. Основною з них є неефективність підприємств державного сектора, який довів свою неспроможність раціонально інвестувати і керувати. Це пояснюється тим, що для переважної більшості підприємств державного сектора є властивим певний системний дефект, який не залежить ні від якості чинного законодавства, ні від адміністрації. Це так звані "м'які бюджетні обмеження" поведінки державних підприємств. Вони полягають у тому, що:
1) акції цих компаній не випускаються на фондовий ринок,
Loading...

 
 

Цікаве