WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Антимонопольна політика в Україні - Курсова робота

Антимонопольна політика в Україні - Курсова робота

собою стратегічну межу - створення сприятливого соціально-економічного середовища для кадрів, щоб кожна людина була зацікавлена у зростанні виробництва і мала від того вигоду. Птрібно надати змогу підприємству підвищувати життєвий рівень своїх працівників.
3.9. Анотація на статтю
А. Покритан. Про економічний зміст сучасних суспільних відносин в Україні// Економіка України. - 2000. - №10. - с.46-53.
Автор цієї статтітвердить, що у світі відбувається перехід від товарних виробничих відносин до "посттоварної" фази економічної еволюції. У цьому контексті монополістична стадія розвитку товарного виробництва є перехідною від вільної конкуренції з відповідним їй механізмом суспільного регулювання (ефект "невидимої руки" ринку) до монополії, яка характеризує безпосередній процес становлення функціонування планомірної, а тому безпосередньо суспільної форми зв'язку. Автор переконаний, що на відміну від товарного виробництва, результатом якого є речове багатство, у монополії виробництво спрямоване на такий характер людської діяльності, результатом якого є багатство людської особистості. На думку автора, теперішній етап розвитку економіки не можна назвати перехідним у справжньому розумінні цього слова, бо реформатори знищили майже всі ознаки суспільної форми відносин: великі об'єкти сільськогосподарського та промислового виробництва, контроль за цінами, систему регулювання виробництва та обігу - а сподівалися лише на регулятивну дію стхійних ринкових сил.
Відповідно до теми реферату стаття цікава тим, що у ній акцентується увага не на негативних, а на позитивних рисах монополії. Монополія - це великий крок вперед у процесі усуспільнення виробництва. Це виявляється у виробничому процесі, у спеціалізації, комбінуванні, комплексному використанні ресурсів, у концентрації виробництва. Великі масштаби виробництва стимулюють технічний прогрес, появу нових технологій, становлення ролі людини як організатора виробничого процесу, зростання ролі інформації. Внаслідок монополізації основні параметри виробництва і обігу стають відомими. Виробництво здійснюється на відомий ринок. З цієї точки зору монополії є великим кроком уперед у розвитку механізмів регулювання суспільного виробництва. Перехід до монополії означає встановлення диктатури закону, широкої і повної демократизації суспільства. Якщо цього не буде зроблено, то Україна буде відкинута на периферію світового розвитку.
Отже, ця стаття є новим поглядом на досліджувану проблему. Антимонопольні регулятивні органи повинні розуміти, що монополія може бути корисною.
3.10. Анотація на статтю
Інеса Шуміло. Антиконкурентні узгоджені дії// Підприємництво, господарство і право.-2001.-№1.-с. 15-18
Хоча в Україні найпоширенішим правопорушенням, що посягає на конкуренцію, є зловживання монопольним становищем на ринку (за статистичними даними Антимонопольного комітету України, у першій половині 2000р. з усіх припинених порушень антимонопольного законодавства зловживання монопольним становищем становлять 40,8%), автор статті наголошує на важливості дослідження і регулювання антиконкурентних узгоджених дій (їхня частка становить 2,6% від усіх порушень антимонопольного законодавства). На відміну від зловживання монопольним становищем, що обмежене колом суб'єктів, антиконкурентні узгоджені дії можуть бути вчинені будь-яким суб'єктом господарювання, незалежно від розміру їхньої частки на ринку та наявності ознак ринкової влади. Крім того, факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій дуже важко відслідкувати і довести. Тому регулювання їх є складним завданням і вимагає залучення доробок і досвіду іноземних урядовців, антимонпольних структур і організацій.
Автор наводить у статті класифікацію антиконкурентних узроджених дій, що використовується в іноземному законодавстві. Антиконкурентні узгоджені дії поділяють за формою договору на формальні та неформальні (зговір); за співвідношенням ринкових позицій суб'єктів угод - на горизонтальні (угоди між конкурентами) та вертикальні (угоди між економічно залежними підприємствами, що не конкурують між собою); за ознаками об'єктивної сторони правопорушення - на цінові та нецінові.
В Україні антиконкурентні узгоджені дії вважаються правопорушенням незалежно від наявності ознак ринкової влади у господарських суб'єктів, що їх вчинили. Ще однією вагомою, як стверджує автор, прогалиною у вітчизняному законодавстві є відсутність визначених критеріїв для поділу правопорушень на такі, що завдають більшої або меншої шкоди кокуренції. Не передбачені законом і підстави для надання пільг окремим категоріям суб'єктів господарювання, або надання можливості використання таких угод для подолання термінових кризових явищ у соціальній чи економічній сферах.
У статті автор аналізує законодавство із захисту конкуренції Азербайджану, Білорусі, Росії, Узбекистану, Німеччини, Литви та Естонії. Важливою особливістю цієї статті є наявність у ній чітких висновків та рекомендацій щодо внесення змін до українського антимонопольного законодавства. Серед них автор наголошує на таких:
1) на необхідності вітчизняному законодавству запозичити загальновизнаний поділ антиконкурентних угод на горизонтальні та вертикальні, що дасть змогу здійснювати диференційований підхід при вирішенні питання про визнання їх неправомірними;
2) на необхідності визначення категорій угод, на які за певних умов може не поширюватися загальна заборона (угоди між виробниками сільськогосподарської продукції, малими підприємцями, якщо вони не стосуються ціноутворення та несуттєво впливають на конкуренцію; угоди, спрямовані на впровадження нових технологій, розвиток науково-технічного прогресу, подолання кризових явищ в окремих галузях).
Отже, ця стаття є однією із цілої низки робіт, у яких критикується антимонопольне законодавство нашої держави, але водночас, пропонуються реальні рішення щодо його покращення.
3.11. Анотація на статтю
Александр Грановский. Критерии согласия на экономическую концентрацию субъектов хозяйствования на рынке// Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - №8. - с. 11-14.
Одним із найважливіших напрямів антимонопольного регулювання є контроль за економічною концентрацією суб'єктів господарювання на ринку. Автор статті констатує вакт, що українське антимонопольне законодавство щодо контролю за економічною концентрацією потребує допрацювання. Потрібно законодавчо встановити орган, який повинен доводити перевищення позитивних результатів над негативними наслідками концентрації. Важливо закріпити на законодавчому рівні критерії надання згоди на концентрацію суб'єктів господарювання у випадках, коли її здійснення вигідне для суспільних інтересів, хоча може при цьому справити негативний вплив на конкуренцію. Важливість такого законодавчого закріплення, стверджує автор, спричинена тим, що тут використовують категорії оцінки "позитивний ефект для суспільних інтересів", "негативні наслідки обмеження
Loading...

 
 

Цікаве