WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Пенсійна реформа 2004 р. та її наслідки - Реферат

Пенсійна реформа 2004 р. та її наслідки - Реферат

частину зароблених коштів на старість, допоможе подолати патерналістські настрої та очікування, швидше адаптуватися до нових умов життя.
Здійснення пенсійної реформи дасть змогу подолати бідність серед людей похилого віку, які все життя добросовісно працювали і створювали національне багатство.
Багаторівнева пенсійна система - це шлях до поступового зближення співвідношення між середніми розмірами пенсій і заробітної плати - з 34 до 65%. Будуть усунуті чинники соціальної несправедливості, перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Доходи пенсіонерів перевищать прожитковий мінімум.
Пенсійна реформа адресується не тільки старшим поколінням, але й молоді, яка набуває завдяки цьому впевненості у своєму майбутньому.
Реформована пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Протягом 10 років їх обсяги можуть досягти близько 25 млрд. гривень. Це сприятиме розширенню зайнятості, зростанню доходів громадян та зміцненню фінансової бази пенсійної системи.
Дальше блокування пенсійної реформи мало б надзвичайно негативні наслідки для держави і людей, законсервувало б неприпустимо низький рівень пенсійного забезпечення. Спроби підвищити пенсії до рівня 50 - 60% заробітної плати без здійснення пенсійної реформи і запровадження багаторівневої пенсійної системи тільки шляхом збільшення нарахувань на фонд оплати праці до 60 - 70% будуть непосильним тягарем для економіки.
****
У 2004 році державні пенсійні виплати становили 38,7 млрд. грн., або 11,2% ВВП (у 2003-му - відповідно 24,5 млрд. грн. і 9,3% ВВП). За майже незмінної кількості пенсіонерів лише за 2004 рік пенсійні видатки зросли на 14,2 млрд. грн., або на 58%, тоді як номінальний ВВП збільшився лише на 25%, а реальний - на 12%. Середня номінальна пенсія за минулий рік зросла з 182,24 до 316,23 грн., або на 74%(!), а реальна - на 55%. За цей же час номінальна зарплата зросла лише на 28, а реальна - на 14%.
Значне незаплановане і фінансово не забезпечене підвищення мінімальних пенсійних виплат спочатку у вересні, а потім внесення у грудні 2004 року ще більш популістських змін до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (про те, що мінімальна пенсія за наявності стажу 20 (25) років встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних) спричинили величезний дефіцит бюджетів Пенсійного фонду України (ПФУ) і держави. Резерви ПФУ у сумі 2,3 млрд. гривень зникли вмить. Зруйновано диференціацію пенсій залежно від стажу і заробітку, оскільки 90% пенсіонерів одержують однакову "універсальну" пенсію, а також зв'язок між страховими внесками і виплатами. У підсумку мінімальну пенсію підвищили у січні до половини середньої зарплати та до 127%(!) мінімальної оплати праці - небачений у світі показник, гідний Книги рекордів Гіннесса.
Міжнародний досвід свідчить, що щедра відносно заробітної плати мінімальна пенсія негативно впливає на пропозицію робочої сили та стимулює більш ранній вихід на відпочинок. За високих ставок страхових внесків це також призводить до приховування частини доходів, заниження платниками показників відпрацьованого часу або сплати внесків лише протягом тієї кількості років, що дає право на мінімальну пенсію. Ще більш руйнівні наслідки виникнуть у довгостроковій перспективі, оскільки працюючі звикають до такої мотивації.
"Відкоригована" зусиллями конкуруючих політичних таборів пенсійна система стала головним каталізатором дуже загрозливого для гаманців громадян дисбалансу державної фі­нансової системи. Адже найгірше може початися, якщо до виконання віртуальних соціальних обіцянок залучатимуть друкарський верстат, тобто інфляційний податок. Це яскравий приклад того, як начебто гарна ідея (підвищення пенсій) може стати шкідливою і небезпечною для добробуту людей.
Прості арифметичні підрахунки показують, що для виплати обіцяних урядом мінімальної (332 грн.) та середньої (383 грн.) пенсій Пенсійному фонду України потрібно зібрати 63-65 млрд. грн. Аби забезпечити такі надходження, 16,5 млн. платників внесків повинні мати середню зарплату понад 1000 гривень, тоді як у 2004-му, за даними персоніфікованого обліку ПФУ, вона була удвічі меншою. Отже, збільшення зарплати як бази оподаткування впродовж року удвічі - фантастика.
Іншими теоретично можливими варіантами вирішення проблеми є збільшення доходів ПФУ за рахунок підвищення ставок страхових внесків у півтора разу. Проте це нереально і, головне, шкідливо. Також уряд може використати інші податки, продати або перепродати державні активи (що там у нас іще залишилося, крім "Укртелекому"?) Можна у когось позичити (хто дасть і під які відсотки?). А можна "підключити" інфляцію, або просто не платити те, що пообіцяли.
За попередніми розрахунками, у 2005 році "озонова дірка" у бюджеті Пенсійного фонду може становити майже 20 млрд. грн., тобто 5% ВВП. Загальний же рівень пенсійних видатків може сягнути 16-17% ВВП - один із рекордних у світі показників. Наче й не було в Україні дуже дорогих гіперінфляційних уроків 1992-1995 років, і не знецінювалися кошти на рахунках в Ощадбанку, і не ходили "в тіні" наші підприємці, і не знали наші пенсіонери впродовж 1990-х, що таке заборгованість по обіцяних державою пенсіях...
Не вдалося уникнути і юридичиних колізій. На думку фахівців-правників, таке бажане для пенсіонерів підвищення пенсій до рівня прожиткового мінімуму, а також підвищення цього мінімуму для непрацездатних до 332 грн. у січні 2005-го Законом України "Про прожитковий мінімум на 2005 рік" було ухвалено з порушенням вимог одразу двох законів України, а саме: ст. 95 Конституції України та ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум". Стаття 95 Основного Закону зазначає, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (включаючи покриття дефіциту Пенсійного фонду України, який утворився внаслідок не збалансованого додатковими надходженнями підвищення розміру мінімальних пенсій) встановлюються виключно законом про Державний бюджет України. Цим Конституція підкреслює пріоритетне значення закону про держбюджет щодо будь-яких інших законів, пов'язаних із можливими видатками протягом бюджетного періоду.
А частина третя ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлює, що розмір прожиткового мінімуму має затверджуватися Верховною Радою України до початку розгляду держбюджету (на відповідний рік) і переглядатися періодично відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням держбюджетних показників.
На жаль, попри ці порушення, ніхто досі так і не звернувся до Конституційного суду, щоб нагадати про верховенство права...
До речі, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №102 від 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення (стаття 71, п. 3), кожна держава, яка її ратифікувала, бере на себе відповідальність забезпечити увипадках, коли це вимагається, "необхідні періодичні актуарні розрахунки щодо
Loading...

 
 

Цікаве