WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Розвиток та складові науково-технічного потенціалу - Курсова робота

Розвиток та складові науково-технічного потенціалу - Курсова робота

структури бюджетної підтримки науки, передбачених законами України щодо наукової і науково-технічної сфери, зокрема:
? обсягів фінансування наукової і науково-технічної сфери за рахунок державного бюджету на рівні не нижче 1,7 відсотка ВВП;
? видатків на фінансування державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на рівні 30 відсотків видатків на науку;
? видатків на підвищення заробітної плати наукових, науково-технічних працівників відповідно до статті 23 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та статті 57 Закону України "Про освіту";
? видатків на фундаментальні дослідження у вищих навчальних закладах на рівні 10 відсотків коштів, що виділені на утримання вищих навчальних закладів;
? не обмежувати податкові пільги для вищих навчальних закладів, установ та організацій науки в обсягах і напрямах, визначених чинним законодавством, у тому числі стосовно плати за землю. Відповідні кошти спрямовувати на розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності;
2) передбачити видатки на фінансування проектів Державного фонду фундаментальних досліджень на рівні 0,1 відсотка ВВП;
3) передбачити видатки для бюджетного кредитування прикладних науково-технічних розробок;
4) спрямовувати не менш як 10 відсотків коштів, отриманих від приватизації державного майна, на фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
5) передбачити видатки для запровадження окремої бюджетної програми щодо фінансової підтримки суб'єктів інноваційної діяльності для державного замовлення на інноваційну продукцію згідно із статтею 6 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні";
6) при формуванні державного замовлення на науково-технічні розробки керуватися нормами статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", врахувавши, що державне замовлення поширюється в першу чергу на найбільш важливі для держави проекти, які виконуються в рамках пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
7) передбачити кошти:
? на розвиток інноваційної інфраструктури (створення державного інноваційного фонду, фінансово-кредитних компаній, венчурних фондів тощо);
? на фінансування наукової та науково-технічної експертизи;
8) відновити в бюджетній класифікації Державного бюджету України окремий розділ "Фінансування наукової та науково-технічної діяльності";
9) передбачити необхідні видатки на фінансування державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України [3].
Кабінет Міністрів також був зобов'язаний підготувати пропозиції щодо внесення змін до чинних законів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність у зв'язку з набранням чинності нових Цивільного та Господарського кодексів України, а також внести пропозиції щодо змін до деяких законів України, насамперед до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" у зв'язку з прийняттям законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" та підготувати пропозиції про внесення змін до законодавства України щодо стимулювання винахідницької та патентно-ліцензійної діяльності, створення Українського фонду підтримки винахідницької діяльності.
Верховна Рада звернула увагу на те, що необхідно широко практикувати створення комплексів освіта - наука - виробництво. З метою більш активного залучення молоді до науково-дослідної роботи, скорочення строків і збільшення результативності від впровадження досягнень науки у виробництво вирішити в межах повноважень питання щодо передачі галузевими міністерствами Міністерству освіти і науки України частини науково-дослідних інститутів.
?
Розділ ІІ. Складові науково-технічного потенціалу
2.1. Матеріальна база
Науково-технічна діяльність включає в себе фундаментальні і прикладні дослідження суспільного розвитку; доведення результатів досліджень до науково-технічних розробок, інженерних вирішень та їх практичного застосування; створення на цій основі нових засобів і предметів праці; вдосконалення технічних засобів, форм і методів організації виробництва, праці і управління; технічне переозброєння шляхом застосування нової техніки і прогресивної технології всіх галузей народного господарства. У кінцевому результаті перераховані складові науково-технічного прогресу приводять до глибоких зрушень в динаміці і структурі виробничих сил.
Першочергове значення для прискорення науково-технічної діяльності має впровадження передової техніки і технології, що дозволяє оперативно переходити на випуск нової продукції. Це актуально на сьогодні для усіх галузей народного господарства і, в тому числі, для меблевої промисловості.
Проблеми вітчизняних виробників меблів не можна вирішити за рахунок дискримінаційної політики щодо імпортерів. Вітчизняні підприємства не виробляють конкурентноспроможної продукції через брак новітніх технологій, через розпад, протягом останніх років, того наукового потенціалу, що колись мала країна.
У меблевому виробництві, як і в більшості галузей економіки, підвищення технічного рівня виробництва досягається поки що повільними темпами, як правило, за рахунок покращення діючих технологій, часткової модернізації машин і обладнання. За експертними даними близько 40% усього обсягу офісних меблів, що надходять на вітчизняний ринок, становить продукція виробництва Італії, 30% - Польщі, 15% - України, 10% - Прибалтики, Німеччини, Югославії. Решта припадає на Нідерланди, США, країни Скандінавії та Південно-Східної Азії (Сінгапур, Тайвань, Таїланд) [40, 34-36].
Особливість цього ринку полягає у майже повній відсутності на ньому продукції місцевих виробників, яка за дизайном та якістю відповідала б закоpдонним аналогам. Взагалі за якістю представленої продукції воснові вітчизняного ринку офісних меблів лежать вироби польського, словацького, югославського, італійського виробництва. Тому, для формування власного ринку слід розширювати свої виробничі потужності як шляхом переозброєння, орієнтованого на виробництво конкурентноспроможної продукції, так і шляхом розробки планового механізму, який дозволяв би забезпечити тісний взаємозв'язок в оцінці затрат на розвиток виробництва і його кінцевих результатів.
Чисто конкурентний ринок не завжди означає використання найбільш ефективної техніки і технології. Це стосується, перш за все, випуску тієї продукції, найнижчі витрати виробництва якої досягаються при великих виробничих масштабах, що не під силу дрібним фірмам, які діють на ринку чистої конкуренції. Крім цього, як вказують деякі визнані економісти, прибуток (загальна виручка за вирахуванням всіх економічних витрат), який утворюється в результаті застосування найефективніших технологій внаслідок існуючої конкуренції між виробниками, швидко ліквідується.
Одержання в довготерміновому часі лише нормального прибутку

 
 

Цікаве

Загрузка...