WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Розвиток та складові науково-технічного потенціалу - Курсова робота

Розвиток та складові науково-технічного потенціалу - Курсова робота

процес повинен сприяти зміцненню конкурентоспроможності широкого кола країн, що не входять до класу розвинених. Однак нерівність у питаннях доступу до інформації та інформаційних мереж став одним із факторів, який перешкоджає мільйонам учасників торгівлі реалізувати свої конкурентні переваги. Понад те, швидке старіння існуючої інформації і її стрімке поновлення (генерація й розповсюдження інформації про інновації в галузі науки і технологій) збільшує відставання менш розвинутих країн за рівнем технологічного розвитку, що не сприяє зміцненню і нарощуванню національної конкурентоспроможності [23].
Ця проблема актуалізує питання забезпечення менш багатим країнам ефективного доступу до зовнішніх джерел інформації, передусім до тих, що сприяють розвитку міжнародної торгівлі, підвищенню продуктивності національного виробництва. Для цього потрібно створити справді децентралізовані, глобальні інформаційні мережі з чіткою орієнтацією на проблематику торгівлі й розвитку. Одним із конкретних шляхів реалізації цього завдання може бути створення Глобальної мережі з питань торгівлі й розвитку.
Виходячи з розуміння сучасного місця й ролі інтелектуальних цінностей в економічних процесах та зовнішньоекономічній діяльності, однією з пріоритетних проблем міжнародної торгівлі є відповідно кваліфікована організація дотримання та захисту національних інтересів у сфері промислової та інтелектуальної власності. Саме з огляду на це Уругвайський раунд переговорів ГАТТ поширив дію багатосторонніх міжнародних торговельних норм на торгівлю послугами і на права інтелектуальної власності.
Інноваційні наукові, технологічні та організаційно-управлінські рішення в умовах сучасного світового ринку повсюдно визнаються товаром. В останні десятиліття сформувався інформаційний ринок, ринок результатів інтелектуальної праці. "Інформаційно-інтелектуально-інноваційний" ресурс (ІІІ-ресурс) як національне багатство й еквівалентна товарна продукція потребує відповідного комерційно-конфіденційного ставлення до себе та захисту на національному та міжнародному рівнях. Задля державного виживання, соціального процвітання та конкурентоспроможного (паритетного) співробітництва в сучасних світових умовах необхідно створити власні обсяги ІІІ-ресурсу.
У загальному плані для стимулювання процесів здобування та накопичення ІІІ-ресурсу насамперед потрібно вирішувати проблеми активізації та захисту результатів наукової, винахідницької та організаційно-управлінської творчості. Світовий досвід дає нам уявлення про досить стійку й ефективну форму стимулюючого захисту прав винахідників через національну патентну систему та конвенції відповідних міжнародних об'єднань. Цей досвід уже використовується і в нашій державі, але його варто тісніше поєднати із власним минулим та реальним станом суспільства. Щоб усунути недоліки у цій сфері, потрібно негайно переглянути Закон про власність в Україні, а в його новій редакції право на інтелектуальну власність вважати базовим.
Слід наголосити, що правозахисне поле інтелектуальної і промислової власності в Україні сьогодні майже не систематизоване, погано функціонує і охоплює лише невелику частину творчого потенціалу суспільства. Залишаються поза увагою цінні ідеї, які поки що є "неохороноздатними" і не приймаються до розгляду державними установами. Сюди можна віднести наукові відкриття, гіпотези, концепції, програми ЕОМ тощо. Наслідком неврегулювання цього питання стала підвищена активність різних закордонних організацій, які збирають у нас усіляку інформацію, надаючи натомість пусті обіцянки грошової винагороди.
В умовах ринкової економіки успішними є лише ті підприємства та фірми, які активно створюють (або юридично бездоганно привласнюють) інтелектуальну, у тому числі промислову власність. Проведення ними цілеспрямованих маркетингових досліджень дозволяє:
? успішно реалізовувати на ринку об'єкти такої власності у вигляді нових високотехнологічних товарів чи послуг;
? продавати майнові права на виробництво та збут таких товарів через підписання ліцензійних угод з іншими підприємствами.
Таким чином, економічно найбільш успішними є ті країни, в яких створені найбільш сприятливі умови для відтворення, надбання та використання інтелектуальної і промислової власності.
Захист на національному рівні. Найважливішим механізмом захисту інтелектуальної власності є патентування. Патентний захист надає право винахідникам на отримання винагороди в певний період, на який видані виключні права.
Подібні механізми захисту успішно застосовуються в найбільш розвинених країнах світу, і передусім у США. Економічна безпека винахідників у Сполучених Штатах забезпечується тим, що охоронні документи надаються "першому, хто зробив винахід", а не "першому, хто цей винахід зареєстрував". Окрім того, у законодавстві США міститься положення про "добросовісне використання" (при підготовці коментарів, новин, репортажів, а також у викладацькій та дослідницькій діяльності) інтелектуального продукту. Визначаючи неприпустимість його використання, до уваги береться характер продукту, допустимий ступінь його копіювання, а також вплив на його комерційну цінність.
Досвід показує, що захист правінтелектуальної власності є важливішим елементом економічної політики США. А підтримка на відповідному рівні системи захисту є стимулом для розвитку досліджень, упровадження технологічних новацій та творчих розробок, оскільки надає можливість окремим особам або компаніям отримувати повний ефект від своїх інтелектуальних зусиль.
Захист за кордоном. Більшість розвинених країн, і США також, посилюють систему прав захисту інтелектуальної власності не тільки всередині країни, а й за кордоном. Це відбувається за допомогою міжнародних угод, двосторонніх торгівельних переговорів та міжнародних організацій.
Так, законодавство США розглядає ступінь захисту інтелектуальної власності як один із критеріїв оцінки права інших країн щодо надання економічних пільг у рамках Генеральної системи преференцій США. Сама ж оцінка проводиться у щорічному аналізі законодавства зарубіжних країн, яке регламентує захист інтелектуальної власності та практику його застосування. Проти країн, які мають неефективну або неадекватну систему захисту, можуть бути застосовані штрафні санкції.
Стан захисту інтелектуальної власності в тій чи тій країні впливає на рівень та обсяги іноземних інвестицій. У доповіді Міжнародної фінансової корпорації (МФК) "Захист інтелектуальної власності, прямі капіталовкладення та трансфер технологій" (1995 р.) наголошується на тому, що вдосконалення законів про захист інтелектуальної власності та їх ефективне забезпечення можуть істотно збільшити обсяг ПІІ. Цей висновок зроблено на основі аналізу думки керівників великих німецьких, японських, американських корпорацій про можливість іноземних інвестицій у хімічну та фармацевтичну промисловість, машинобудування та виробництво електрообладнання.
Характерним у цьому відношенні є підхід уряду Китаю. У цій країні ухвалено закон про товарні знаки, який відповідає загальним стандартам багатосторонньої торгівельної
Loading...

 
 

Цікаве