WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання розвитку культури та мистецтва - Реферат

Державне регулювання розвитку культури та мистецтва - Реферат

проводяться.
Кінообслуговування в Україні представлено 10,8 тис. кіноустановок з платним показом, а кількість відвідуванькіносеансів за рік перевищує 7 млн., тобто в середньому 0,1 на одного жителя (табл. 2). У міських поселеннях працюють постійні кінотеатри. Найвищий показник кіновідвідувань у містах, великих містах, курортних центрах. Проте і в цих поселеннях в останні роки намітилася тенденція до різкого скорочення середнього рівня відвідування кінотеатрів.
Таблиця 2
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ КІНООБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ
у 1985-2005 pp.
Показники Всього У т. ч. у сільській
місцевості
1985 1990 1996 2002 1985 1990 1996 2005
Кількість кіноустановок з платним показом, тис. од. 28,3
27,2
13,3
10,1
23,2
22,2
11,8
9,4
Кількість відвідувань кіносеансів за рік, млн.
802
552
14
6
287
200
7
2
У середньому на одного жителя 16
11
0,3
0,1
16
12
0,4
0,15
Якщо мережа закладів культури (клуби, бібліотеки, кіноустановки) в Україні зменшується, то театрів - зростає. У 2002 р. в країні функціонувало 130 професійних театрів (проти 89 у 1985 p.), у тому числі опери та балету - 7, драми та музичної комедії - 85, дитячих та юного глядача - 38. Проте кількість відвідувань театрів також має тенденцію до зменшення. Лише за 90-ті роки цей показник зменшився втричі і становив у 2003 р. 5,6 млн. відвідувань на рік.
Із загальної кількості музеїв - 118 краєзнавчих, 119 історії та археології, 59 мистецтвознавства, 42 літературних.
Велику роль у культурному житті населення відіграє музейна справа. В Україні налічується близько 360 музеїв (включаючи філіали), у тому числі: історичні, меморіальні, краєзнавчі, природничо-наукові, мистецтвознавчі, галузеві та ін. Найбільше професійних театрів функціонує у Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Миколаєві та в Автономній Республіці Крим, а державних музеїв - у Києві, Львові, Одесі, Полтаві, Запоріжжі, Харкові, Чернігові, Донецьку. Серед областей за цим показником виділяються: Луганська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Автономна Республіка Крим.
Таблиця 3
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
у 1985-2005 pp.
Показники
1985
1990
1995
1999
2003
Кількість професійних театрів (включаючи театри-студії) 89
125
136
132
134
У тому числі опери та балету 6
7
7
7
7
драми та музичної комедії
48
82
89
83
85
дитячих та юного глядача
35
36
40
40
38
Кількість відвідувань театрів за рік, млн.
20,7
17,6
8,3
6,9
5,6
Кількість концертних організацій
38
44
53
53
55
Кількість відвідувань концертних організацій за рік, млн.
20,9
15,0
7,3
4,8
4,2
Кількість музеїв (включаючи філіали)
174
214
314
324
358
Кількість відвідувань музеїв за рік, млн.
32,5
31,8
17,4
1,4
14,9
Масовою пропагандою культурних досягнень займаються і засоби інформації - телебачення, радіомовлення, газети, журнали, книжково-журнальні видавництва. У 2003 р. в Україні видавалось понад 2,7 тис. газет (республіканських, обласних, міських, районних та ін.). При цьому разовий тираж газет становив 34 млн. примірників, у тому числі українською мовою - 14 млн. Якщо кількість газет, їх разовий тираж зріс, то книжок - знизився і становив 6,5 тис. друкованих одиниць тиражем 51 млн. примірників 1985 р. він становив 155 млн.).
Усі культурно-освітні установи функціонально пов'язані з виробництвом музичних інструментів та інших предметів культурного призначення, поліграфічною промисловістю, кіностудіями, студіями звукозапису, фотокінолабораторіями, книжковою торгівлю, торгівлею художніми виробами і товарами тощо. А тому ефективною має бути система територіальних комплексів культурного обслуговування населення, об'єднаних єдністю зони обслуговування і спільністю наявних ресурсів.
3. Методи державного регулювання розвитку
культури та мистецтва
Необхідність виділення коштів з державного та місцевих бюджетів на фінансування соціально-культурних заходів є закономірним і виправданим з позицій розвитку держави. Саме цей напрям кошторисно-бюджетного фінансування є найбільшим порівняно з усіма іншими бюджетними витратами.
До соціально-культурних видатків держави належать видатки на: соціальний захист населення і соціальне забезпечення, освіту, науку, культуру і засоби масової інформації, охорону здоров'я, фізичну культуру та спорт, заходи у сфері молодіжної політики. Фінансування зазначених видатків відіграє велику соціальну та політичну роль, формуючи в суспільстві відчуття "благополуччя й задоволення" або "розчарування" тими процесами, що відбуваються у країні. Разом з тим в умовах існування бюджетного дефіциту соціально-культурна сфера є найвразливішою, тому що велика кількість цих видатків фінансується за "залишковим принципом", тобто в останню чергу або ж за дуже скороченими нормативами та нормами.
Соціальна інфраструктура, яка включає органи підтримки і розвитку культури, мистецтва, освіти, науки, охорони здоров'я і фізичної культури, пенсійні і різні соціальні виплати, політику робочої сили, нині розглядається як обов'язкова умова повноцінного функціонування суспільно-економічної системи і, відповідно, потребує до себе значної уваги.
Складність правового регулювання фінансування витрат на культуру і мистецтво полягає у не лише в об'єктивних причинах, пов'язаних із загальним становищем у країні, а й у специфіці самої галузі культури. З одного боку, культура не може існувати без свободи творчості і тому одне з найважливіших завдань правового забезпечення культурної сфери - це гарантування та забезпечення творчих свобод: свободи художньої творчості, свободи слова, свободи друку тощо. З іншого боку, в умовах класичного ринкового господарювання значна частина організацій культурно-мистецької сфери є економічно неприбутковими, але суспільне необхідними. З цього випливає, що суспільство (держава) , яке зацікавлене в існуванні та розвиткові культури, повинно створити такий правовий простір, у якому культура зможе існувати, залишаючись економічно неприбутковою, навіть за умов ринкової економіки. Відповідно до функціональної класифікації видатків до них належать витрати на утримання засобів масової інформації, у тому числі телебачення і радіомовлення, пресу, книговидання тощо, а також дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку.
Згідно з функціональною структурою видатків на культуру та мистецтво їх включено до розділу "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) та підрозділу "Культура та мистецтво" (код 0821). Ці видатки включають фінансування театрів; художніх колективів,
Loading...

 
 

Цікаве