WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Поняття, сутність та походження держави - Курсова робота

Поняття, сутність та походження держави - Курсова робота

Міністерство освіти України
Київський державний торговельно-економічний університет
К у р с о в а р о б о т а
на тему:
"Поняття, сутність та походження держави"
Виконала:
cтудентка групи П-21
Бойчук Марія
Керівник:
Дутка Г.І.
2000р.
План
Вступ
1. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності
2. Передумови виникнення держави:
а) історичні передумови виникнення держави;
б) соціальні засади виникнення держави;
в) суть формування державності в різних умовах;
3. Ознаки держави:
а) поняття держави;
б) ознаки і особливості держави
Висновки
Список використаної літератури
Додаток Схема ознак держави
Вступ
Питання по державу, її поняття, сутність і роль з давніх пір відносяться до числа основоположних в державознавстві. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, дані питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів; по-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в багатогранності виконуваних задач і функцій, у впливі на судьбу суспільства; по-третє, держава - дуже складне і внутрішньо-суперечливе суспільно-політичне явище.
Народжена суспільством, його протиріччями, держава сама невпинно стає суперечливою, суперечлива її діяльність і соціальна роль. Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і управляємість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам.
Держава є політичною організацією всього налення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства.
Крім того, історія держави невід'ємна від історії суспільства, елементами якого є кожен з нас. Вона разом з суспільством проходить довгий історичний шлях від нерозвиненого до розвиненого набирає на цьому шляху нові риси і властивості.
Отож, ми бачимо, що питання про поняття, сутність і походження держави займає головне місце в теорії держави, тому нашим завданням буде максимально глибоко і всесторонньо розкрити ці аспекти в рамках даної курсової роботи, хоча, скажемо забігаючи наперед, що задача ця надзвичайно важка і вирішити її можна лише при вивченні держави в конкретно-історичному контексті, в різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому минулі і теперішні наукові досягнення в цій сфері.
1. Первіснообщинне суспільство: Основні риси організації та життєдіяльності
Розпочинаючи виклад даної курсової роботи, для повнішого подальшого розуміння суті і причин виникнення такого важливого правового інституту як держава, спочатку з'ясуємо, питання про організацію та спосіб життєдіяльності первісного суспільства. Адже саме первісне суспільство було основоположником процесів виникнення держави, - це, можна сказати, наша історія переддержавного минулого.
Первісна історія має два основні етапи розвитку общини як форми організації людей, тобто виділяють два головних періоди в розвитку первісного суспільства, а значить, і двох способів його існування і відтворення. В.Д.Перевалов називає їх таким чином:
1. "привласнююча економіка;
2. виробнича економіка"[3]
До так званого періоду "привласнюючої економіки" відносяться часи, коли первісне суспільство займалося мисливством, рибальством, збиральництвом, а вже в період "виробничої економіки" (як можна зрозуміти із самої назви періоду), первісна організація людства досягла такого розвитку, що змогла успішно використовувати для своїх потреб землеробство, скотарство, металообробка, керамічне виробництво і т.д.
Першому періоду в основному відповідає материнський рід (матріархат), другому - патріархальний (патріархат).
Будь-яке суспільство мусить бути якимось чином організоване, тобто повинно бути організаційно оформлене. В іншому випадку воно приречене на перетворення в стадо, натовп.
Вже в часи існування первісного стада, коли ще тільки формувалась цілеспрямована діяльність з використанням відповідних засобів праці, завершувався біологічний розвиток людини, виникали перші примітивні житла та знаряддя праці, люди об'єднувалися в досить сталі колективи. Незначним за своєю чисельністю (20-30 чоловік та декілька десятків дітей та підлітків) праобщинам була властива наявність основ соціальної організованості, яка базувалася на владі вожака, мала безпосередній характер, існувала у вигляді візуального чи звукового спілкування, відображувала спільність інтересів первісних людей.[4]
Історично першою більш-менш впорядкованою формою організації прадержавного суспільства являлась родова община. Особисті, родові зв'язки поєднювали в єдине ціле всіх членів роду. Це єдинство зміцнювала також колективна праця, спільне виробництво і урівняне розпреділення.
Ф.Енгельс про родовий період висловлювався наступним чином: "І що за чудесна організація цей родовий устрій у всій його наївності і простоті ! Без солдатів, жандармів і поліцейських, без дворян, королів, намісників, префектів або суддів, без в'язниць, без судових процесів - все йде своїм встановленим порядком."[5]
Таким чином, рід був одночасно найдревнішим соціальним інститутом і найпершою формою організації додержавного суспільства.
У тих умовах, коли єдиною формою усвідомлення соціальних зв'язків було відображення у свідомості людей спільності інтересів у вигляді рідства, провідну роль у піклуванні по сім'ю та веденні господарства відігравали жінки. При безладді статевого спілкування, відносини спорідненості достовірно могли бути відомі лише по кожній жіночій лінії, родова община існувала як материнський рід, пов'язаний спільним походженням за матір'ю. Спільною власністю роду була земля - головний засіб для полювання, збирання врожаю, виготовлення примітивних знарядь праці тощо, низька ефективність виробництва забезпечувала лише необхідні життєві потреби на основі зрівняльного розподілу в інтересах усіх членів роду незалежно від участі у спільній трудовій діяльності, але за індивідуальними потребами.[4]
Влада в первіснообщинному суспільстві уособлювала силу і волю роду або союзу родів: джерелом і носієм влади (владним суб'єктом) був рід, вона була спрямована на управління загальними справами роду, підвладними (об'єктом влади) були всі його члени. Тут суб'єкт і об'єкт влади повністю співпадали, тому вона була за своєю природою повністю суспільною, тобто невід'ємною від суспільства і неполітичною. Єдиним способом її реалізації було суспільне самоуправління. Ні професійних управлінців, ні особливих органів
Loading...

 
 

Цікаве