WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інноваційна спрямованість інвестицій - Реферат

Інноваційна спрямованість інвестицій - Реферат

гостріша, ніж у промислово розвинених державах. Про це свідчать, зокрема, результати аналізу статистичних даних Держкомстату України й ООН, виконаного фахівцями Інституту прогнозування НАН України. Нині Україна має низький рівень конкурентоспроможності машинно-технічної та іншої наукомісткої продукції (тільки в 1,8 % створених зразків їхній технічний рівень перевищує світовий); незначні розміри експортного потенціалу (експорт продукції, що припадає на душу населення в Україні, становить 0,2-0,3 тис. дол. США, у той час як у розвинених країнах - 2,0-5,6 тис. дол.); низький рівень "інтелектуалізації" експорту (у структурі експорту України більш як 80 % становить сировина і напівфабрикати).
Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду у вирішенні завдань щодо досягнення конкурентоспроможності виробництва свідчить, що ця проблема за своєю важливістю і складністю належить до національних проблем, які повинні вирішуватися на всіх рівнях управління економікою, і насамперед - на державному.
Однак в Україні дотепер не виконуються на національному рівні будь-які спеціальні заходи для вирішення цієї проблеми. Немає закону, що регламентував би правові основи зусиль щодо підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції і послуг на різних рівнях управління. Більше того, Україна не має не тільки спеціального закону про конкурентоспроможність, а навіть концепції державної політики щодо забезпечення конкурентоспроможності і відповідної програми уряду, які визначали б основні цілі, напрямки, принципи, форми і методи її здійснення, а також необхідність створення відповідної законодавчої й інституційно-організаційної бази державної підтримки і стимулювання підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції (послуг).
Застосування високих технологій передбачає широке використання патентних інновацій (винаходів, промислових зразків, корисних моделей). Вони є внутрішнім стимулом виробництва, що дає можливість зробити перехід від застарілої технології до нової, прискорює технологічний та економічний розвиток і зростання добробуту населення. Однак поглиблення економічної кризи, спад виробництва, ігнорування вимог НТП на всіх рівнях господарювання призвели до глибокої кризи у сфері науково-технічної діяльності, до занепаду винахідницької творчої активності в Україні. Сучасний стан винахідництва не відповідає ані потребам, ані ресурсам України. Країна поступово втрачає найцінніше багатство - інтелектуальний потенціал. Так, тільки за 1985-1997 pp. кількість винахідників і раціоналізаторів скоротилася з 1 млн 27 тис. до 48 тис. - більше ніж у 21 раз. Кількість фахівців науково-технічного профілю становить близько 50 % від рівня 1991 р.
Водночас ефективне використання патентних інновацій - важливий чинник технологічних змін і переозброєння виробничої бази всіх галузей економіки.
За останні роки в Україні майже 90 % використаних у промисловості винаходів, промислових зразків, корисних моделей тощо було освоєно в таких базових галузях, як машинобудування і металообробка (до 40 %), металургійна промисловість (до 20 %), хімічна і нафтохімічна промисловість (10 %), харчова (до 17 %), легка промисловість (до 5 %).
З кінця 80-х років функціонування науково-технічної сфери України здійснюється за несприятливих соціально-економічних умов, які ще більше погіршилися в перехідному періоді вітчизняної економіки протягом 1992-1998 pp. Загострення макроекономічних проблем як на рівні країни, так і на рівні підприємств та організацій практично виключили науку зі сфери державних пріоритетів. Заходи щодо приватизації, лібералізації цін, організації зовнішньоекономічної діяльності, інвестування економіки здебільшого відособлені від проблем технологічного відновлення основних фондів виробництва, розширення випуску наукомісткої конкурентоспроможної продукції, підвищення добробуту населення і якості життя.
І через те, що ці процеси тривають, наявний науково-технічний потенціал країни значною мірою залишається без попиту, науково-технічна діяльність продовжується не завдяки, а всупереч сучасним тенденціям соціально-економічного розвитку України, що в комплексі справляє негативний вплив як на безпосередній стан наукового потенціалу, так і на економіку країни в цілому.
До пріоритетних напрямків інноваційної політики в розвинених країнах світу, спрямованих на оптимізацію науково-технологічних показників, належать:
o розробка й удосконалення нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності, механізмів її стимулювання, системи інституційних перетворень, захист інтелектуальної власності в інноваційній сфері;
o створення системи комплексної підтримки інноваційної діяльності;
o розвиток інноваційної інфраструктури, включаючи систему експертизи, фінансово-економічну систему, виробничо-технологічну підтримку, систему сертифікації розробок, систему підготовки кадрів;
o розвиток малого інноваційного підприємництва за допомогою формування сприятливих умов для створення й успішного функціонування малих високотехнологічних підприємств і надання їм державної підтримки на початковому етапі діяльності;
o удосконалювання конкурсної системи вибору інноваційних проектів і програм;
o вибір порівняноневеликої кількості найважливіших базових технологій, що мають вирішальний вплив на підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції;
o впровадження технологій подвійного використання. Розроблені й активно використовуються такі методи реалізації інноваційної політики:
o формування інституційних і законодавчих умов для позитивних змін в інноваційній сфері;
o державна підтримка і стимулювання інвесторів, що вкладають кошти в наукомістке, високотехнологічне виробництво, за рахунок запровадження податкових пільг, державних гарантій і кредитів;
o удосконалювання податкової системи з метою створення сприятливих умов для інноваційної діяльності;
o зовнішньоекономічна підтримка, що передбачає створення умов для формування спільних з іноземними партнерами підприємств з випуску національної наукомісткої продукції і її реалізації на зовнішньому ринку;
o забезпечення в іноземних кредитних лініях квот для розвитку інноваційної інфраструктури;
o консолідація зусиль органів державної влади і приватних інвесторів;
o розвиток лізингу наукомісткого унікального устаткування;
o виділення прямих державних інвестицій для реалізації інноваційних програм і проектів, що мають загальнонаціональний характер.
Науково-технічна політика в промисловості розробляється за трьома найважливішими напрямками:
o орієнтація виробництва на випуск нових промислових товарів;
o орієнтація виробництва на швидке технічне відновлення продукції;
o орієнтація виробництва на випуск промислових товарів, що користуються попитом.
Таким чином, оцінювання тенденцій розвитку світового господарства дає підстави стверджувати, що основним завданням розвитку економіки України найближчим часом є трансформація моделі економічного зростання (перехід до інноваційного типу розвитку) і зміна характеру розвитку - з мобілізаційного на революційний з урахуванням глобальних змін на міжнародному ринку. Значення такої трансформації залежить від комплексу проблем, розв'язуваних у світі за допомогою інновацій. Насамперед - це завершення структурної перебудови економіки і прискорення темпів економічного зростання, досягнення високої конкурентоспроможності на світовому ринку за допомогою забезпечення необхідних темпів відновлення продукції і технологій, збільшення експорту високотехнологічної продукції в його загальній структурі, поступове забезпечення необхідних темпів імпортозаміщення, ефективного використання всіх необхідних ресурсів - матеріальних (у тому числі фінансових), природних, людських.
Стратегію науково-технічного розвитку в Україні потрібно спрямувати на подолання технологічної
Loading...

 
 

Цікаве