WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Методологічні підходи до здійснення фінансової оцінки інноваційних проектів - Реферат

Методологічні підходи до здійснення фінансової оцінки інноваційних проектів - Реферат

проекту. Застосування поправки на меншу вартість майбутніх прибутків викликало необхідність ввести у формулу поняття дисконтування капітальних витрат. Кожний взятий до реалізації інноваційний підприємницький проект повинен щонайменше повернути всі витрати, пов'язані з його розробкою і реалізацією, а та-кож суму облікового проценту за ними, яку можна було б отримати за період розробки і реалізації таких підприємницьких проектів. В іншому разі показник оцінки буде нижчий за одиницю і такий проект буде збитковим.
Показник, який враховує тривалість існування нової продукції або процесу (життєвий цикл продукції) фактично є різновидом показника окупності, однак у разі його використання робиться спроба уник-нути недоліків показника окупності через врахування у формулі повного періоду існування нової продукції або процесу.
Щоб пом'якшити вплив невизначеності при обчисленні майбутнього прибутку від нової продукції і нових процесів, що існують протягом тривалого часу, у формулу включається такий математичний вираз, як корінь квадратний із числа, що дорівнює періоду існування продукції або процесу. Тоді показник, який враховує тривалість існування нової продукції або процесу, стає одним із показників оцінки інноваційних підприємницьких проектів. Його обчислюють за формулою
де АГрп- розрахунковий обсяг продажів продукції, шт.; Ліp - розрахунковий прибуток на одиницю продукції, грн./шт.; Т,- - тривалість (період) існування нової продукції чи процесу, передбаченого іннова-ційним проектом протягом і років.
Формула (6) наведена у такому вигляді, в якому вона застосовується до нової продукції, тому тут включено продажні ціни і прибуток на одиницю продукції. У разі обчислення цього показника при реалізації інноваційних підприємницьких проектів у галузі нової техніки і технології у формулу потрібно включити величину щорічної економії, отриманої в результаті використання результатів обґрунтування інноваційних підприємницьких проектів. Квадратний корінь має незначний вплив на результат розрахунку, якщо тривалість (період) існування продукту становить один-два роки, однак якщо розрахунок виконують за більш тривалий період, то його вплив стає значно вагомішим.
Основним ринковим індикатором підприємця, джерелом його інформації щодо доцільності реалізації інноваційного проекту є ціна. За нею можна прогнозувати ефект від просування виробу на ринку та розрахувати можливі доходи від своїх дій. У зв'язку з цим в інноваційних проектах необхідно відображати доходи та прибуток за постійних змін грошових потоків у часі на основі оцінки майбутньої вартості коштів, інвестованих у розробку і реалізацію цих проектів з урахуванням коефіцієнтів дисконтування. Тому обов'язково потрібно враховувати еквівалентність суми коштів у часових інтервалах, віддалених один від одного (повинен враховуватися той випадок, який не гарантує, що сьогоднішня гривня буде еквівалентною гривні через рік).
Причиною такого ставлення до однієї і тієї самої грошової суми є не тільки інфляція. Ґрунтовнішою причиною є те, що гривня чи інша грошова одиниця, вкладена в будь-які комерційні операції, в тому числі і в інноваційні підприємницькі проекти, здатна через рік перетворитися в більшу суму за рахунок отриманого від неї доходу. Ця істина є аксіомою для всіх фінансових операцій і передбачає необхідність її врахування для обґрунтування й аналізу інноваційних підприємницьких проектів шляхом дисконтування грошових потоків.
Як відомо, основним критерієм оцінки ефективності капітальних вкладень у виробництво та в нову техніку є відношення економічного ефекту до економічних витрат. Кількісно ефективність відображає результативність використання ресурсів виробництва - праці, засобів виробництва, капіталу та природних ресурсів. Критерієм економічної ефективності виробництва є підвищення продуктивності використання ресурсів виробництва.
Оцінку ефективності і доцільності капітальних вкладень можна здійснювати на основі терміну окупності. При цьому кількість років, за які відшкодовуються початкові інвестиції, при однакових чи різних за роками економічних результатах, встановлюється на основі грошових потоків. Під грошовим потоком мають на увазі суму чистого доходу та амортизації.
У доринковий період для оцінки ефективності проектів впровадження нововведень у вітчизняній практиці застосовувалося кілька методик. Одна з найбільш поширених і обговорюваних - визначення економічної ефективності нової техніки, винаходів, раціоналізаторських пропозицій. На її основі було створено галузеві інструкції, які в основному і використовувались на практиці підприємствами та організаціями в різних галузях промисловості. Для обґрунтування ефективності об'єктів капітального будівництва також використовувалась методика, затверджена Держпланом та Держбудом. У 1988 р. постановою ГНКТ та Президією АН України було затверджено методичні розрахунки, які повинні були стати єдиною методикою оцінки ефективності та усунути наявні розбіжності у нових методиках.
Для визначення ефективності капітальних вкладень за варіантами проектів, які впроваджуються не з метою отримання прибутку, а для задоволення соціальних потреб, тоді, коли немає можливості визначити ціну продукції, а є можливість обчислити постійні поточні витрати, широко використовувався метод зведених витрат. Розрахунки економічного ефекту ґрунтувалися саме на використанні показника зведених витрат, який визначався за формулами
де С, К, Ен, Тн - відповідно собівартість продукції, капітальні вкладення, норма нарахувань на інвестований капітал (нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень), термін окупності.
Слід зазначити, що підхід до визначення Ен у методиках суттєво відрізнявся. Припускалася зміна цього коефіцієнта для окремих галузей народного господарства, окремих регіонів з міркувань стимулювання розвитку технічногопрогресу, врахування розбіжностей в оплаті праці та розмірах цін у межах від 0,08 до 0,25.
У ринковій економіці величину Ен можна трактувати як коефіцієнт дисконтування, який враховує незбігання у часі витрат та результатів, а також ризик капіталовкладень та інфляцію. Він теж характеризує прийнятну норму прибутку на капітал і ставку позичкового відсотка. Тому величина Ен може змінюватися у межах 0,07-0,24.
Оцінка ефективності капітальних вкладень за методом визначення терміну окупності і зведених витрат характеризується відносною простотою і дає змогу без особливих труднощів визначати доцільність і ефективність рішень, які приймаються. Однак для нього властиві такі загальні недоліки: неврахування зміни вартості грошей у часі, невра-хування ефективності інвестицій за межами терміну окупності. Тому ці методи не зовсім досконалі.
Зведені витрати є по суті розрахунковою величиною. Тому їх практично не використовують для визначення економічного ефекту від впровадження інновацій у ринкових умовах, де віддають перевагу реальним величинам, за допомогою яких можна оцінити конкретні фінансові результати винахідників та користувачів нововведень. Зведені витрати не відображають таких аспектів, вони розглядають лише одну сторону економічних розрахунків - витрати. їх не можна використовувати для оцінки діяльності конкретних фірм у сфері інвестиційної політики. Тому в ринкових умовах цим показником користуються виключно для попередньої стадії розрахунків економічного ефекту у першому наближенні.
Більш досконалою і об'єктивною є оцінка ефективності капітальних вкладень на основі зведених витрат з урахуванням зміни вартості грошей у часі.
Концепція такої
Loading...

 
 

Цікаве