WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Переваги та недоліки залучення іноземних інвестицій - Реферат

Переваги та недоліки залучення іноземних інвестицій - Реферат


Реферат на тему:
Переваги та недоліки залучення іноземних інвестицій
В умовах структурної перебудови економіки України гострою проблемою є потреба у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн (США, Німеччині, Франції, Великобританії) каталізатором інвестиційної активності став саме іноземний капітал, який відіграв активну роль у розвитку та структурній перебудові економіки. Останніми роками ця тенденція особливо характерна для економіки індустріальних країн Південно-Східної Азії. Обсяг прямих інвестицій у ці відносно невеликі країни в кінці 80-х років перевищував 20 млрд дол. США. В обсязі промислового виробництва Бразилії питома вага спільних та іноземних підприємств у машинобудуванні, металургії, хімії, нафтохімії перевищує 30 %. Україні слід використати досвід цих країн (особливо індустріально
розвинених країн Азії) для залучення на взаємовигідних умовах прямих іноземних інвестицій з метою вирішення завдань структурної трансформації, розвитку імпортозамінних виробництв і послідовного нарощування експортного потенціалу.
Характеристика та обсяги іноземних інвестицій в Україні в 90-х роках
Аналіз соціально-економічних досягнень окремих зарубіжних країн дав змогу обгрунтувати переваги та недоліки залучення і функціонування іноземного капіталу (рис. 49).
За розрахунками, загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України має перевищувати 40 млрд дол. США, у тому числі для металургії - 7, машинобудування - 5,1, транспорту - 3,7, хімії та нафтохімії - 3,3. Сьогодні інвестовано в 30 разів меншу суму. Україна має потенційні можливості для ефективного освоєння інвестицій на суму 2-2,5 млрд дол. США [56]. Залучення таких коштів уможливить реконструювання пріоритетних галузей промисловості за 5 років. Але щорічні обсяги іноземних інвестицій у 3-7 разів менші. При цьому слід ураховувати, що залучення іноземних інвестицій також потребує певних витрат. За розрахунками, за залучення 1 млн дол. США необхідно сплачувати близько 30 тис. дол. США.
Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського Центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 %. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій. За нашими розрахунками, у світовому потоці прямих інвестицій на економіку України припадає близько 1 %, або в середньому приблизно 5 дол. США на душу населення.
Несприятливий інвестиційний клімат у 1992-1995 pp. зумовив зниження активності іноземних інвесторів. У 1992 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій становив 3,8 % обсягу ВВП, у 1993 р. - 4,0, у 1994 р. -2,3 %. У 1995 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій збільшився порівняно з 1994 р. у 1,4 рази.
У 1995 р. пріоритетними для іноземних інвесторів були такі галузі: внутрішня торгівля - 22,4 % загального обсягу інвестицій, харчова промисловість -14,5, машинобудування та металообробка -12,8, чорна та кольорова металургія - 5,0, зовнішня торгівля - 4,4, транспорті зв'язок - 4,1, легка промисловість - 4,0, хімічна промисловість - 3,9, промисловість будівельних матеріалів і будівництво - 3,7 %. Основною формою залучення інвестицій були вклади у формі рухомого та нерухомого майна (60,5 %), а також грошові вклади (18,8 %, з них у формі цінних паперів - 12,9, купівлі акцій - 1,8 %). Дуже незначну частку внесків (0,4%) було реалізовано у формі нематеріальних активів та реінвестування доходів, як-от: придбання юридичних прав, ноу-хау. За структурою загальні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 1995 р. становили: з країн колишнього СРСР - 8 %, з інших країн - 92 %.
Зазначимо, що з огляду на економічну кризу вкрай незначні обсяги прямих інвестицій з галузей України в економіку інших країн. Наприклад, станом на 1 січня 1995 р. вони дорівнювали 20,3 млн дол. США, що становить 4,8 % обсягу іноземних інвестицій в економіку України, а на 1 січня 1996 р. - 29,5 млн дол. США, або відповідно 3,9 %.
Крім того, залучаючи іноземний капітал, треба враховувати, що у світі змінились інвестиційні параметри. У 70-х роках спостерігалася тенденція перевищення припливу капіталу з індустріально розвинених країн до країн, що розвиваються. У 80-х роках характерною виявилась зворотна тенденція, що зумовлено насамперед падінням рівня заощаджень юридичних і фізичних осіб у розвинених країнах. За цей період у США обсяг заощаджень зменшився майже втричі, у Великобританії - удвічі, у Німеччині - у 1,8 рази, в Японії - на 25 %. Зниження частки заощаджень у валовому національному продукті розвинених країн призвело до негативного сальдо між обсягом заощаджень та інвестиціями, до падіння в цілому обсягу інвестицій порівняно зі світовим національним продуктом, до збільшення реальних відсоткових ставок банківського кредиту. Існує зв'язок між величиною заощаджень, кредитними відсотковими ставками й темпами соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються. Згідно з оцінками Світового банку, збільшення реальних процентних ставок на 1 % уповільнює темпи соціально-економічного зростання країн, що розвиваються, на 0,2 %.
Сфери використання іноземних інвестицій в Україні та країни-донори наведено у табл. 35 і 36. У 1995 р. в Україні зареєстровано 2828 іноземних інвестицій на суму 1068,7 млн дол. США, а в 1994 р. - 3042 інвестиції на суму 744 млн дол. США. За даними Комісії ООН з транснаціональних корпорацій, найбільша частка прямих інвестицій у сфері послуг припадає на фінансову діяльність, страхування та торгівлю.
Україна може вийти з кризового стану насамперед за рахунок власних сил і коштів. Проте інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки спричинює потребу співробітництва зі світовою системою господарювання, в якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем.
Тому створення відкритої, орієнтованої на експорт моделі економіки значною мірою залежить від рівня активності іноземних інвесторів на території України, інтенсивності міжнародного руху капіталів та поділу праці. Згідно з розрахунками вітчизняних економістів, орієнтація тільки на внутрішні резерви може призвести до того, що період відродження української економіки триватиме понад 20 років. Потреба у кредитних ресурсах тільки для підтримки дотованих галузей більш як утричі перевищує кредитні можливості України.
Розраховуючи на фінансову допомогу збоку, слід всебічно проаналізувати ситуацію, що склалася на світовому фінансово-кредитному ринку. Обговорення цієї проблеми на міжнародній конференції, проведеній Міжнародним банком реконструкції та розвитку, показало, що вільні кредитні ресурси на світовому ринку капіталів практично відсутні. За даними японських експертів, усі кредитні ресурси з урахуванням коштів міжнародних економічних організацій оцінюються на суму приблизно 140 млрд дол. США. Водночас світова потреба в них (включаючи розвинені західні країни) становить близько 270 млрд дол., у тому числі потреба розвинених країн Заходу -190 млрд дол., країн, що розвиваються, - 60 млрд дол. США.
Для того щоб створити ефективну системузалучення іноземних інвесторів в Україну, необхідно вивчити особливості функціонування найра-ціональніших систем у ряді країн. Досвід свідчить, що зовнішньоекономічні умови істотно впливають на процес реформування структури національної економіки.
Список використаної літератури
1. Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. - К.: Науковий Світ, 2002.
2. Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: - К.: Науковий Світ, 2003.
3. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. -К.: МАУП, 1999.
4. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. - К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.
5. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1997. - № 2.
6. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - № 2.
7. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. - К: Знання, 1998.
8. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - № 2.
9. Федотова М. А. Доходи предпринимателя. - М.: Финансьі и статистика, 1993.-96 с.
10. Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. -К.:МЗУУП, 1994.
11. Чернявский А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управлення в Украине // Персонал. - 1997. -№4. - С. 3-7.
12. Чернявский А. Д. Трансформация организационных форм управления в процессе развития рыночных отношений // Персонал. - 1996. -№2. - С. 22-36.
13. Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. - К.: Будівельник, 1991. -112 с.
14. Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Уряд, кур'єр. - 1996. - № 62. - 2 квіт. - С. 5.
15. Щекин Г. В. К разработке концепции управления современным обществом // Персонал. - 1999. - № 1. - С. 1-23.
16. ЩукінБ. М. Інвестиційна діяльність. - К.: МАУП, 1998.
17. Эклунд К. Эффективная экономика - шведская модель. - М.: Экономика, 1991. -349 с.
18. ЯкушинЛ. С. Строительство инвестиции//экономика стрва. -1991. - № 4. - С. 59-62.
Loading...

 
 

Цікаве