WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Способи і методи вибору інвестиційних рішень в умовах ризику - Реферат

Способи і методи вибору інвестиційних рішень в умовах ризику - Реферат

ставку відсотка, можна визначити нинішню вартість майбутніх прибутків:
Нинішня вартість передбачуваної грошової суми в майбутньому буде тим нижчою, чим вища ставка відсотка в банку і довший термін, необхід-ний для її отримання.
Порівняємо нинішню вартість майбутніх прибутків від втілення проектів А і Б (табл. 7).
З даних табл. 7 випливає, що кращим є проект Б. У загальному вигляді чиста поточна вартість
ЧПВ = ПВ KB, де ПВ - поточна вартість прибутку,
KB - відплив коштів через капіталовкладення. Тоді
де Д t - очікуваний приплив коштів за період t (t = 1, 2,..., n); r - від-дача, або рентабельність.
Отже, чиста поточна вартість - це різниця між сумою дисконтова-них чистих грошових доходів та інвестиціями. Якщо чиста поточна вартість позитивна, то інвестиції перспективні для підприємства. При цьому вибирають проекти з вищою чистою поточною вартістю.
При використанні методу розрахунку середнього прибутку середній прибуток визначається відношенням загального прибутку до середніх інвестицій за період реалізації проекту. Вибирають проекти з найвищою рентабельністю (табл. 8).
У розглядуваному прикладі проект Б передбачає вищий відсоток середнього прибутку і тому кращий, якщо брати до уваги однаковий п'я-тирічний період. Метод розрахунку середнього прибутку можна застосовувати для порівняння різних інвестиційних проектів, але він необ'єктивний для обчислення відсотків середнього прибутку. Цей метод не враховує також в чистому вигляді нинішню вартість майбутнього прибутку.
За методом розрахунку внутрішньої норми рентабельності внутрішня ставка віддачі визначається як ставка дисконту, що забезпечує рівність нинішньої вартості чистого потоку прибутків від проекту і вар-тості суми інвестицій:
Існує правило: якщо внутрішня норма рентабельності перевищує відсоткову ставку дисконту або дорівнює їй, то інвестиції доцільні.
Програми інвестицій можуть виключати одна одну, якщо одну з них, наприклад, через обмеження фінансових джерел не можна реалізувати. У цьому разі програми класифікують за принципом привабливості для інвестора.
Найефективнішими при виборі інвестицій вважаються метод розрахунку чистої поточної вартості та метод розрахунку індексу рентабельності. Індекс рентабельності оперує з такими самими змінними, що й чиста поточна вартість, але комбінує їх по-іншому. Показник рентабельності інвестицій визначається як відношення поточної вартості прибутку до витрат на капіталовкладення:
Проте метод розрахунку часу окупності, хоча й має істотні недоліки, про які йшлося, широко використовують на практиці. Це пов'язано, по-перше, з його простотою, по-друге, з тим, що підприємство часто більшою мірою інтересує строк окупності, оскільки за невизначеності умов господарювання підприємство побоюється банкрутства. У перехідний період до ринкової економіки цей метод є найприйнятнішим через високу нестабільність економіки і недостатню підготовленість менеджерів. Однак визначити найкращий варіант можна тільки на основі методу розрахунку чистої поточної вартості.
Підприємство вибирає інвестиційний проект не ізольовано, а у взаємозв'язку з існуючими видами діяльності та іншими проектами. Тому, вибираючи той чи інший проект інвестицій, важливо знати ступінь зв'язку між цими проектами або видами діяльності. Якщо одним з основних зав-дань фінансового управління підприємством є забезпечення його вижи-вання, тобто зменшення ризику в умовах різкого зниження прибутку, то
при формуванні структури підприємства потрібно забезпечити диверсифікацію за збутом на ринку і за життєвим циклом продукції, яку випускає підприємство. Загальною тенденцією через це є перехід до ринкової економіки, від спеціалізації до диверсифікації.
Таким чином, основним способом зменшення ризику за ринкової економіки є диверсифікація, але вона не може зменшити будь-якого ризику, адже на підприємство істотно впливають процеси, що відбуваються в економіці в цілому. Наприклад, якщо очікується криза або піднесення, змінюється ставка банківського відсотка або приймається непередбачуване урядове рішення, ризик за допомогою диверсифікації зменшити неможливо. Такий ризик називається недиверсифікаційним, або несистематичним.
Під час вибору проекту інвестицій і формування портфеля важливо, щоб цей проект узгоджувався з коротко- та довгостроковою стратегіями розвитку підприємства.
Приклад. Часто підприємство, визначивши рентабельні проекти, які відповідають його стратегії, стає перед проблемою: для їх реалізації не вистачає фінансових коштів. У такому разі розраховують рентабельність інвестицій з внутрішніх і зовнішніх джерел (табл. 9).
Підприємство, маючи тільки 1000 млн грн власних джерел фінансування інвестицій, якщо не вдаватиметься до зовнішніх джерел фі-нансування, віддасть перевагу проекту А, що обіцяє принести прибуток 400 млн грн. Якщо ж підприємству вдасться одержати ще 500 млн грн на кожний проект, то воно зможе фінансувати обидва проекти А і Б, інвестувавши на них по 500 млн грн власних і залучених коштів.
Прогнозований прибуток за інвестиціями на кожний проект зменшить-ся на 50 млн грн, що підуть на оплату відсотків за залучені кошти. Отже, чистий прибуток за проектом А становитиме 350 млн грн, а за проектом Б- 250 млн грн. Сумарний прибуток підприємства дорівнюватиме 600 млн грн (350 + 250). Це більше, ніж підприємство може одержати без залучення додаткового капіталу. Порівняння рівня рентабельності інвестицій з рівнем відсотка, що сплачується за залучення додаткових коштів, є важливим принципом кваліфікованого менеджменту.
Якщо рівень прибутку на інвестиції перевищує рівень плати за залучений капітал, зовнішнє фінансування доцільне.
Усі розглянуті методи і способи ефективного інвестування потрібні фінансовому менеджеру для обгрунтованого впорядкування інвестиційного кошторису і вибору на його основі портфеля інвестицій. Вибір інвестиційногопортфеля тісно пов'язаний з вибором джерел фінансування, їх оцінюванням і вибором співвідношення власних і позикових коштів, тобто з формуванням системи фінансових джерел.
Список використаної літератури
1. Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. - К.: Науковий Світ, 2002.
2. Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: - К.: Науковий Світ, 2003.
3. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. -К.: МАУП, 1999.
4. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. - К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.
5. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1997. - № 2.
6. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - № 2.
7. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. - К: Знання, 1998.
8. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - № 2.
9. Федотова М. А. Доходи предпринимателя. - М.: Финансьі и статистика, 1993.-96 с.
10. Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. -К.:МЗУУП, 1994.
11. Чернявский А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управлення в Украине // Персонал. - 1997. -№4. - С. 3-7.
12. Чернявский А. Д. Трансформация организационных форм управления в процессе развития рыночных отношений // Персонал. - 1996. -№2. - С. 22-36.
13. Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. - К.: Будівельник, 1991. -112 с.
14. Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Уряд, кур'єр. - 1996. - № 62. - 2 квіт. - С. 5.
15. Щекин Г. В. К разработке концепции управления современным обществом // Персонал. - 1999. - № 1. - С. 1-23.
16. ЩукінБ. М. Інвестиційна діяльність. - К.: МАУП, 1998.
17. Эклунд К. Эффективная экономика - шведская модель. - М.: Экономика, 1991. -349 с.
18. ЯкушинЛ. С. Строительство инвестиции//экономика стрва. -1991. - № 4. - С. 59-62.
Loading...

 
 

Цікаве