WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Формування фінансових ресурсів і джерела їх утворення на підприємстві - Реферат

Формування фінансових ресурсів і джерела їх утворення на підприємстві - Реферат

темпінфляції.
З метою визначення потреби підприємства в додатковому фінансуванні потрібно спрогнозувати обсяг продажів. Якщо він збільшується, то мають збільшуватися й активи, а отже, власні кошти підприємства і його зобов'язання. Частково потреби в додатковому фінансуванні можна задовольнити за рахунок збільшення прибутку, а частково - за рахунок залучення зовнішніх джерел. Додаткова потреба у фондах
де АД - додатковий приріст активів; 3 - приріст зобов'язань; Пч -приріст чистого прибутку.
Що швидше збільшується обсяг продажів, то більша потреба в додатковому фінансуванні. Зазвичай до певної межі темпу зростання (3-5 %) підприємство може обійтися власними джерелами, але при перевищенні цієї межі потрібно залучати фінансові ресурси.
Найважливішим моментом прогнозування потреби підприємства у фінансових ресурсах є прогнозування його прибутку. Фінансове прогнозування формується на основі руху грошових потоків, що визначаються за формулою
де П - прибуток від реалізації до відрахування відсотків і податків; Пп - податки підприємства; ПРд в - позареалізаційні доходи і витрати; Авід - амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів; Косн - інвестиції в основні фонди; Коб - інвестиції в обігові фонди.
Моделювання майбутніх доходів звичайно будується на основі аналі-зу базових показників і виявлення чинників, які найбільшою мірою впли-вають на доходи в майбутньому.
Якщо підприємство очікує, що доходи найближчими роками дорівнюватимуть середнім за останні кілька років, то очікуваний дохід за пе-ріод t визначають за формулою
де Ktl - коефіцієнт значущості розміру доходу минулого року для про-гнозування доходу на наступний рік; Xt_i - доходи за попередні роки.
Так, коли передбачається, що доходи на наступний рік дорівнювати-муть середньому їх розміру за попередні три роки, то
Якщо вважають, що за попередній рік доходи були вищими, треба визначити вагові коефіцієнти за рівнями доходів за відповідні роки. На-приклад:
Цей метод прогнозування доходів називається екстраполяцією. Най-простішим прикладом екстраполяції є знаходження тренду, тобто визна-чення напряму або тенденції змін економічних показників на перспекти-ву виходячи з аналізу статистичних даних попередніх років.
У модель прогнозування майбутніх доходів можна ввести чинник "дрейфу", який, наприклад, враховуватиме інфляцію й економічне зро-стання:
де а - чинник "дрейфу".
Для прогнозування майбутньої діяльності підприємство складає про-ект про розміри прибутків. Можливу форму такого проекту наведено втабл. 10.
Формування системи фінансових джерел передбачає визначення кри-теріїв залучення того чи іншого джерела фінансування; аналіз можливих джерел фінансування на основі оцінювання їх якісних і кількісних харак-теристик; вибір джерел, що відповідають обраним критеріям; визначен-ня оптимальної структури фінансових джерел.
Джерела зовнішнього фінансування можна вибирати за такими критеріями:
o порівнянням розмірів витрат на одержання фінансів з альтернативних джерел;
o терміном виплати боргу з погляду вигідності терміну погашення у зручний для підприємства час;
o імовірні обмеження в надходженні коштів;
o ризик переходу контролю до іншого власника. Для зниження ризику система джерел фінансування має бути по можливості диверсифікована за термінами погашення і видами джерел.
Власні фінансові ресурси підприємства обмежені статутним фондом, прибутком після відрахування податків і емісією акцій. Однак потреби підприємства у фінансових ресурсах можуть бути більшими. Тоді доводиться вдаватися до боргових фінансових джерел. У ринковій економіці розмаїтість боргових фінансових ресурсів збільшується. Поряд із кредитом до боргових джерел належать облігації, лістинг і факторинг. Будь-яка особа, що постачає підприємство борговими фінансовими ресурсами, є кредитором.
Якби майбутнє було точно відоме, то був би відомий і потік доходів підприємства, тобто не було б ризику інвестицій.
Насправді ж будь-яке фінансування підприємства має ризиковий характер. Кредитор так само, як і власник, ризикує втратити фінанси.
Найпоширенішими способами зменшення ризику є такі:
o вимога матеріального забезпечення під позику;
o обмеження граничного розміру боргу;
o контроль за співвідношенням узятих у борг і власних фінансових ресурсів;
o право при укладенні контракту вимагати моніторингу підприємницької діяльності підприємства-позичальника, одержання регулярної фінансової інформації або навіть права інвестора призначати свого директора в раду фірми.
Кредитори мають пріоритет перед власниками у виплаті відсотка, у погашенні основної суми капіталу, якщо фірма (підприємство) банкрутує. Позики можуть бути з фіксованою або плаваючою ставкою. Якщо ставка фіксована, а коштів у фірми недостатньо, вона змушена продати якусь частину свого майна для покриття боргу. За відсутності фіксації жодних обмежень прав власника, крім випадку банкрутства, не існує.
Список використаної літератури
1. Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. - К.: Науковий Світ, 2002.
2. Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: - К.: Науковий Світ, 2003.
3. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. -К.: МАУП, 1999.
4. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. - К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.
5. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1997. - № 2.
6. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - № 2.
7. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. - К: Знання, 1998.
8. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 1999. - № 2.
9. Федотова М. А. Доходи предпринимателя. - М.: Финансьі и статистика, 1993.-96 с.
10. Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. -К.:МЗУУП, 1994.
11. Чернявский А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управлення в Украине // Персонал. - 1997. -№4. - С. 3-7.
12. Чернявский А. Д. Трансформация организационных форм управления в процессе развития рыночных отношений // Персонал. - 1996. -№2. - С. 22-36.
13. Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. - К.: Будівельник, 1991. -112 с.
14. Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Уряд, кур'єр. - 1996. - № 62. - 2 квіт. - С. 5.
15. Щекин Г. В. К разработке концепции управления современным обществом // Персонал. - 1999. - № 1. - С. 1-23.
16. ЩукінБ. М. Інвестиційна діяльність. - К.: МАУП, 1998.
17. Эклунд К. Эффективная экономика - шведская модель. - М.: Экономика, 1991. -349 с.
18. ЯкушинЛ. С. Строительство инвестиции//экономика стрва. -1991. - № 4. - С. 59-62.
Loading...

 
 

Цікаве