WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну (пошукова робота) - Реферат

Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну (пошукова робота) - Реферат

незначні порушення, є часто вживаним засобом забезпечення збору податків. Оскільки підприємства можуть здійснювати фінансові операції, як правило, лише через банк, "замороження" банківських рахунків може паралізувати діяльність та значно зашкодити підприємству. Стимулює таке жорстке ставлення до платників податків наказ, за яким місцеві державні податкові інспекції мають право залишати ЗО % штрафів у ДПС України.
Терміни обмеження дії податкових заборгованостей передбачені у ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про відшкодування податків та неподаткових зборів", непослідовні. У той час, коли цей термін для платників податків встановлено на рік, для податкових органів він є довічним. Отже, кожен платник податків ризикує стик-нутися з проблемою перерахування податків за попередні фінансові роки, поки не закінчить свою діяльність. Податкові заборгованості та високі штрафні санкції протягом незначного часу можуть перевищити розміри фінансової спроможності навіть успішних підприємств і призвести їх до фінансового краху та банкрутства.
Оподаткування заробітної плати. Розміри податків до фондів соціального забезпечення, пенсійного фонду могли сягати 52 % зарплати працівника. Спричинювалось це високими ставками податків на особистий дохід. Це призвело до того, що компанії змушені були приховувати реальний дохід працівників.
Гербовий збір. Указом Президента України від 6 грудня 1998 р. було введено "гербовий збір". Цей непрямий податок існував у формі марок, які повинні бути на оригіналах всіх видів комерційних контрактів придбання, надання послуг, на векселях, договорах з пере-дання власності, статутах компаній та інших документах. Вартість марок мала відповідати вартості операції. Незважаючи на те, що вартість марок була відносно невелика, наприклад 1 гривня, але для підтвердження контрактів, яких було десятки тисяч, стягувалася чимала сума, оскільки практично всі контракти підпадали під дію цього Указу. До того ж платники податків повинні були подавати у податкові органи щомісячні звіти.
Новий податок спричинив значні додаткові ускладнення для компаній, усунення яких коштуватиме більше, ніж загальна сума очікуваного прибутку для бюджету. Врахувавши недоцільність цього податку, уряд скасував гербовий збір.
Бухгалтерський облік. Бухгалтерські стандарти в Україні дуже відрізняються від стандартів західних країн, зокрема від міжнародних бухгалтерських стандартів (IAS або GAAP). Стандарти IAS застосовуються в Україні лише до великих акціонерних товариств з розміром статутного фонду понад 200 млн дол., до українських банків і великих аудиторських компаній. Інвестори часто вимушені вести подвійний бухгалтерський облік: перший - відповідно до українських бухгалтерських стандартів, другий - за міжнародними стандартами для звітування перед своєю головною компанією. Податкові консультанти скаржаться на те, що українські бухгалтерські документи містять інструкції із зайвими подробицями, водночас в інших випадках майже неможливо зрозуміти, як розраховувати деякі операції. Подвійна бухгалтерія час від часу призводить до ситуації, коли відповідно до українських правил підприємство має значний прибуток, а за міжнародними стандартами воно зазнає значних збитків, або навпаки.
Обмеження щодо розрахунків. Кабінет Міністрів України і Національний банк України починаючи із серпня 1998 р. видали кілька постанов, які передбачають регулятивні заходи щодо операцій з вільно-конвертованою валютою для фізичних та юридичних осіб.
Декрет Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 18 серпня 1998 р. "Про заходи щодо зменшення впливу фінансової кризи в Росії" передбачав, наприклад, що виплати, які перевищують 10 тис. дол., можуть здійснюватися лише через акредитиви або інкасо. Авансові платежі за контрактами з імпорту у гривнях та іноземній валюті були заборонені. Щоб отримати позику в банку, компанія мала отримувати реєстраційний сертифікат від НБУ після підписання угоди про позику. Якщо сертифікат не надавався, угода про позику втрачала чинність. Національний банк України попередив, що він не надаватиме сертифікати на позики, якщо відсоткова ставка перевищує максимальну валютну ставку доходів за облігаціями зовнішньої позики Міністерства фінансів України. Ці заходи майже унеможливили практичне отримання компаніями в Україні зовнішнього фінансування у вигляді позик.
Для забезпечення надходжень необхідних сум валюти на український валютний ринок спільна постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10 вересня 1998 р. запровадила 75 % ставку відрахування всіх валютних доходів, депонованих на рахунках юридичних осіб. Але вже 14 вересня ця вимога була зменшена до 50 %. Згідно з постановою НБУ "Про заходи контролю над придбанням іноземної валюти", що набула чинності 1 жовтня 1998 p., уповноважені банки, які бажають придбати іноземну валюту, повинні були надати кілька документів для підтвердження свого права на цю операцію (торговельні контракти, податкові і митні декларації та ін.). Банки мали надати Державній податковій адміністрації України інформацію про клієнтів, які бажають придбати іноземну валюту, включаючи паспортні дані директора та бухгалтера клієнта. При цьому лише НБУ мав право надати дозвіл на придбання іноземної валюти.
Очевидно, що цих заходів було вжито для стримування знецінення гривні та збереження незначних валютних резервів НБУ, які зменшилися впродовж кількох останніх місяців і за допомогою яких НБУ намагався підтримати національну валюту через купівлю зайвих гривень. Ці заходи вплинули на поточні платежі та рух капіталу між Україною та іншими країнами. Зважаючи на обмежувальний характер цих заходів, більшість з них можна розглядати як порушення положення про статус "кво" ст. 48, абз. З "Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом". Ця угода передбачає, що Україна не має права вводити нові курсові обмеження на рух капіталу і поточні платежі, а діючі положення не можуть змінитися на жорсткіші. Ці заходи також не відповідають "гарантійному положенню" ст. 48,абз. 6 зазначеної Угоди. Це положення передбачає обмеження лише у виняткових випадках, коли рух капіталу створює або може створити значні ускладнення функціонування обмінного курсу або монетарної політики, і лише за умови виконання положень ст. 48, абз. 1 і 2, що виключає будь-які обмеження на поточні платежі та рух капіталу, пов'язані із прямими іноземними інвестиціями. Але відповідно до ст. 48 Угоди гарантійні заходи щодо руху капіталу, які вважаються необхідними, не можуть тривати понад 6 міс.
Окрім того, що ці заходи можуть призвести до порушення Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) між Україною і Європейським Союзом, вони дуже ускладнюють здійснення іноземних інвестицій в Україну. Якщо ці заходи вжито тимчасово та з метою стабілізації загальної економічної ситуації в Україні, їх певною мірою зрозуміють іноземні інвестори. Але, незважаючи на це, такі заходи гальмують діяльність іноземних інвесторів, тому мають бути якнайшвидше припинені.
Ринок капіталу. Ринки акціонерного капіталу в Україні перебувають лише на ранній стадії свого розвитку і в перспективі мають забезпечити гарні інвестиційні можливості українським та іноземним підприємствам і фізичним особам. Найбільш великими
Loading...

 
 

Цікаве