WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Основні джерела інвестицій (пошукова робота) - Реферат

Основні джерела інвестицій (пошукова робота) - Реферат

діяльності.
Отже, чи буде потенційний інвестор робити нові вкладення - визначається не тим, який прибуток дали попередні інвестиції, а тим, який прибуток передбачається одержати від нових інвестицій. Наприклад, підприємство, приймаючи на роботу нового працівника, завжди розраховує на той додатковий внесок у загальну справу, який зробить цей працівник.
Вигода (благо), що її одержує суб'єктгосподарювання від здійснення такого варіанта інвестиційних вкладень, називається граничною корисністю. Дохід, що одержує підприємство від продажу додаткової одиниці товару, зробленого завдяки цим інвестиціям, називається граничним доходом. Продуктивність, досягнута за рахунок додаткових витрат інвестиційних ресурсів, називається граничною продуктивністю. Додатковий продукт, зроблений ще одним новим працівником у результаті розширення підприємства, називається граничним продуктом. Ці додаткові споживчі блага, доходи підприємств і продуктивність додаткових ресурсів порівнюються з граничними витратами, що зумовлені додатковими витратами чи відмовленням від будь-яких благ. Іноді використовують терміни "маргінальні витрати", "маргінальна корисність", "маргінальний продукт" і "маргінальний дохід". Вважається, що граничні витрати (у розрахунках цього типу) звичайно зростають, оскільки витрати виробництва додаткової одиниці товару чи послуги також зростають. Це пов'язано зі спадною продуктивністю, за якою передбачається, що для виробництва додаткової одиниці товару чи послуги необхідно вкладати більше ресурсів, ніж для виробництва попередньої. Так само вважається, що для суб'єкта господарювання постійно зростає і додаткове навантаження (негативна корисність) від додаткової праці, тобто кожна додаткова година праці вимагає більших зусиль, ніж попередні.
Гранична корисність зменшується при постійному зростанні споживання будь-якого товару чи послуги. Отже, корисність від споживання чи використання першої одиниці капітальних вкладень буде вище, ніж усіх наступних, другої - вище, ніж наступних за нею і т. ін. Виходячи з цього напрями вкладення інвестицій слід визначати корисністю, що виражається показником питомої капіталовіддачі, за всіма представленими проектами. Обираючи найвищий з цих показників, ми забезпечуємо при цьому варіанті використання інвестицій найвищу корисність. З часом показник питомої капіталовіддачі за цим проектом буде зменшуватись, оскільки відбувається насичення ринку цим товаром чи послугою. Тому необхідно шукати новий напрям використання інвестицій, щоб знову забезпечувати собі найвищу корисність від реалізованих інвестиційних проектів. Подібний аналіз потрібно здійснювати постійно, якщо ти зацікавлений в успішній реалізації прийнятих господарських рішень. Цей процес іноді називають інвестиційним моніторингом.
Нерозвиненість цього напряму аналізу діяльності економічних суб'єктів в умовах адміністративно-командної системи, а також неврахування потреб споживачів теж спричинили економічний крах радянської системи.
Економічні процеси повинні здійснюватися таким чином, щоб граничні витрати в кожному окремому випадку точно дорівнювали граничному доходу чи перевершували його. Вкладення інвестиційних ресурсів варто нарощувати доти, поки ефект від вкладення останньої одиниці ресурсу не зрівняється з віддачею від цих інвестицій, а подальше їх нарощування лише призведе до збитків.
З погляду економічної ефективності раціональна інвестиційна діяльність означає, що граничні витрати і граничні доходи від реалізованих інвестиційних програм являють собою прийнятний для суспільства оптимум. Інвестиційна діяльність повинна тривати доти, поки граничні витрати від інвестицій не зрівняються з граничним доходом від цих вкладень. Саме цей обсяг інвестиційних ресурсів дає найбільшу корисність з погляду макроекономічної збалансованості за умови, що аналізом охоплені всі значні витрати і доходи від інвестиційної діяльності.
Якщо гранична корисність чи граничний дохід від певного розміру інвестицій перевищує граничні витрати, то вигідно вкладати більше ресурсів, нарощувати обсяг інвестицій у цю сферу господарської діяльності або конкретне підприємство.
І навпаки, якщо віддача нижча за витрати, то доцільно зменшувати вкладення ресурсів і скорочувати відповідну діяльність. У разі, коли інвестиційні витрати підприємства (наприклад, відсоток за позиками, призначеними для інвестицій) перевищують граничний дохід від цього виду вкладень, а вартість граничного продукту не покриває витрат на оплату праці, підприємству доведеться згортати свої інвестиційні програми і зменшувати чисельність зайнятих.
Але споживачі інвестицій витрачають гроші не на один інвестиційний товар, а на безліч. Тому підприємство чи галузь повинні обирати один прийнятний альтернативний інвестиційний проект. При цьому інвестиції необхідно вкладати так, щоб збільшення прибутку чи корисності від останньої одиниці інвестиційного ресурсу було за всіма реалізованими проектами однаковим.
Інвестиції потрібно здійснювати таким чином, щоб віддача від останньої витраченої на інвестиції грошової одиниці була однаковою за всіма інвестиційними програмами. Якщо ж інвестиційні витрати розподіляються так, що збільшення корисності, одержуваної від реалізації однієї інвестиційної програми, менше, ніж від іншої, то ресурси використовуються так, що при цьому вони дають менше сукупної корисності, ніж могли дати. Отже, корисність можна підвищити, якщо менше витрачати гроші на проекти, які дають незначний приріст корисності, і більше на такі, які дають більший приріст корисності чи прибутку. Інвестор, який бажає максимально використовувати вкладені кошти, повинен перерозподіляти свої ресурси саме в такий спосіб і робити це доти, поки приріст корисності від відповідних інвестицій не стане однаковим за всіма напрямками. Рецепт досягнення споживачами інвестицій максимального ефекту від них полягає в тім, що вони повинні стежити, щоб гранична корисність була однаковою за всіма інвестиційними проектами і програмами. Тобто інвестиції мають здійснюватися так, щоб граничний ефект був однаковим для всіх проектів.
Такий підхід мають використовувати підприємство, галузь або економіка загалом, обираючи оптимальний варіант між різними інвестиційними програмами. Якщо всі суб'єкти, які приймають рішення в народному господарстві, дотримуватимуться цього правила, то обсяг виробництва і сукупна корисність будуть максимальними. Ігнорування цього правила призводить до послаблення економічного зростання, стагнації виробництва, глибокої економічної кризи. Зневажливе ставлення до цього правила в Україні призвело до деформування структури інвестицій, які спрямовувалися не в найприбутко-віші галузі економіки, що задовольняють найбільшою мірою споживчі запити населення, а отже, забезпечують найвищу корисність і прибуток, а в галузі і підприємства, обрані за іншими критеріями.
Для підвищення добробуту у країні необхідно, щоб інвестиційна діяльність
Loading...

 
 

Цікаве