WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Основні джерела інвестицій (пошукова робота) - Реферат

Основні джерела інвестицій (пошукова робота) - Реферат

поліпшення основних фондів. З урахуванням 5 %-го ліміту витрати на поліпшення об'єктів відносяться на валові витрати без розподілу за групами, тоді як перевищення ліміту відноситься на збільшеннябалансової вартості об'єктів конкретних груп. Норми амортизації за групами вирізняються вагомо, відповідно вирізняються умови відшкодування сум, що збільшили балансову вартість об'єктів. Виходячи з цього з метою прискорення відшкодування таких витрат можна запропонувати за умови технологічної доцільності здійснювати протягом року насамперед планові поліпшення об'єктів І групи (за цією групою норми амортизації мінімальні), потім - III і наприкінці - II групи. Після досягнення ліміту витрат на поліпшення основних фондів, який відноситься безпосередньо на валові витрати, подальша черговість за групами не потрібна.
По-друге, сучасна система нарахування амортизації охоплює три групи основних фондів, для яких встановлено норми амортизації. До кожної групи належать об'єкти з різними термінами та умовами експлуатації. Отже, для різних об'єктів грошові потоки амортизаційних відрахувань змінилися порівняно із попередньою системою невідповідно. Так, якщо прийняти за базу порівняння систему і норми амортизації згідно з постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 жовтня 1990 р. № 1072, яка була чинною до 1 липня 1997 p., моделювання грошових потоків за видами основних фондів дасть змогу визначити такі об'єкти, за якими потік амортизаційних відрахувань збільшився [9]. Коректність наведеної бази для порівняння зумовлена тим, що раніше норми амортизації встановлювались виходячи виключно з терміну та умов експлуатації конкретних видів основних фондів.
Отже, якщо за умови технологічної доцільності передбачити пріоритетність введення таких об'єктів, у яких відносний грошовий потік збільшився, виникає можливість штучно збільшити потік амортизаційних відрахувань на деякий період для покриття аналогічних втрат при введенні інших об'єктів.
Крім системи амортизації, яка передбачена податковим законодавством, у межах бухгалтерського обліку застосовуються методи амортизації, що визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби". Суми амортизаційних відрахувань, які нараховані згідно із стандартом № 7, нині застосовуються тільки для бухгалтерського обліку, тобто впливатимуть тільки на вартість основних засобів (і, як наслідок, на вартість компанії) у процесі приватизації. Згідно з неофіційними висловлюваннями аудиторів та податківців, надалі очікується деяке злиття податкового та бухгалтерського обліку, в тому числі й розширення методів нарахування амортизації для визначення податку на прибуток.
Методи нарахування амортизації, що передбачені стандартом № 7, мають різні властивості, дослідження й використання яких сприятиме досягненню перспективних цілей підприємств.
Так, за цим стандартом є п'ять методів нарахування амортизації: лінійний, спадного залишку, прискореного спадного залишку, куму-лятивний та виробничий.
Моделювання грошових потоків за кожним методом, у тому числі й за методами, що передбачені податковим законодавством, дали можливість визначити темпи амортизації об'єктів у різних умовах.
Рис. 2 характеризує накопичення амортизаційних відрахувань умовного об'єкта з первісною вартістю 100 грн за кожним методом з урахуванням діючих знижувальних коефіцієнтів та дисконтування надходжень майбутніх періодів за ставкою 10 %. Рівень накопичення амортизаційних відрахувань згідно з податковим обліком відобра-жено з урахуванням сучасної структури основних фондів компанії.
Рис. 2. Рівень накопичення амортизаційних відрахувань згідно з чинними нормами податкового та бухгалтерського обліку з урахуванням структури основних засобів підприємств за методами: 1 - прискореного спадного залишку; 2 - спадного залишку; 3 - кумулятивний; 4 - лінійний; 5 - податковий
На цьому рисунку не показано виробничий метод нарахування амортизації, оскільки його неможливо коректно порівняти з методами, що ґрунтуються на визначенні терміну експлуатації об'єктів. Доцільність застосування виробничого методу у кожному разі необхідно визначати для конкретних видів об'єктів з урахуванням технологічно обґрунтованої динаміки обсягів виробництва.
Істотно, що умови амортизації об'єктів за різними методами значно вирізняються, у зв'язку з чим практичної цінності набуває дослідження властивостей кожної моделі нарахування амортизації.
Так, максимальний грошовий потік спостерігається у разі використання методу прискореного спадного залишку, мінімальний - методу, який передбачено податковим законодавством для І групи основних фондів. Отже, якщо очікується злиття бухгалтерського та податкового обліку і підприємства орієнтуються на максимізацію потоку амортизаційних відрахувань саме в межах податкового обліку, є доцільним у межах бухгалтерського обліку до моменту злиття користуватися методами амортизації, які приводять до мінімального спрацювання об'єктів, а після злиття застосовувати метод прискореного спадного залишку.
Залишкова вартість основних фондів, яка відображається у бухгалтерській звітності, у сучасних умовах впливає лише на вартість підприємств у процесі перерозподілу власності. Залежно від перспективних цілей компанії є можливість впливати на залишкову вартість основних фондів, застосовуючи різні методи їх амортизації.
Залежно від цілей підприємств використання різноманітних методів амортизації призведе до штучного збільшення або зменшення залишкової вартості основних фондів на конкретну дату.
Наведені результати досліджень свідчать, що управління процесами нарахування амортизації може бути достатньо економічно вигідним завдяки значній вартості основних фондів компанії та можливості впровадження відповідних програм на всіх підприємствах галузі.
Зважаючи на існуючі проблеми з інкасацією дебіторської заборгованості на належному рівні, а також на гострий дефіцит коштів для здійснення капітальних вкладень, актуально запроваджувати на підприємствах такі проекти, що спрямовані насамперед на максимізацію грошового потоку. Але з урахуванням пріоритетності напрямів капіталовкладень, що зумовлюються виробничими потребами, доцільно запроваджувати паралельні проекти, насамперед із мінімальними обсягами фінансування та періодом окупності. Розробка й запровадження програми управління амортизаційними відрахуваннями відповідають наведеним умовам.
Частка реконструкції в капітальних вкладеннях в Україні підвищується, але вона менше, ніж у розвинених країнах, передусім у США. Для того щоб реконструкція підприємств посіла належне їй місце, потрібно передбачати її як обов'язкову стадію довгострокового розвитку кожного підприємства по аналогії з тим, як планується капітальний ремонт будинку й устаткування підприємства. Бажано, щоб здійснення реконструкції та модернізації збігалося у часі з капітальним ремонтом.
До поділу капітальних вкладень на нове будівництво і
Loading...

 
 

Цікаве