WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Стратегія міжнародної діяльності в інвестиційних процесах - Реферат

Стратегія міжнародної діяльності в інвестиційних процесах - Реферат


Реферат на тему:
Стратегія міжнародної діяльності в інвестиційних процесах
Зміст
1. Основні напрями інвестиційної стратегії
2. Планування і контроль капітальних вкладень
3. Досвід класифікації капітальних вкладень в економічно розвинених країнах
Список використаної літератури
Основні перспективні напрями інвестиційної стратегії з погляду одержання максимальної ефективності від капіталовкладень:
o поліпшення відтворюваної структури капітальних вкладень, підвищення питомої ваги витрат на технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;
o удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в них питомої ваги устаткування й відповідно скорочення будівельно-монтажних робіт;
o зміна галузевої структури капітальних вкладень з метою істотного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, що виробляють продукти харчування та предмети особистого споживання (сільського господарства, переробних галузей, легкої та харчової промисловостей);
o пріоритетне забезпечення капітальними вкладеннями прогресивних напрямів науково-технічного прогресу, які сприяють зниженню ресурсомістськості виробництва та підвищенню якості продукції;
o збільшення обсягів капітальних вкладень в реалізацію житлової та інших соціальних програм (охорони здоров'я, освіти тощо);
o збалансованість інвестиційного процесу.
Для того щоб ці прогресивні напрями інвестиційної стратегії та важливі складові її ефективності було реалізовано, потрібно всіма можливими способами нарощувати й підтримувати інтелектуальний потенціал інвестиційної діяльності, стимулювати підвищення його творчої віддачі, реконструювати старий господарський механізм і створювати новий, який зробив би процес упровадження науково-технічного прогресу життєво необхідним і тому вигідним.
У скороченні тривалості інвестиційного циклу та підвищенні його ефективності важливу роль відіграє інфраструктурна ланка. Треба зміцнити ремонтно-експлуатаційну базу підприємств, систему виробничо-технологічної комплектації, складське господарство та інші виробничі служби. Високі вимоги висуваються до кадрового потенціалу, тому слід розширити підготовку працівників через професійно-технічні училища, налагодити їх планову перепідготовку за новими спеціальностями, пов'язаними з новою технікою та технологією. Значну увагу треба приділити розвитку соціально-побутової інфраструктури - будівництву житла, дитячих дошкільних закладів, клубів, санаторіїв-профілакторіїв. Усе це створить необхідні умови для стабілізації трудових колективів і неухильного підвищення ефективності їх праці. Втілення всіх складових протизатратної концепції розвитку промислових комплексів забезпечить поступовий перехід до ефективного інвестування економіки України.
Процес розширеного відтворення основних фондів і виробничих потужностей в Україні реалізується за допомогою будівництва нових, розширення, реконструкції й технічного переоснащення діючих підприємств, формування міжгалузевих народногосподарських і територіально-виробничих комплексів. Ефективне збалансоване здійснення інвестиційного процесу відповідно до поставлених соціально-економічних цілей і завдань - найважливіше джерело економічного зростання й підвищення добробуту людей. Тому важливо забезпечити раціональне поєднання інвестиційної стратегії й тактики, тобто шляхів досягнення загальної мети з конкретними рішеннями щодо її втілення на різних рівнях господарського управління.
Інвестиційна діяльність збільшує основні фонди й виробничі потужності з урахуванням найновіших досягнень у галузі техніки й технології або підтримує їх у працездатному стані. Багатогранні аспекти такої діяльності опрацьовуються за допомогою безперервного інвестиційного планування, яке охоплює різні проміжки часу. Стратегічні й тактичні цілі підприємства взаємопов'язуються завдяки гармонійному розподілу функцій і завдань на стадії довгострокового прогнозу, розрахованого на 10-15 років, середньострокового плану, що складається на 3-8 років, і короткострокового плану, який розроблюється на 1-3 роки з глибоким конкретним опрацюванням усіх аспектів виробничої та інвестиційної діяльності. Динамізм і мінливість економічних ситуацій, що характерні для вільного підприємництва, підтримують рівновагу ринку загалом, але вони ж зумовлюють періодичне коригування інвестиційних планів. Процес цей природний; він відображає сутність нових функцій вищого керівництва - управління підприємством замість вирішення оперативних контрольно-розподільних питань.
Вихідними компонентами інвестиційного планування є такі:
o пошук і формування варіантів капіталовкладень;
o визначення відносних і абсолютних розмірів їх прибутковості;
o встановлення можливостей фінансування за рахунок різних джерел;
o оцінювання надійності реалізації та можливості успіху того чи іншого варіанта інвестування.
До розв'язання таких складних і нехарактерних для управлінського персоналу проблем доцільно залучати науково-консультаційні фірми або тимчасово наймати групи вчених - спеціалістів у цій галузі наукових і практичних знань. Правильність прийнятих науково-технічних рішень, пов'язаних із практичними можливостями, підтвердиться тривалим благотворним впливом інвестицій на виробництво і збут продукції, збільшенням прибутку підприємства.
Основною метою підприємства в умовах ринкової економіки, як випливає зі світового досвіду, є прибутковість. Подальші цілі - збільшити обсяги виробництва й реалізації, створити й підтримувати добру репутацію підприємства у споживачів, високу продуктивність праці, поліпшити якість та споживчі властивості вироблюваної продукції, створити нові сучасні зразки виробів, досягти високих кількісно-кваліфікаційних показників, високого професійного рівня виробничого персоналу, домогтися його сумлінного ставлення до роботи, а також високої суспільної репутації. Деякі з цих показників важко оцінити кількісно, проте вони істотно впливають на розробку інвестиційної політики підприємства і дають змогу на будь-якому проміжку часу приймати правильні й обґрунтовані рішення щодо капіталовкладень.
Планування і контроль капітальних вкладень
До основних складових процесу планування і контролю капітальних вкладень належать такі:
o пошук і дослідження об'єкта капітальних вкладень;
o розробка кількісних показників і якісних характеристик різних варіантів інвестування;
o порівняння варіантів і вибір найкращого;
o розробка проекту плану капіталовкладень з урахуванням специфіки обраного об'єкта й реальних можливостей фінансування капітальних вкладень;
o розгляд пропозицій і прийняття рішення про капіталовкладення, складання плану його реалізації;
o організаційно-економічний контроль процесу інвестування на всіх його стадіях.
Інвестиційний процес має найвищу ефективність за умови досягнення стану гармонії як при прийнятті рішення,так і при його втіленні. Проаналізувавши випадки невдалих капіталовкладень (на жаль, досить поширених), можна сформулювати такі їх причини:
1) незбалансованість частин, компонентів, факторів і функцій, що стосуються інвестиційної ідеї, процесу планування та реалізації плану;
2) розбіжність планів підприємства і власників капіталів. У цьому разі ймовірність невдачі тим вища, чим менша гармонія між інвестиційним
Loading...

 
 

Цікаве