WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Основи інвестиційної діяльності - Реферат

Основи інвестиційної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Основи інвестиційної діяльності
Наприкінці 80-х років XX ст. почалося ринкове реформування економік країн Центральної та Східної Європи. Для цих перетворень стали потрібні значні довгострокові вкладення капіталу. В економічній літературі і практиці поширилося поняття "інвестиції".
Термін "інвестиція" походить від латинського слова invest, що означає "вкладати". Інвестиції - це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. У сучасній зарубіжній літературі термін "інвестування" часто трактується як придбання цінних паперів (акцій, облігацій). В Україні його ідентифікують з терміном "капітальні вкладення", тобто вкладення у відтворення основних фондів (споруд, оснащення, транспортних засобів).
Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. зі змінами і доповненнями визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (дохід) чи досягається соціальний ефект.
Відповідно до цього Закону до майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в підприємницьку діяльність, належать:
o кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
o рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування) та інші матеріальні цінності;
o майнові права, що випливають з авторського права, уміння та інші інтелектуальні цінності;
o сукупність технологічних, технічних, комерційних та інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації та виробничого уміння, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);
o права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, оснащенням, а також інші майнові права і цінності.
Ці цінності і майнові права становлять об'єкти інвестиційної діяльності. Для сутнісної характеристики інвестицій важливе теоретичне і практичне значення має визначення різновидів за окремими ознаками, їх функціонально-елементний склад (рис. 1). За формами власності інвестиції поділяють на такі:
o державні - фінансуються з державного бюджету, місцевих бюджетів, державними підприємствами;
o приватні - кошти населення (індивідуальних інвесторів), комерційних структур, колективних підприємств;
o іноземні - запозичені і кредитні ресурси міжнародних інвестиційних установ, закордонних корпорацій і фірм, спільних підприємств.
Залежно від термінів освоєння інвестиції можуть бути довго-, середньо- і короткостроковими. Відповідно до методології Національного банку України короткостроковими вважаються інвестиції до одного року, середньостроковими - до трьох років, довгостроковими - понад три роки.
За характером участі в інвестуванні вирізняють інвестиції прямі і портфельні. Прямі інвестиціїздійснюють інвестори, які беруть безпосередню участь у виборі об'єктів інвестування і вкладають в них кошти (майно, активи) з метою одержання доходу й участі в управлінні виробництвом. Портфельні інвестиції здійснює пасивний інвестор - інвестиційні чи фінансові посередники.Оскільки не всі інвестори мають необхідну кваліфікацію для ефективного добору об'єктів інвестування і управління інвестиціями, то певна їхня частина купує цінні папери, що випускаються інвестиційними і фінансовими посередниками. Зібрані кошти посередники вкладають у найефективніші, на їхній погляд, об'єкти інвестування, управляють ними, а потім розподіляють отриманий прибуток між своїми клієнтами - інвесторами.
За об'єктами вкладання коштів (майна) вирізняють інвестиції фінансові і реальні.
Фінансові інвестиції - це вкладення коштів у різні фінансові інструменти, фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вклади, депозити, паї та ін.
Реальні інвестиції - це вкладення коштів (майна) у реальні активи - матеріальні і нематеріальні.
Інвестиції в нематеріальні активи поділяють на інноваційні та інтелектуальні.
Інноваційні інвестиції- це вкладення в нововведення. За стабільної економіки всі інвестиції повинні бути водночас інноваціями. За кризових умов можливі інвестиції на підтримку діючих, але технічно відсталих виробничих фондів. Інноваційна форма здебільшого складається з інтелектуальних інвестицій.
Інтелектуальні інвестиції- це вкладення в об'єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького права, права на промислові зразки і корисні моделі.
Інноваційні інвестиції в нематеріальні активи здійснюються двома основними формами:
а) шляхом придбання готової науково-технічної продукції та інших прав (придбання патентів на наукові відкриття, винаходи, промислові зразки і товарні знаки; придбання "ноу-хау"; придбання ліцензій і т. ін.);
б) шляхом розробки нової науково-технічної продукції (як на підприємстві, так і за його замовленням у відповідних інжинірингових фірмах).
Список використаної літератури
1. Рынок, предприятия и предпринимательская деятельность в Украине. - К.: Укр-архстрой-информ, 1993. - 120 с.
2. НемчинскийА. Б., ЗаикинП. Экономическое обоснование инвестиций в условиях формирования рыночных отношений. - М.: Стройиздат, 1991. -152 с.
3. Николаев В. П. Введение в рыночную экономику строительства. - К.: Бу-дивэльнык, 1991.- 152 с.
4. Радченко В. Нужно ли нам бояться дефицитного бюджета? // Экономика и жизнь.- 1991. - № 46. - С. 9.
5. Райзберг Б. А. Рыночная экономика // Деловая жизнь. - 1993. -№ 1. - С. 5-93.
6. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М.: Наука, 1968.
7. Симоненко К. Чему до сих пор не перестает удивляться Всемирный банк // Бизнес. - 1999. - № 9. - 1 марта. - С. 14.
8. Степанов Д. В., Федоренко В. Г. До питання про іноземні інвестиції в Україні // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 2001. - № 1 (101). - С. 19-21.
9. Степанов Д. В., Федоренко В. Г. Страхування як складова частина інвестиційного процесу // Економіка України. - 2000. - № 12. - С. 80-83.
10. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. - К.: МАУП, 1998.
11. Эклунд К. Эффективная экономика - шведская модель. - М.: Экономика, 1991. -348 с.
Loading...

 
 

Цікаве