WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інвестування у слаборозвинених країнах - Реферат

Інвестування у слаборозвинених країнах - Реферат


Реферат на тему:
Інвестування у слаборозвинених країнах
Зміст
Вступ
1. Сутність прямих іноземних інвестицій
2. Організаційні форми іноземних інвестицій
3. Типи і види прямих іноземних інвесторів
Список використаної літератури
Успіхи Китаю у проведенні реформування економіки за останні роки пов'язані зі здійснюваною урядом цієї країни політикою залучення іноземних інвестицій. Унаслідок економічних реформ у країні створено порівняно ефективну систему оподаткування іноземних фізичних і юридичних осіб, що характеризується гнучкістю, наданням великих пільг і спрощенням процедури сплати податків. Ключовим елементом сучасної зовнішньоекономічної стратегії КНР є створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і відкритих приморських міст для іноземних інвесторів.
Згідно із встановленими державою правилами щодо зниження ставок податків на спільні та іноземні підприємства в СЕЗ крім пільг в оподаткуванні для підприємств з іноземним капіталом існують додаткові пільги: зменшення вдвічі податку на прибуток; зменшення ставок податку на дивіденди; звільнення від податку в разі трансферту прибутку за межі Китаю; безмитний імпорт основних та допоміжних матеріалів і навіть значної частки товарів широкого вжитку.
Успіхи КНР у залученні прямих іноземних підприємницьких капіталовкладень загалом пов'язані зі створенням на значній території країни сприятливого інвестиційного клімату, тобто комплексу матеріальних та інституціональних умов, які надають інвесторам можливість знижувати виробничі витрати до рівня нижчого за середній у світі. Складовими такого інвестиційного клімату є низька вартість робочої сили, надання права на порівняно дешеве користування землею, прийнятний рівень розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури в районах пільгового інвестування, економічно виважена система оподаткування, преференційний міграційно-митний режим; сприятливе митне та валютне законодавство. Щоб залучити максимально можливий обсяг ресурсів з-за кордону, належна увага приділяється великим інвестиційним проектам, які реалізуються на базі спільного підприємництва. Якщо спільне підприємство із загальним обсягом інвестицій до 3 млн дол. має право на отримання кредиту в розмірі щонайбільше 43 % суми власних вкладень, то для об'єкта вартістю 10-30 млн дол. і більше кредити можуть у 1,5-2 рази перевищувати власні кошти. Досить привабливими сферами вкладення іноземного капіталу в економіку Китаю стали виробництво, реалізація та обслуговування сучасних комп'ютерних систем, а також автомобільна промисловість. За оцінками фахівців, один долар, вкладений в економіку Китаю, дає 6-8 дол. прибутку.
З огляду на досвід залучення іноземного капіталу в інших країнах (насамперед колишніх соціалістичних) можна визначити такі перешкоди у здійсненні цього процесу:
o відсутність відповідного інвестиційного клімату;
o недосконалість ринкового механізму; нестабільність політичної ситуації;
o низький рівень ділової та професійної кваліфікації підприємців;
o відсутність заінтересованих партнерів;
o брак привабливих інвестиційних проектів;
o руйнівна податкова система;
o відсутність дієвої системи страхування інвестицій;
o надмірний монополізм в економіці;
o надвисокий рівень інфляції;
o невирішеність питання щодо приватної власності на землю;
o неконвертованість національної валюти.
Чинники, які впливають на прийняття рішень щодо іноземного фінансування проектів, мають різну вагомість. На думку американських бізнесменів, за ступенем важливості та впливу їх можна розмістити так: політична стабільність; інвестиційний клімат; порядок трансферту прибутку; податки; частка державних підприємств; привабливість проекту. Дослідженнями встановлено, що розглянуті чинники не є постійними і незмінними.
Сутність прямих іноземних інвестицій
У сучасних умовах розвитку економіки іноземні інвестиції грають особливу роль серед форм міжнародного руху капіталу, оскільки при переході товарного виробництва від стадії світового ринку до стадії світового господарства виникає міжнародне переміщення вже не тільки товару, а й чинників його виробництва, насамперед капіталу у формі прямих інвестицій.
Прямі іноземні інвестиції прийнято вважати як безпосередню участь іноземного інвестора (інвесторів) у виборі об'єкта інвестування, здійсненні вкладень, отриманні кінцевого результату. Іноземний інвестор бере участь, як правило, у всіх стадіях інвестиційного процесу, у тому числі в інвестиційних дослідженнях, проектуванні, будівництві, технічному оснащенні побудованих чи реконструйованих підприємств тощо.
До прямих іноземних інвестицій (ПП) належать інвестиції, які передбачають встановлення довготермінових фінансово-економічних відносин і відображають тривалий інтерес і контроль, що виявляє і здійснює організація - резидент однієї економіки або країни щодо підприємства, яке є резидентом іншої економіки або країни. Організація-резидент - це прямий іноземний інвестор або материнське підприємство.
Прямі іноземні інвестиції свідчать про наявність тривалого інтересу у резидента однієї країни (прямого інвестора) у підприємстві-резиденті іншої країни (підприємстві з прямими інвестиціями).
Згідно з наведеними визначеннями, що прийняті МВФ, ОЕСР і в системі національних рахунків ООН, до прямих іноземних інвестицій належать початкове придбання інвестором власності за кордоном і всі наступні угоди між інвестором і підприємством, у який вкладено його капітал.
Складовими прямих іноземних інвестицій прийнято вважати:
o вкладення компаніями в зарубіжні країни власного капіталу у формі капіталу філій і частки акцій у дочірніх і асоційованих компаніях;
o реінвестування прибутків (частка прямого інвестора в прибутках підприємства з іноземними інвестиціями, не розподілена як дивіденди і не переведена прямому інвестору);
o внутрішньокорпораційні переведення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором, з одного боку, і дочірніми, асоційованими компаніями і філіями - з іншого.
Такого роду визначення прямих інвестицій не всі країни прийняли у свою статистику. Так, Японія не розглядає реінвестований прибуток як прямі інвестиції. Однією з ознак прямих іноземних інвестицій є те, що на їх основі виникають тривалі ділові зв'язки між підприємствами, інвестор одержує значний вплив на економічні дії підприємства, в яке вкладені його кошти.
Організаційні форми іноземних інвестицій
Підприємство з іноземними інвестиціями - це акціонерне або не-акціонерне товариство, у якому прямому інвестору - резиденту іншої країни належить понад 10 % звичайних акцій і голосів (в акціонерному товаристві), або їх еквівалент (у неакціонерному товаристві).
Підприємство з іноземними інвестиціями може мати таку форму:
o дочірньої компанії - тут прямий інвестор-нерезидент має понад 50 % капіталу;
o асоційованої компанії - тут прямий інвестор-нерезидент має менше 50 % капіталу;
o філії -тут капітал повністю належить прямому іноземному інвесторові.
Міжнародними організаціями умовно з метою обмеження порівнянності обліку руху прямих інвестицій встановлена межа для підприємств з іноземними інвестиціями в 10 % капіталу, що належить іноземному інвестору. Ця величина визначена на основі численних досліджень, які показали, що в сучасних умовах 10 % - це частина капіталу підприємства, контроль над яким необхідний і достатній, щоб здійснювати контроль над підприємством загалом.
До числа підприємств із прямими інвестиціями окремі країни зараховують і такі підприємства, у яких прямий іноземний інвестор володіє менш ніж 10 % звичайних акцій, якщо він контролює управління цим підприємством. І навпаки, навіть якщо іноземний інвестор володіє понад 10 % акцій підприємства, але не має права впливати на прийняття рішень підприємством, то таке підприємство може бути виключене з числа підприємств з іноземними інвестиціями. Більшість підприємств з іноземними інвестиціями є або філіями, або дочірніми компаніями прямого іноземного інвестора.
Прямими іноземними інвесторами можуть бути державні і приватні організації, фізичні та юридичні особи, а також їх об'єднання, що володіють підприємством із прямими інвестиціями за кордоном.
Із числа прямих іноземних інвесторів виокремлюється група фінансових підприємств (банків, інвестиційних, страхових та
Loading...

 
 

Цікаве