WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Координація діяльності підприємств, установ і організацій міста, району, області у сфері зайнятості - Реферат

Координація діяльності підприємств, установ і організацій міста, району, області у сфері зайнятості - Реферат

державі діють координаційні комітети сприяння зайнятості населення в Автономній Республіці Крим, в областях, у містах
Києві та Севастополі, а також у багатьох містах і районах, де виникли гострі проблеми із забезпеченням зайнятості населення. Ці комітети є постійно діючими незалежними тристоронніми органами. Комітети різних рівнів не підпорядковуються один одному.
Український координаційний комітет організовує семінари для територіальних координаційних комітетів. Він взаємодіє з обласними координаційними комітетами у питаннях розгляду і погодження проектів програм зайнятості.
Узгоджувальний і рекомендаційний характер діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості населення особливого значення набуває в умовах масового вивільнення працівників, а також організації обов'язкового страхування від безробіття. Зусилля тристоронньої громадської організації, якою є координаційний комітет сприяння зайнятості населення, можуть забезпечити своєчасне і якісне виконання необхідних заходів усіма підприємствами, установами та організаціями, від яких залежить поліпшення становища на ринку праці.
Значення комітетів сприяння зайнятості особливо зростає зараз, коли створюється нова система соціального захисту населення від безробіття на основі загальнообов'язкового державного страхування. Усі види матеріального забезпечення і соціальних послуг безробітних фінансуватимуться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цей Фонд є цільовим страховим фондом, самоврядною некомерційною організацією.
Самоврядність - один із основних принципів організації системи соціального страхування, суть її полягає у виведенні Фонду з безпосереднього державного управління. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду.
До складу правління Фонду входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Представниками держави є працівники центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб та роботодавці делегуються профспілками, їх об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно. Строк
повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління Фонду.
Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова правління Фонду має двох заступників, які разом з ним представляють сторони. Правління Фонду проводить свої засідання відповідно до затвердженого плану, але не рідше одного разу на квартал.
Правління Фонду має такі повноваження: затверджує статут Фонду, затверджує документи, які регламентують внутрішню діяльність Фонду, у тому числі виконавчої дирекції Фонду, затверджує бюджет Фонду на поточний рік після встановлення Верховною Радою України розміру страхових внесків та звіту про його виконання, розглядає кандидатури на посаду керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників та дає згоду на їх призначення або звільнення у встановленому порядку, вносить Кабінету Міністрів України пропозиції про розмір страхових внесків для подання у встановленому порядку Верховній Раді на затвердження.
Усю оперативну діяльність Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду, функції якої покладено на державну службу зайнятості, що дозволяє уникнути створення додаткових структур.
Нагляд за діяльністю Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснює наглядова рада. Наглядова рада контролює виконання Фондом статутних завдань та цільове використання ним коштів.
Наглядова рада складається з 15 осіб; до неї входять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представниками держави є працівники центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками, їх об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно.
Наглядова рада діє на громадських засадах, до її складу не можуть входити члени правління Фонду та працівники виконавчої дирекції Фонду. Строк повноважень членів наглядової ради становить шість років. Наглядову раду очолює голова, який обирається строком на два роки зі складу членів наглядової ради почергово від представників кожної сторони і не може представляти ту сторону, від якої обрано голову правління Фонду.
Наглядова рада виконує такі функції:
o обирає голову наглядової ради та затверджує двох його заступників, які разом з головою представляють сторони;
o затверджує регламент роботи наглядової ради;
o заслуховує звіти правління Фонду та виконавчої дирекції Фонду з питань виконання статутних завдань Фонду та цільового використання коштів Фонду;
o у разі потреби вимагає відправління Фонду проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду;
o одержує необхідну інформацію про роботу органів управління Фонду.
Наглядова рада проводить свої засідання відповідно до плану, але не рідше одного разу на квартал.
Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" організаційну роботу щодо формування першого правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та наглядової ради, а також проведення їх перших засідань було покладено на Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення.
Створення самоврядної нової системи соціального страхування від безробіття не означає, що держава не буде нести відповідальності за діяльність Фонду, її роль змінюється і полягає у створенні необхідної правової основи для впровадження страхування й забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав, участі в управлінні Фондом на паритетних засадах із соціальними партнерами та державному нагляді у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Новий Закон про страхування від безробіття покладає багато нових обов'язків на державну службу зайнятості, підносить її роль у здійсненні соціального захисту громадян України від безробіття.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт. Управление занятостью и организация трудоустройства: Обзорная информация //Сост. В. И. Яровой; Под ред. Г. В. Щёкина. -К.: МАУП, 1995. - 176 с.
2. Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення //Право України. - 1994. - № 10. - С. 39.
3. Гаврилина А. Практика применения законодательства о занятости населения // Человек и труд. - 1995. - № 2. - С. 4-9.
4. Гаврилина А. К. Законодательство о занятости населения в государствах СНГ (Аналитический обзор) //Право и экономика. - 1998. - № 6. - С. 111-115.
5. Грішова О. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підготовки //Україна: аспекти праці. - 1998. - № 1. - С. 26-28.
6. Дисбаланс между спросом и предложением. Данные государственной службы занятости о положении на рынке труда Украины //Персонал. - 1998. - № 2. - С. 29.
7. КалепЛ. Профессиональная переориентация. Формирование мотивации выбора новой профессии у безработных //Персонал. - № 2. - С. 66-68.
8. Пастухов В. Правові проблеми ринку праці в Україні //Право України. - 1996. - № 5. - С. 30-33.
9. Пашков А. С. Занятость, безработица, трудоустройство. - СПб.: СКФ "Россия-Нева", 1994. - 54 с.
10. Правовое регулирование рационального использования трудовых ресурсов //Отв. ред. А. Р. Мацюк, 3. К. Симорот. - К.: Наук, думка, 1989. - 224 с.
11. Терюханова І. М. Соціально-економічні аспекти професійного навчання незайнятого населення: Автореф: дис.... канд. екон. наук. - К., 2002.
12. Тюхпгенко Н. А. Організаційно-методичні аспекти професійної орієнтації: Автореф. дис. - Одеса, 1999.
13. Ушенко Н. В. Зайнятість населення та удосконалення економічного механізму її державного регулювання в ринкових умовах: Автореф. дис. - К., 2003.
14. Шаленко М. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України // Економіка України. - 1996. - № 9.
15. Юрлова Н. Рабсила есть... Механизм регулирования процессов высвобождения и трудоустройства рабочей силы в Украине //Персонал. - 1998. - № 2. - С. 26-28.
Loading...

 
 

Цікаве