WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Інвестиційний менеджмент: реальні інвестиції, їх склад і структура - Реферат

Інвестиційний менеджмент: реальні інвестиції, їх склад і структура - Реферат

(у 2000 р. - на 14,4%, у 2001 р. - на 17,2%), збільшено обсяг зовнішніх інвестицій тощо. Проте, сумарні капіталовкладення з внутрішніх і зовнішніх джерел у 2001 р. не перевищували 14,68% ВВП. При цьому внутрішні реальні інвестиції становили 13,24%, зовнішні - 1,44% ВВП (табл. 1).
Таблиця 1
Показники розвитку та інвестування економіки України у 1997 - 2001 роках*
№ Показники 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.**
1. ВВП (у фактичних цінах), млн.грн 93365 102593 130442 170070** 201927
2. Темпи зростання ВВП до попереднього року, % 97,0 98,1 99,8 105,9 109,1
3. Капітальні вкладення (КВ, у фактичних цінах), млн.грн 12401 13958 17552 23629 26744
4. Темпи зростання КВ до попереднього року, % 91,2 106,1 100,4 114,4 117,2
5. Капітальні вкладення, у % ВВП 13,3 13,6 13,5 13,9 13,24
6. Середньорічний курс гривні до долара 1,86 2,45 4,13 5,44 5,37
7. Річний приріст ПІІ, млн.дол./млн.грн 625,4
1163 747,1
1830 471,1
1946 593,2***
3227 540,7***
2904
8. Загальний обсяг інвестицій (кап. вкладення + річний приріст ПІІ), млн.грн./млн.дол. 13564
7292,4 15788
6444,1 19498
4721,1 26856
4936,8 29648
5521
9. Загальний обсяг інвестицій у % ВВП 14,5 15,4 14,9 15,8 14,68
Отже, якщо орієнтуватися на індикатор інвестиційної безпеки, дефіцит інвестиційних ресурсів в Україні складає як мінімум 5,32% ВВП. Обмеженість інвестиційних ресурсів викликає необхідність залучення прямих іноземних інвестицій. Проте, світовий досвід свідчить, що для збільшення рівня інвестування національної економіки необхідно, в першу чергу, використовувати внутрішні резерви та механізми підвищення інвестиційної активності. Одним з таких резервів є активізація інвестиційної діяльності в регіонах. Аналіз територіальної структури внутрішніх інвестицій свідчить про нерівномірність їх розподілу тарізну динаміку по роках у різних регіонах (табл. 2).
Таблиця 2
Територіальна структура інвестицій в основний капітал* (відсотки)
1990 1995 1998 1999 2000 2001**
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100
Крим 4,5 2,7 2,3 3,9 3,3 3,4
Області
Вінницька обл. 2,9 2,8 2,0 1,6 1,6 1,5
Волинська обл. 1,6 1,2 1,3 1,4 1,2 1,8
Дніпропетровська обл. 8,3 11,2 9,3 9,0 9,5 8,8
Донецька обл. 9,6 12,6 12,8 13,0 12,3 12,0
Житомирська обл. 3,1 3,0 1,4 1,2 1,1 1,0
Закарпатська обл. 1,6 0,9 1,2 1,3 1,4 1,6
Запорізька обл. 4,9 5,0 5,9 5,5 5,0 4,5
Івано-Франківська обл. 2,2 3,9 1,9 1,9 2,6 2,8
Київська обл. 4,4 4,8 4,4 3,8 4,0 4,1
Кіровоградська обл. 2,8 1,8 1,4 1,2 1,1 1,2
Луганська обл. 5,7 5,6 4,9 4,4 4,4 4,3
Львівська обл. 4,1 3,9 4,2 4,0 4,5 4,0
Миколаївська обл. 3,0 2,7 2,4 1,9 1,9 1,9
Одеська обл. 5,0 4,2 4,1 4,7 5,7 6,2
Полтавська обл. 3,8 4,7 7,1 6,5 6,1 4,6
Рівненська обл. 2,5 2,0 2,3 2,1 1,6 1,8
Сумська обл. 3,0 2,3 2,3 2,5 2,5 3,0
Тернопільська обл. 1,8 1,5 1,7 1,2 0,8 0,9
Харківська обл. 6,1 4,5 5,9 4,8 5,8 6,1
Херсонська обл. 2,6 1,8 1,4 1,1 1,2 1,0
Хмельницька обл. 2,8 2,7 2,6 2,3 1,9 1,7
Черкаська обл. 2,9 2,7 1,6 1,8 1,4 1,1
Чернівецька обл. 1,3 1,0 0,8 0,7 0,6 0,7
Чернігівська обл. 2,7 2,3 1,7 1,8 1,8 1,8
м. Київ 6,3 7,6 12,6 16,0 16,1 17,8
м .Севастополь 0,5 0,6 0,5 0,4 0,6 0,4
Розподіл інвестицій по регіонах залежить від багатьох факторів. Інвестиційну привабливості регіонів можна оцінювати по п'яти групах факторів: економічний розвиток; ринкова інфраструктура; фінансова інфраструктура; людський капітал; взаємодія підприємництва і влади. Останній фактор свідчить про бажання регіональної влади співробітничати з інвесторами. Виявляється стала зворотна залежність між розмірами адміністративного апарату й обсягами інвестицій: області , що посідають перші два місця за кількістю державних службовців на 1000 чол. - Житомирська та Кіровоградська - знаходяться на останніх місцях в інвестиційному рейтингу. Недостатньо уваги до цього часу приділяється можливостям районної влади. Водночас є позитивний приклад Броварського району Київської області, керівництво якого з 1995 р. працює в межах програми розвитку ООН і на сьогодні в районі створено 50 спільних підприємств.
Найбільші обсяги капіталовкладень (КВ) у 2001р. освоєно у м. Києві (частка у загальному обсязі КВ -17,8% ), Донецькій (12%) та Дніпропетровській (8,8%) областях. Найменші показники освоєння КВ були у Чернівецькій (0,7%) та Тернопільській (0,9%) областях. Порівняння регіональної структури КВ за 1990 та 2001 роки вказує на зростання частки Києва (+11,5%), Донецької (+2,4%), Одеської (+1,2%) та Полтавської (+0,8%) областей. Падіння частки КВ спостерігалося практично по усіх регіонах переважно сільськогосподарської спеціалізації: Житомирська (-2,1%), Черкаська (-1,8%), Кіровоградська та Херсонська (- 1,6%), Вінницька (-1,4%), Хмельницька (-1,1%) області та Крим (-1,1%). Падіння цього показника спостерігалося також у такій промисловій області як Луганська (-1,3%).
Основним джерелом реальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств, хоча за останні роки їхня частки в загальному обсязі КВ скоротилася (з 75,2% у 1997 р. до 66,3% - у 2001 р.). Частка державних асигнувань скоротилися з 8,4% до 6,4%, коштів населення з 8,1% до 5,1%. Зросла частка кредитних інвестиційних ресурсів (з 3,7% до 13,6%) внаслідок покращання умов кредитування (середня ставка за кредитами зменшилася до 32% ). Зросла й частка іноземних інвестицій (з 1,1% до 4,4%).
Аналіз розподілу КВ у 2001р. за видами діяльності свідчить, що пріоритет надавався підприємствам
e. транспорту та зв'язку (23% обсягу КВ),
f. обробної промисловості (19,8%),
g. операціям з нерухомістю (15,1%),
h. підприємствам добувної промисловості (15,0).
В обробній промисловості пріоритетними щодо інвестицій були господарюючі суб'єкти харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції, у добувній - з видобутку енергетичних матеріалів (вугілля, нафти та газу).
Loading...

 
 

Цікаве