WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Формування сучасної організаційної науки - Реферат

Формування сучасної організаційної науки - Реферат

інформатика, системотехніка і ін. Зрозуміло, нові наукові ідеї і нова інформаційна техніка починають використовуватися при розв'язанні організаційних проблем і, отже, дозволяють на новій технологічній основі підходити до постановки завдань в галузі організаційної науки.
По-третє, саме в післявоєнний період людство стикається з цілою низкою нових, глобальних за своїм характеру проблем. При чому усвідомлення глобальності соціально-економічних, технологічних, політичних процесів багато в чому відбувається внаслідок створення зброї масового знищення. Нарівні з цим виникають і крупномасштабні соціальні проблеми: швидке зростання міст, необхідність масового громадського транспорту, транснаціональне забруднення навколишнього середовища, необхідність поліпшення освітньої системи, масового медичного обслуговування і інші. Безсумнівно, розв'язання цих проблем повинно було здійснюватися з використанням нових організаційних методів, на новій науковій основі.
У кінці 50 - початку 60-х років в рамках теоретичної кібернетики, основоположником якої був Н. Вінер, виникає загальна теорія систем, що згодом науково інтерпретується Людвігом фон Берталанфі як універсальна методологія системного підходу. Ця наукова подія сприяла якісно новому погляд на розв'язання багатьох інформаційних, технологічних та суто технічних проблем.
У 70-х роках з'являється багато досліджень в області системного підходу в соціології, економіці, філософії, історії,праві і т. ін. Виникає навіть певна "модна" тенденція застосування системного підходу до всіх, часто незначних, дослідницьких задач. Як правильно відмічалося в науковій літературі, ця "мода", однак, швидко пройшла, і почався період спокійного відношення до системного підходу як до важливого, але далеко не єдиного методологічного принципу.
Виникнення загальної теорії систем мало істотне значення для організаційної науки. Передусім ця теорія і "системний підхід", що сформувався на її базі, забезпечували узагальнення знань, що вже були, і в поєднанні з новими інформаційними технологіями дозволяли практично вирішувати складні організаційні завдання. У зв'язку з цим варто відмітити дві обставини. По-перше, з використанням системного підходу багато відомих наукових ідей отримали науково завершене обгрунтування. Так, не випадково саме в цей період різко зріс інтерес до робіт А. Богданова, який багато в чому інтуїтивно використав в своїх працях методологію системного підходу. По-друге, системний підхід дозволив більш чітко визначити кордони між суспільними науками: економікою, соціологією, філософією і іншими науками, а отже, і більш чітко окремити предмет самої організаційної науки.
Нині організаційна наука перебуває на стадії формування свого предмета дослідження, визначення свого місця в системі суспільних наук. Сучасний статус організаційної науки характеризують такі ознаки.
1. Організаційна наука як система знань про закономірності організації людської діяльності складалася протягом тривалого історичного періоду. Починаючи із стародавніх часів організаційні проблеми тією або іншою мірою знаходилися в полі зору мислителів і дослідників, отримували наукову інтерпретацію.
2. Організаційна наука формується, передусім, в рамках суспільних наук, хоча істотний вплив на її формування надають і технічні науки (кібернетика, інформатика та ін.) При цьому організаційна наука має певний "подвійний" міждисциплінарний статус. З одного боку, вона формується на межі не тільки суспільних, але і технічних наук, а, з іншого боку, має яскраво виражений міждисциплінарний характер в рамках самої суспільної науки або, точніше, в циклі суспільних наук.
3. Організаційна наука має складну внутрішню структуру. Вона включає в себе комплекс наук: науку управління взагалі, науку державного управління, науку організаційної поведінки (праксеологію), наукову організацію праці і інші, які також не мають в цей час чітко означених, загальновизнаних предметів свого дослідження. Саме цей чинник зумовлює "розмитість" предмету дослідження організаційної науки.
4. В циклі організаційних наук чітко виділяються теоретичні дисципліни, що умовно об'єднуються поняттям "теорія організації" або "теорія організації і управління". У дослідженнях по цій проблематиці поряд з наукою управління вказується і теорія управління, а також теорія державного управління. Існують також "галузеві" теоретичні дисципліни: теорія організації управління промисловим виробництвом, теорія управління господарськими комплексами, теорія організації промислових підприємств і ін.
В системі організаційних наук необхідно виділити як невід'ємну частину теорії організації і теорію державно-правової організації соціальних систем, яка найбільш тісно пов'язана з циклом правознавчих наук. Саме на такий межі наук, можуть з'явитися плідні наукові результати. Розглядаючи державно-правові інститути як взаємопов'язані соціальні системи, можна теоретично дослідити ряд якісно нових процесів і явищ, в тому числі тих, що носять де-зорганізаційний характер в перехідні періоди, які не піддаються дослідженню традиційними методами, в рамках традиційних наукових напрямків.
Література:
1. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание й управление. - М., 1981. -С.19
2. Див. напр.: Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управленим (структурно-функциональньїй аспект). - К., 1985. - С. 68-78. У колишній радянській літературі до проблеми суперечностей у державному управлінні звертались лише окремі автори. Див., напр.: Герасимов А.П, Противоречия й закономерности государственного управлення // Сов. госуд. й право. - 1986. - X" 4.
3. У вітчизняній юридичній літературі цьому аспекту почали приділяти цілеспрямовану увагу з середини 70-х років. Див.: Аверьянов В.Б. Некоторьіе вопро-сьі гносеологической характеристики социально-управленческих отношений // Пра-вовьіе проблеми управлення народним хозяйством. - К., 1976. - 15с.; Социаль-ньіе й государственно-правовие аспекти управлення в СССР. - К., 1978. - 426 с.
4. Див.: Козлов Ю.М. Административние правоотношения. - М., 1976. - С. 152.
5. Алексеев С.С. Право й управление в социалистическом обществе (общетео-ретические вопросьі) // Сов. госуд. й право. - 1973. - № 6. - С. 13.
6. Див.: Цветков В. В. К вопросу об зффективности й качестве управлення // Сов. госуд. й право. - 1980. - № 6; Зффективность й качество управленческой деятельности (государственно-правовой аспект). - К., 1980.
Loading...

 
 

Цікаве