WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Державне регулювання господарської діяльності - Курсова робота

Державне регулювання господарської діяльності - Курсова робота


Курсова робота з ДРЕ
Державне регулювання господарської діяльності
ПЛАН
Вступ 2
1. Поняття, мета, завдання, методи, форми державного впливу на розвиток господарських відносин 3
2. Економічні методи державного регулювання розвитку господарських відносин і правові форми реалізації даних методів 8
3. Організаційно-правові методи державного впливу на розвиток господарських відносин та методи їх реалізації 13
4. Організаційно-правові форми підтримки
підприємництва в Україні 17
Висновки 19
Задача 1 20
Задача 2 23
Список використаної літератури 26
Вступ
Два слова "підприємництво" і "ринок" пов'язані з нерозривними узами. Саме стисле і ємне визначення ринкової економіки звучить просто : "Економіка вільного підприємництва" . Ринкова, капіталістична економіка завжди характеризувалися як світ бізнесу. А бізнес і підприємництво - по суті те саме. Перехід української як і будь-якої іншої економіки до ринкових відносин неминуче пов'язаний із становленням і розвитком підприємництва. Так що, говорячи об економіці взагалі і про ринкову економіку зокрема, необхідно зосереджувати увагу на підприємництві, як невід'ємній складовій частині економічної діяльності.
Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства являє собою систему типових мір законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних правомочними державними закладами і громадськими організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально - економічної системи до умов , що змінюються. Якими є ці міри? Спробі відшукати відповідь на означене питання присвячена дана робота.
Теоретично поняття державної економічної політики ширше поняття державного регулювання економіки, тому що перша може засновуватися і на принципі невтручання держави в господарське життя (відомий принцип економічного лібералізму laisser faire - laisser passer). У сучасних умовах невтручання держави в соціально - економічні процеси немислимо. Вже давно ведуться спори не про необхідність державного регулювання економіки, а про його масштаби, форми і інтенсивність. Тому терміни "державне регулювання економіки" і "державна економічна політика" у наш час ідентичні. Об'єктивна можливість державного регулювання з'являється з досягненням визначеного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва і капіталу.
1. Поняття, мета, завдання, методи, форми державного впливу на розвиток господарських відносин
Державний вплив на розвиток господарських выдносин має довгу історію і практика тут випереджає теорію. У період раннього капіталізму в Європі існував централізований контроль над цінами, якістю товарів і послуг, процентними ставками і зовнішньою торгівлею. Меркантилісти 17 сторіччя - піонери нормативної економічної теорії - писали про те, що тільки детальне керівництво з боку уряду здатне забезпечити порядок у господарській сфері. Вони бачили в державному керівництві засіб, що забезпечує соціальну справедливість. З переходом до капіталізму, вільної конкуренції багато заповедій меркантилістів канули в Лету.
Підхід основоположників класичної економіки (18 сторіччя), що лімітували державне втручання в господарське життя, має історичне пояснення. Адже на той час вершителями доль в економіці стали ринок і свобода вибору. У економічному змісті свобода припускає дві головних складових: захищене закони право приватної власності і самостійність прийняття рішень. У 18 - 19 сторіччях економічна роль держави зводилася, в основному, до охорони цих первинних прав. 20 сторіччя було ознаменовано майже повсюдним зміцненням економічної присутності держави.
З другої половини 19 сторіччя національне виробництво досягло небачених раніше масштабів. Кінець сторіччя пов'язаний із вибухом, стрибком у науково - технічному розвитку і появою ряду нових галузей, тобто поглибленням суспільного поділу праці. Всі ці обставини породжували потребу в координації, у підтримці пропорцій на макрорівні, в антициклічному регулюванні. Почался наступ на ринок із боку монопольних структур: картелів, синдикатів, олигополій. У цих умовах для забезпечення конкуренції була життєво необхідна виробітка антимонопольного законодавства і його застосування органами держави. Посилення державного регулювання диктувалося цілями підготування до війн, їх ведення, підтримки обороноздатності. Розроблялася ціла система мір, що включали примусове картелювання (Німеччина), протекціонізм (Японія). Формувалися військово - промислові комплекси, тісно пов'язані з урядом.
Державне регулювання економіки стало необхідним для здійснення соціальної політики, взагалі стратегії соціалізації в широкому змісті. Колективне споживання або задоволення суспільних потреб (охорона здоров'я, освіта, підтримка незаможних і ін.) неможливі без використання державних важелів і організацій. І, нарешті, хотілося б особо підкреслити, маючи на меті день сьогоднішній, потреба в державній підтримці і часом організації фундаментальних наукових досліджень, а також захисту навколишнього середовища.
Таким чином, державний вплив на розвиток екоеноміки обумовлений появою нових економічних потреб, із якими ринок по своїй природі не може справитися. І, хоча подібне регулювання в сучасній ринковій економіці здійснюється в набагато менших масштабах, чим в адміністративно - командній системі, усе ж тут економічна роль держави велика, особливо в порівнянні із системою вільної конкуренції.
Як зазначається в ст. 42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт .
У свою чергу, статтею 10 Господарського кодексу України регламентовані основні форми та методи державного впливу на розвиток господарських відносин . З-поміж, варто зупинитися на наступних.
1. Основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:
ў структурно-галузева політика, спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих та внутрішньогалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
Складовими цієї політики є промислова, аграрна, будівельна та інші сфери економічної політики, щодо яких держава здійснює відносно самостійний комплекс заходів стимулюючого впливу;
інвестиційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва, переважно у галузях, розвиток яких визначено як пріоритети структурно-галузевої політики, а також забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ним;
амортизаційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих тарівноцінних умов забезпечення процесу простого відтворення основних виробничих і невиробничих фондів переважно на якісно новій техніко-технологічній
Loading...

 
 

Цікаве