WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Плата за спеціальне використання земельних ресурсів - Реферат

Плата за спеціальне використання земельних ресурсів - Реферат


РЕФЕРАТ з держрегулювання
на тему :
"Плата за спеціальне використання земельних ресурсів "
Про плату за землю
Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Огляд на основі закону.
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки;
податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;
ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;
оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;
землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей;
землі населених пунктів - усі землі в межах населених пунктів. Межі населених пунктів встановлюються згідно з законодавством України.
Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Стаття 3. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.
Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
Розділ 2
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
для багаторічних насаджень - 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.
Розділ 3
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у таких розмірах:
Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис.чол.) Середня ставка податку (коп. за 1 кв. метр) Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
до 0,2 1,5
від 0,2 до 1 2,1
від 1 до 3 2,7
від 3 до 10 3,0
від 10 до 20 4,8
від 20 до 50 7,5 1,2
від 50 до 100 9,0 1,4
від 100 до 250 10,5 1,6
від 250 до 500 12,0 2,0
від 500 до 1000 15,0 2,5
від 1000 і більше 21,0 3,0
(ставки земельного податку, встановлені цим Законом, збільшені у 1,81 раза згідно із Законом України від 27.06.97 р. № 404/97-ВР)
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти:
на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;
на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;
на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;
у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесені до категорії гірських;
на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.
Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.
Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого частинами другою та п'ятою цієї статті.
При визначенні розміруподатку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами другою та п'ятою
Loading...

 
 

Цікаве