WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Структура, функції і роль Парламенту Великобританії на сучасному етапі. Реформа 1949 року - Курсова робота

Структура, функції і роль Парламенту Великобританії на сучасному етапі. Реформа 1949 року - Курсова робота

Європейського парламенту (The European Parliamentary Elections Act 1999); Акт про сексуальні домагання(The Sexual Offences (Amendment) Act 2000); та Акт про полювання (The Hunting Act 2004) були прийняті з подоланням вето за згаданою процедурою.
Законодавча діяльність.
Законодавчу функцію виконує парламент в його найширшому значенні. Юридично, монарх, Палата Лордів і Палата Громад беруть участь в створенні актів парламенту. На сучасному етапі домінуюче становище в цьому процесі належить Палаті Громад (Слід також брати до уваги значний вплив уряду, про що йшлося вище). Політичне значення багатоступеневості законодавчого органу, пояснюється і фактичною відсутністю обмежень його повноважень. Акти не розрізняються за юридичною силою, і тому прийняті за звичайною процедурою можуть внести будь які зміни в право. Самі британці кажуть, що його законодавча компетенція "обмежена лише прерогативами Творця". Противники скасування так званих середньовічних інститутів управління (таких як монарх чи Палата Лордів) наголошують на тому, що вони забезпечують стабільність в державі через вплив на діяльність нижньої палати. Очевидно що таке скасування потягнуло б за собою докорінну реформу центральних органів влади.
Входження монарха до Парламенту пов'язане з законотворчим процесом, який передбачає, що проект стає законом тільки після того як він був прийнятий і промульгований монархом.
Голосування проходить в трьох читаннях. При розгляді в першому читанні клерк оголошує назву білля після чого Палата вирішує питання про прийняття його до розгляду.
В другому читанні обговорюється основний зміст статей законопроекту. Існують певні правила проведення цих дебатів. Зазвичай спочатку висловлюється представник групи, що внесла даний законопроект, пізніше обговорюються в формі дебатів почергово всі пункти законопроекту. На цій жиш стадії вноситься поправки. Для обмеження тривалості дебатів в арсеналі спікера є певні стандартні форми такі як "кенгуру" (спікер обирає які питання будуть розглядатись), "гільйотина" (обмеження часу на обговорення питання) та інші.
Спікер вносить законопроект в один з постійних комітетів чи в один з комітетів всієї Палати для подальшого розгляду. Після процедури обговорення, представник комітету виступає з доповіддю в якій висвітлює думку комітету. Депутати можуть додавати поправки та доповнення.
Третє читання передбачає внесення лише редакційних поправок.
Законодавча ініціатива в парламенті належить депутатам. Всі законопроекти поділяються на публічні і приватні. Законопроект віднесений до публічних має специфічний предмет регулювання; ініціатором їх розгляду переважно виступає уряд, або окремі члени однієї з палат. Ці законопроекти мають громадське значення. В свою чергу приватні законопроекти відстоюють певні корпоративні чи особисті інтереси, наприклад органу місцевого управління, статутної корпорації, а можливо, і конкретної особи чи їх об'єднання, що надає їм місцевого чи іншого обмеженого значення. Після затвердження, приватний документ стає такою ж частиною права як і публічний. Тим не менше сфера його дії обмежена територією, чи іншими рамками, в зв'язку з чим в обох палатах існує спеціальна процедура для адопції цієї форми правотворчості. Публічний законопроект може бути внесений в будь який час сесії. Його внесення полягає в тому, що депутат кладе на стіл клерка документ, в якому просить підтримати білль. В документі вказано лише назву проекту, імені депутата що його вніс і депутатів котрі його підтримують.
Делеговане законодавство - це одна з форм законотворчості в Британії. В процесі історичного розвитку частина законодавчих повноважень парламенту перейшла до інших органів держави. Зокрема деяких акти Кабінету Міністрів прирівнюються до парламентських біллів. Вважається, що парламент не заперечує проти їх прийняття.
Значення парламенту на сучасному етапі.
Окрім законодавчих повноважень, як вже зазначалось вище, парламент має івиконавчу та судові функції. На сьогодні головними функціями парламенту є:
o прийняття законів обов'язкових на території Сполученого Королівства;
o захист населення та охорона прав особи;
o оцінка законодавства ЄС перед наданням йому загальнообов'язковості;
o виступає найвищою апеляційною інстанцією в кримінальних справах в Англії, Уельсі та Північній Ірландії і в цивільних справах у цілому Сполученому Королівстві;
o здійснює консоль над діяльністю уряду;
o обговорює найважливіші питання в суспільстві.
Попри принцип верховенства законів, які приймаються представниками народу, сьогодні відбувається процес обмеження "законодавчого суверенітету" парламенту. Причиною цього є членство в Європейському Союзі, практика проведення національних референдумів, і збільшення кількості урядових біллів.
Члени парламенту можуть наполягати на створенні спеціального трибуналу з розслідувань згідно з Законом про трибунали з розслідувань (збір доказів) 1921 р. при громадському значенні порушення. Але це виключний і багато затратний шлях, який використовують дуже рідко. До 1979 р. ця процедура використовувалась 18 раз; останній випадок стосується розслідування сутичок між католиками і протестантами в Північній Ірландії в 1969р.
Компетенцію Палати Лордів можна розділити на законодавчу, контрольну і судову. Законодавча компетенція є досить обмеженою. Верхня палата володіє лише правом відкладового вето, про що вже йшлося вище.
Контрольна функція полягає в проведенні днів "Уряду" та утворенні комітетів ad hoc, які досліджують окремі питання діяльності Уряду.
Про судову компетенцію вже неодноразово згадувалось.
Підсумок.
Будучи створеним ще в середні віки парламент Великобританії пройшов складний історичний шлях. Існуючи в умовах відсутності чітких конституційних приписів стосовно своєї компетенції він має юридично необмежені законодавчі повноваження.
Цікавим є підхід до визначення структури парламенту. Парламентом вважають як сукупність монарха, Палати лордів і Палати Громад, так і саму Палату Громад як єдиний вищий державний орган. що формується на основі народного представництва.
Великобританії не притаманний принцип розподілу влад, що призвело до розширення компетенції парламенту судовими та виконавчими повноваженнями. Великий вплив на діяльність парламенту має двопартійна система. За підсумком виборів одна з партій обов'язково буде мати більшість в парламенті, а відтак, сформувавши уряд, безперешкодно впроваджуватиме свою політику.
Використані джерела.
- Ашеллер М. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительных учреждений 55-и стран мира. - М.:Прогрес.1967.
- Гарнер Д. Великобритания. Центральное и местное управление. - М.: Прогрес. 1984. -368с.
- Крылов Б.С. Государственный строй Великобритании. - М.: Госюриздат. 1957. -384с.
- Крылов Б.С. Парламент буржуазного государства. - М.:Из-дво института международних отношений.1963.-355с.
- Крылова Н. С. ред. Политическая система великобритании. - М.: Юрлит. 1984. -382с.
- Сас С. Законодавство про регламент однопалатних та двопалатних парламентів -// Право України. - 2005. - № 3. -с.135-139
- Харвей Д. и Худ К. Британское государство. - М.:Из-дво ин. лит. 1961.-384с.
- Шаповал В. Державний лад країн світу: довідник. - К.: Укр. центр правничих студій. 1999. -320с.
- Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - К.: Основи, 1993.-143с.
- www.explore.parliament.uk
- www.concourt.am/wwconst/constit/uk/uk-----r.htm
- www.parliament.uk
Loading...

 
 

Цікаве