WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Валовий національний продукт, та способи його визначення. валовий внутрішній продукт. чистий національний продукт. - Курсова робота

Валовий національний продукт, та способи його визначення. валовий внутрішній продукт. чистий національний продукт. - Курсова робота

цифр.
Державний бюджет України на 2001 рок за доходами був затверджено у обсязі 42 млрд. грн., на основі зростання ВВП на 4 %. А якщо фактично ВВП збільшився на 9,1%, то у державну казну мало надійти більше на декілька відсотків від запланованої суми, але надійшло навіть на 7,2%, менше обсягу, що затверджено законом. До того ж дуже погано компенсується бюджетна заборгованість платникам податку на додану вартість, що збільшує недовиконання бюджету ще на певну кількість відсотків сягаючи більш 20%. Така ж ситуація і в інші роки. Крім того, існує постійний дефіцит бюджету (окрім 2002р.), його нерівномірне наповнення та використання - основна частина хронічно недобирається, а спеціальний фондпостійно перевищується. І все це відбувається при стійкому зростанні ВВП, що суперечить економічної логіки і є свідченням глибоких проблем в української економіці.
Друга розбіжність виникає між об'ємними макроекономічними показниками зросту та погіршенням фінансового стану суб'єктів господарювання, про що свідчить той факт, що не дивлячись на зростання ВВП, кількість збиткових підприємств майже не зменшується: 37,7% (2000р.), 38,2% (2001р.), 38,8% (2002р.), 37,2% (2003р.), 39% (2004р.). Сума доходів, що отримані суб'єктами господарювання, то зменшується, то незначно збільшується.
Причин таких макроекономічних диспропорцій існує декілька. По-перше, невідповідність державної податкової політики цілям економічного росту. Мається на увазі, і дії, що направлені на списання та реструктуризацію податкових боргів і надання пільг по оподаткуванню, але податковий тиск на чесних платників не тільки не зменшується, а й зростає.
Збитки держави від списання і реструктуризації податкових боргів і надання пільг по оподаткуванню обраним напрямкам і структурам досягають більш 50 млрд. грн. Од же, як що у нашої державі податки хтось сплачує, то він сплачує і за себе і за тих, хто має величезні "індульгенції".
По-друге, це невідповідність рівня податкових надходжень темпам економічного зростання країни. Реальні обсяги ВВП постійно збільшуються, але податкові надходження до бюджетів України зменшуються при збільшенні податкового тиску на тих, хто сплачує. Наприклад, у 2001р. Реальний ВВП зріс на 9,1%, а реальні податкові надходження - тільки на 3,2%. Але якщо з суми податкових надходжень виключити бюджетну заборгованість з ПДВ, то виявиться, що реальні податкові надходження не збільшились, а зменшилися на 5,7%.
Наступна причина - неадекватність державної бюджетної політики проголошеним задачам фінансової стабілізації. Постійно говориться про необхідність подолання платіжної кризи, але існує ситуація, коли усі працюючи зобов'язані один одному великі кошти, та любими шляхами уникають їх повернення.
Кожен рік планується виконання задач, що затверджені законом о Державному бюджеті України. Але фактично виконання бюджету регулюється у поточному році "вручну". Звично, по-перше на 100% , а то й більш фінансуються потреби апарату управління, оборонне відомство та силові структури, а в останню чергу розподіляються залишки на фінансування державних науково-дослідних програм та інших "не дуже важливих" напрямків.
Ще одна причина - помилки у корпоративно - дивідендної політики, яка не була спрямована на захист фінансових інтересів держави. Найгірше працюють ті державні підприємства, які керуються органами державного управління, більшість з них є збитковими, погано виконується програма приватизації.
П'ята причина - обслуговування погашення державного боргу, яке є важким тягарем для фінансів країни.
Країна знов на перехресті: з одного боку зростання деяких об'ємних макроекономічних показників свідчить про закінчення періоду спаду и початку формування нових тенденцій. З другої - ці нові об'єктивні тенденції натикаються на вкрай консервативні і неадекватні механізми керування економікою. Як слідство, маємо гальмування реального економічного зростання. Яким буде подальший шлях України - подивимось: останні події у політичному житті країни пропонують нові зміни, але ще не остаточно з'ясовано у якому напрямку і з ким буде йти наша Держава далі та як це вплине на економічне зростання.
ВИСНОВКИ
Розглянувши основні макроекономічні показники ВНП та ВВП, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у визначенні економічного здоров'я суспільства. Вони створюють базу дослідження та аналізу макроекономіки.
Безперечно, у показників ВНП та ВВП є певні недоліки. Наприклад, ВНП, як і ВВП, не відображають повністю реальне економічний добробут суспільства. Слід тільки додати, що робота, яка збільшує добробут, але має неринковий характер, а також особливості даної країни , які впливають на вартість життя, тобто багатство, наприклад, кліматичні умови або ж традиції та звичаї, з урахуванням вільного часу також істотно впливають на ці показники.
Створені сьогодні макроекономічні показники, які включають усі ці складові або категорії, що впливають на економічний добробут, не тільки ЧНП, але й показник випуску продукції на душу населення (ВНП та ВВП на душу населення), є досить приблизними. Це встається внаслідок того, що оцінка добробуту залежить від кількості населення і обсягу ВНП, що само по собі є не точним і змінним.
Однак, не зважаючи на всі вказані недоліки, ВНП, ВВП та ЧНП є найбільш повними показниками, які посідають центральне місце в структурі системи національних рахунків. Так, звичайно, одні показники ВВП (ВНП) та ЧНП не дадуть повної картини стану національної економіки та добробуту суспільства, але у взаємозв'язку та взаємо доповненні з іншими макроекономічними показниками вони розкривають методи роботи та взаємоузгодженного функціонування між елементами економіки, найбільш раціонально та ефективно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" від 17/02/2002 № 1458-ІІІ.
2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26/12/2002 № 380- ІV.
3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27/11/2002 № 1344-ІV.
4. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка -Центр: Ельга, 2000. - С. 366 - 396, 422 - 444.
5. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". // Ж: Фінанси України, 1996, №3 С.25
6. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". // Ж: Фінанси України, 1996, №4 С.25
7. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка /за ред. Ватаманюка З. Та Панчишина С. - Львів:Інтереко, 1998, С.188-198
8. Економічна теорія. /під з.ред. проф. Є. М. Воробйова.-Київ - Харків. 2001. С. 265 - 283.
9. Економічна теорія. Політекономія. Підручник./ за ред. В.Д. Базілевича. -Київ: Знання - Прес, 2001. -С. 298 - 324, 384 - 354
10. Загуменов М.М. Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки
Loading...

 
 

Цікаве