WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Валовий національний продукт, та способи його визначення. валовий внутрішній продукт. чистий національний продукт. - Курсова робота

Валовий національний продукт, та способи його визначення. валовий внутрішній продукт. чистий національний продукт. - Курсова робота

полягає у так званих чистих іноземних факторних доходах, отриманих в країні. Цю суму визначають як різницю між платежами за фактори виробництва решті світу і надходженнями платежів на фактори виробництва (ресурси), отриманих від решти світу. Чисті іноземні факторні доходи, отримані в країні, можуть бути величиною доданою або від'ємною. Іншими словами, сумарна вартість обсягу продукції,виробленої у межах певної країни(ВВП), менша, ніж сумарна вартість продукції, виробленою певною країною, незалежно від територіального розміщення ресурсів.
На розрахунок ВВП розповсюджуються ті ж правила, що й на ВНП: обчислювання двома методами - за доходами та за витратами, уникнення подвійного рахунку, застосування індексу цін - ВВП - дефлятора, розрахунок номінального та реального ВВП (додатки: табл.2) та інше.
Слід зауважити, що розрахунок ВНП і ВВП дає дещо прикрашену картину функціонування економіки. Тому розраховують більш точний показник - чистий національний продукт (ЧНП). Він не виключає ту частину річного виробництва, що необхідна для заміщення інвестиційних товарів, використаних у виробництві поточного року.
Давши загальне уявлення про ВВП і ЧНП , слід перейти до наступної проблеми: яким чином можна виміряти всю ринкова вартість усього об'єму виробництва та чистого об'єму виробництва.
2.1. Аналіз Валового Внутрішнього Продукту
Підрахувати ринкову вартість об'єму виробництва можна трьома шляхами або методами. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидій. За другим методом ми можемо порахувати скільки споживач, як кінцевий користувач продукції, заплатив за цю продукцію. Тобто ВВП можна розглядати як суму видатків, потрібних для купівлі всього обсягу виробництва. За третім методом, ми можемо додати всю заробітну платню, рентні платежі, процент і прибуток, тобто ВВП можна порахувати додаванням усіх доходів отриманих в процесі виробництва. Цей підхід представляє собою техніку підрахунку доданої вартості. Всі ці підходи є різними поглядами на один і той самий процес, як і при обчисленні ВНП.
Розглянемо кожен з цих методів.
Виробничий підхід
Валовий випуск окремих галузей
-
Матеріальні витрати окремих галузей
+
Продуктові податки
-
Субсидії
ВВП
(2.1.)
Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом пов'язана з обчисленням валового випуску і проміжного споживання товарів та послуг.
Податки на продукти - це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприємствами - резидентами. До них відносяться такі податки як ПДВ, акцизи, податки на окремі види послуг(послуги транспорту, зв'язку, рекламу), мито тощо.
Субсидії на продукти - це субсидії, що надаються підприємствам-резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв'язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт та імпорт та інші.
Видатковий підхід
Для визначення ВВП за видатками потрібно підсумувати усі види видатків на готові або кінцеві товари та послуги. При обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою (6) та термінами, які були вжиті у цій формулі.
Те, що ми називаємо "споживчими видатками домогосподарств", у термінології національної статистики називають особистими споживчими видатками, або особистими видатками на споживання. Вони включають видатки домашніх господарств на товари тривалого користування (легкові автомобілі, пральні машини), на предмети поточного споживання (хліб, одяг) і видатки споживачів на послуги (юристів, лікарів, перукарів).
Терміном валові приватні внутрішні інвестиції позначають усі інвестиційні видатки ділових фірм країни. Він містить: усі кінцеві закупівлі машин, устаткування і верстатів, що здійснюють ділові підприємства; усе будівництво; зміни у запасах.
Перша група - просте визначення інвестиційних видатків як видатків на купівлю верстатів, машин та устаткування.
Другий компонент - будівництво - скажімо, будівництво нової фабрики, складу або елеватора, також є формою інвестицій. Чому ж потрібно враховувати житлове будівництво в інвестиціях, а не у споживанні? Причина така: багатоквартирні житлові будинки є капітальними благами, бо, як і фабрики чи елеватори, вони є активами, що приносять дохід. Інші житлові одиниці, що здаються у наймання, є, з тієї ж причини, капітальними благами. Крім того, житлові будинки, в яких проживають їхні власники, є також капітальними благами, бо ці будинки можна здати у наймання і отримувати грошовий дохід, хоча власники і не роблять цього. З цих причин усе житлове будівництво розглядають як інвестиції.
Нарешті зміни у запасах враховують в інвестиціях, бо збільшення запасів є, по суті, "не спожитою продукцією", а це саме є тим, що розуміємо під інвестиціями. Оскільки ВВП вимірює поточний обсяг виробленої продукції, то у ВВП потрібно врахувати усі продукти, які вироблені, але не продані у цьому році. Щоб бути точним вимірювачем сукупного обсягу виробництва, ВВП повинен враховувати ринкову вартість усіх приростів запасів упродовж року. Будь-який товар, вироблений у певному році, повинен враховуватись у ВВП цього року навіть тоді, коли він ще не був проданий у січні місяці наступного року. Якщо б ми не враховували збільшення запасів, то занижували б обсяг річного виробництва. Якщо на складах підприємств нагромадилось більше товарів, ніж їх було на початку року, то це означає, що в економіці упродовж року було вироблено більше товарі, ніж продано. Цей приріст запасів треба додати до ВВП як показника поточного річного виробництва.
А якщо запаси зменшуються, це зменшення потрібно вирахувати із показника ВВП, бо обсяг продукції, що проданий в економіці, перевищує обсяг поточного виробництва. При цьому різниця між даними величинами відображається у зменшені запасів. Частина ВВП, що продана на ринку впродовж року, відображає не поточне виробництво цього року, а зменшення запасів, що нагромадились на початку року. Запаси, наявні на початку даного року, є продукцією, що створена у попередні роки. Отже, зниження запасів у будь-якому конкретному році означає, що в економіці продано більше, ніж вироблено впродовж року. Це означає, що суспільство спожило весь річний обсяг виробництва та й ще частину деяких запасів, що залишились з попередніх років. Оскільки ВВП є мірою обсягу продукції, виготовленої в даному році, остільки ми не повинні враховувати у ВВП споживання продукції, виробленої у попередні роки, тобто будь-яке скорочення запасів.
Після з'ясування, що таке інвестиції, визначимо, що не є інвестиціями. До інвестицій не належить перехід з рук в руки цінних паперів або перепродаж уже
Loading...

 
 

Цікаве