WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДержавне регулювання економіки, Інвестиції → Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації - Дипломна робота

зменшення мита імпортер може занизити вартість товару. З другого боку, митні органи завжди стоять перед спокусою завищити вартість імпорту, оскільки в цьому випадку збільшуються доходи держави.
Крім зазначених, застосовуються також інші форми мита. Преференційні тарифи - це імпортне мито пільгового характеру, тобто податок, яким обкладаються певні товари за ставками, нижчими за ті, які застосовуються в загальному випадку. За такими зниженими ставками можуть обкладатися митом товари, що походять з певних країн, протягом певного часу або постійно.
Класичним прикладом такого диференційованого підходу є система імперських преференцій або преференцій членам Британської співдружності націй (Imperial or Commonwealth Preference). Вона передбачає застосування зниженої ставки митного тарифу по відношенню до тих товарів, які завозяться до Великобританії з країн - членів Британської співдружності націй. Нульовий тариф на товари, якими торгують між собою країни - члени Європейського Союзу, також носить преференційний характер.
У багатьох індустріально розвинутих країнах існує так звана загальна система преференцій (General System of Preference). Вона передбачає безмитний ввіз в індустріально розвинуті країни певного переліку товарів з окремих країн, що розвиваються. Такий нульовий тариф застосовується навіть у тому випадку, коли аналогічний товар з інших держав (і передусім індустріально розвинутих) обкладається позитивним митом.
Таким чином, характерною рисою таких преференційних систем є диференційований підхід до обкладання імпортним митом товарів, що мають різне географічне походження.
Режим нації найбільшого сприяння (Most-favoured Nation Treatment) - торговельний режим, який передбачає надання даній конкретній країні таких же пільг у торгівлі, що й іншим партнерам. Так, якщо в результаті переговорів країна А знизила імпортне мито на товар, який ввозиться з країни В, то вона зобов'язана в тій же мірі (або до такого ж рівня) знизити мито на той же товар країни С у випадку, коли до неї країна А застосовує режим нації найбільшого сприяння. При цьому слід зазначити, що таке зниження проводиться автоматично, тобто, без офіційного звернення країни С [227, с.45].
Іншою формою є система стягнення мита з імпортних промислових товарів, виготовлених з використанням вітчизняних та закордонних компонентів (Offshore Assembly Provisions). Це є своєрідна форма пільгового обкладання імпортним митом, яка застосовується окремими індустріально розвинутими країнами (наприклад, США). Ця система полягає у зменшенні величини імпортного мита, яке стягується не з усієї (повної) ціни товару, а лише з тієї її частини, яка залишається після вирахування вартості використаних компонентів (вузлів, комплектуючих), що виробляються країною-імпортером. [53, с.88]
Відзначимо, що ця система більш вигідна споживачам, хоча застосування її викликає дещо суперечливу реакцію інших економічних агентів. Так, деякі категорії працівників вважають, що така система сприяє експорту робочих місць та скороченню зайнятості в країні. Разом з тим, галузі, що виробляють комплектуючі частини, загалом підтримують таку систему, оскільки вона певним чином стимулює закупівлю цих компонентів.
Важливим інструментом регулювання імпорту є імпортні субсидії. Вони фактично являють собою негативний імпортний податок або митний тариф, який виплачується безпосередньо національному виробнику імпортоконкуруючого товару. Надання таких субсидій веде до збільшення виробництва товарів - замінників імпорту, оскільки субсидія означає зменшення видатків виробництва, а отже, і зменшення ціни.
Експортні податки, як і імпортні мита, можуть бути специфічними та адвалорними, але вплив їх на зовнішню торгівлю практично однаковий. При аналізі механізму їх дії можна скористатися кривими пропозиції товару на експорт та попиту на експортні товари (рис. 5). Відзначимо, що друга з названих кривих є нічим іншим, як кривою попиту на імпортні товари в країні - торговельному партнері. Для спрощення приймемо, що виробники даної країни постачають свою продукцію лише на один закордонний ринок.
До запровадження експортного податку стан ринкової рівноваги характеризувався ціною PXE та кількістю QXE. Після запровадження податку крива експортної пропозиції зміщується вгору паралельно вихідному положенню, коли мова йде про специфічний податок, та непаралельно, якщо вводиться адвалорний податок.
На рис.5 добре видно, що експортний податок спричиняє зменшення пропозиції товару (ОX1 < QXE), а це, у свою чергу, викликає певне збільшення ціни на нього на світовому ринку. Після сплати податку доход виробників є меншим (РX2) порівняно з ціною реалізації товару (РX1). Це пояснюється тим, що при скороченні обсягів продажу товару за кордоном виробники-експортери змушені реалізовувати більшу частину на внутрішньому ринку, що веде до зменшення внутрішньої ціни.
Рис. 5. Механізм дії експортного податку
Прямокутник РX1РX2АЕ1 характеризує величину доходу держави. Тепер закордонні споживачі змушені платити більш високу ціну за цей товар, а експортери можуть зменшити обсяг реалізації порівняно зі станом вільної торгівлі. Весь доход, який держава отримує від експортного податку, має два джерела: частину його, а саме РXEРX1АВ, сплачують виробники, іншу частину - РXEРX1E1B - іноземні покупці. В цілому, можна зробити висновок, що експортний податок погіршує становище виробників, але вигідний споживачам країни-експортера. Саме це і відрізняє механізм дії цього інструменту торговельної політики від імпортного митного тарифу, оскільки останній вигідний національним виробникам, але невигідний споживачам.
Застосування експортного податку деякими країнами (перш за все країнами, що розвиваються) зумовлюється, як правило, міркуваннями фіскального характеру, оскільки інші форми мобілізації коштів до державного бюджету (податки на прибуток, на нерухоме майно тощо) не забезпечують необхідних надходжень. По-друге, якщо ціни на імпортні товари залишаються без змін, то збільшення ціни експортних товарів дозволяє поліпшити певною мірою умови торгівлі країни. По-третє, експортний податок може використовуватися з метою боротьби з інфляцією. Вартий уваги й такий аргумент, що за допомогою експортного податку можна перерозподіляти прибутки в межах країни.
Експортна субсидія - це певна сума грошей, яку держава сплачує національному виробникові з метою заохочення експорту товарів та послуг. Експортну субсидію можна розглядати як негативний експортний податок, тому аналіз механізму експортної субсидії аналогічний попередньому (рис. 6).
В умовах вільної торгівлі стан рівноваги визначається точкою перетину Е кривих попиту DX на експортні товари та експортної пропозиції SX. Експортна субсидія веде до зміщення кривої вертикально вниз паралельно вихідному положенню (за умови, що величина субсидії однакова для кожної одиниці товару).
Рис. 6. Механізм діїекспортної субсидії
Оскільки тепер експортер може знизити ціну на свій товар
Loading...

 
 

Цікаве